Коломойський оскаржує в суді докапіталізацію Приватбанку, про яку сам же просив в уряду

07.07.2017, 21:00

18 липня має відбутися засідання Окружного адмінсуду м. Києва, на якому буде розглянуто позов екс-співвласника Приватбанку Ігоря Коломойського до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку щодо «визнання протиправним та скасування рішення». Як треті особи в справі фігурують Приватбанк і Мінфін.

У рамках цього позову І. Коломойський просить суд визнати протиправним і скасувати

- рішення правління НБУ від 18.12.2016 року №498-рш/БТ про віднесення Приватбанку до категорії неплатоспроможних;
- рішення правління НБУ від 18.12.2016 року №499-рш/БТ про затвердження пропозиції НБУ про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;
- постанову Кабміну від 18.12.2016 року №961 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи» зі змінами [у т.ч. щодо докапіталізації Приватбанку на 116,8 млрд грн, - Finbalance];
- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 18.12.2016 року №2859 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Приватбанку та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 19.12.2016 року №2864 «Про збільшення статутного капіталу та приватне розміщення акцій ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду від 19.12.2016 року №2886 «Про визнання нікчемними правочинів щодо обтяження грошових зобов`язань ПАТ «КБ «Приватбанк» перед пов`язаними особами»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.12.2016 року №2887 «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду №2894 «Про припинення повноважень членів правління та ради ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2016 року «Щодо реєстрації випуску та проспекту емісії акцій ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.12.2016 року «Щодо реєстрації звіту за результатами приватного розміщення акцій ПАТ «КБ «Приватбанк»;
- рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.12.2016 року «Щодо реєстрації випуску та проспекту емісії акцій ПАТ «КБ «Приватбанк».

Нагадаємо, заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance заявляла, що в позові щодо оскарження визнання неплатоспроможним Приватбанку та його націоналізації І. Коломойський «писав про рейдерство з боку держави».

«У Законі про систему гарантування, де передбачено націоналізацію, є такий момент: попередній власник акцій банку немає права вимагати від інвестора (тобто держави в нашому випадку) відшкодування збитків, понесених у результаті придбання новим інвестором акцій банку, з підстав недійсності, скасування або визнання протиправними будь-яких рішень, правочинів або інших дій, прийнятих в процесі визнання банку неплатоспроможним. Тобто по закону він немає права вимагати відшкодувань. Інше питання – наші суди. У нас суддя судді дуже люблять одягати в нас на себе мантію судді Конституційного Суду та трактувати закони. Отут є питання», - констатувала К. Рожкова.

Нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк, коментуючи позов І. Коломойського щодо визнання незаконною націоналізації Приватбанку, зазначав, що екс-власникам повернути банк нереально. "Це просто тактика ускладнити процес, відволікти увагу", - зауважив О. Данилюк, говорячи в т.ч. про перемовини екс-власників Приватбанку з консорціумом на чолі з Rothschild&Co щодо реструктуризації інсайдерських кредитів.

03 липня Міністерство фінансів оприлюднило текст листа І. Коломойського та Г. Боголюбова від 16.12.2016 (див. нижче), в якому вони звернулися до Кабміну з проханням «прийняти позитивне щодо придбання державою акцій банку в порядку ст.41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та його подальшої капіталізації».

У цьому листі І. Коломойський та Г. Боголюбов у т.ч. взяли на себе зобов’язання (яке зрештою не було виконане) «до 1 липня 2017 року (з можливим продовженням цього термінуд 1 січня 2018 року у випадку реструктуризації до 1 липня 2017 року 75% від сукупної основної суми відповідних кредитів) забезпечити реструктуризацію кредитів, наданих банком юридичним особам, на умовах надання у якості забезпечення за кредитами, які відображеня на балансі банку на дату націоналізації, майна, вартість якого підтверджена незалежним оцінювачем з урахуванням вимог Національного банку України щодо визначення банками України розміру кредитного ризику за активними операціями банку з урахуванням впливу обміну необтяжених грошових зобов’язань банку перед пов’язаними особами на акції додаткової емісії банку».

Таким чином, хоча в цьому листі екс-акціонери Приватбанку прямо не підтвердили оцінки НБУ про те, що 97-100% корпоративних кредитів у його портфелі є інсайдерськими, однак озвучене зобов’язання можна трактувати в т.ч. як опосередковане підтвердження інсайдерського характеру кредитів, з огляду на обіцянку екс-власників банку забезпечити їх реструктуризацію.

Нагадаємо, 23 грудня 2016 року був оприлюднений офіційний коментар І. Коломойського, в якому він дякував Кабміну за ухвалене рішення щодо націоналізації Приватбанку. При цьому бізнесмен підтверджував, що звертався до уряду з «пропозицією» (цитата) щодо передачі банку державі.

У цьому ж коментарі І. Коломойський запевняв, що кредитний портфель Приватбанку був «збалансованим», однак «НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував все нові і нові способи штучного зниження капіталізації банку». «Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 млрд грн, 97% пов`язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики», - зазначав І. Коломойський.

04 липня під час прес-конференції глави правління націоналізованого Приватбанку Олександр Шлапак заявив, що на 01.07.2017 обсяг заборгованості екс-пов’язаних осіб банку становив 190 млрд грн, або 97% портфелю корпоративного портфелю. І ще є борг на 8,4 млрд грн по простроченим відсоткам (тобто сукупно - 198,4 млрд грн).

Коментуючи інформацію в звітності Приватбанку за 2016 рік про лише 10 млрд грн інсайдерських кредитів, О. Шлапак наголосив, що цей документ готувався за міжнародними стандартами фінзвітності, які не враховують специфіку практик, які використовуються в Україні [на думку ж деяких фахівців-аудиторів, з якими спілкувався Finbalance, це сумнівна теза, і назвати більший обсяг інсайду можна було й за МСФЗ, якби була на це воля, - ред].

В аудиторському висновку компанії EY до звітності Приватбанку за 2016 рік констатується, що аудитори «не змогли отримати прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі щодо розкриття інформації про операції з пов’язаними особами за періо з 1 січня 2016 року до 19 грудня 2016 року (дата зміни акціонерів)». «Отже, ми не змогли визначити, чи є потреба в будь-яких коригуваннях розкриття інформації щодо операцій з пов’язаними особами», - йдеться в документі.

Тобто аудитори EY ні підтвердили, ні спростували дані Приватбанку про 9,98 млрд грн інсайдерських кредитів («імені» Коломойського-Боголюбова).

При цьому в звіті Приватбанк вказав, що інформація про кредити пов`язаним особам "підготовлена відповідно до вимог МСБО 24", а "критерії визначення пов`язаних сторін за МСБО 24 відрізняються від критеріїв, що стосуються визначення пов`язаних сторін відповідно до постанови правління НБУ №315 та Податкового кодексу України".

Як звертав увагу Finbalance, відповідно до річного звіту Приватбанку, на кінець 2016 року основу його кредитного портфелю становили позики для галузей, у яких мають бізнес-інтереси екс-власники цього банку: торгівля нафтопродуктами (93,2 млрд грн), виробництво і торгівля феросплавами (29,7 млрд грн), комерційна діяльність, фінансові операції, торгівля цінними паперами (22,1 млрд грн), агросектор (18,5 млрд грн), промислове виробництво та хімпром (4,6 млрд грн), авіаперевезення (4,5 млрд грн) тощо.

За неофіційними даними Finbalance, аудитори EY підготували не лише висновок до звітності Приватбанку за 2016 рік (який базується на МСФЗ), але звіт у рамках due diligence (документ почав готуватися ще торік восени перед націоналізацію Приватбанку), згідно з яким EY оцінила частку інсайдерських кредитів на рівні 99,4% корпоративного портфелю (про що писав Bloomberg). Остаточні крапки над «і» в питанні інсайдерських кредитів у портфелі Приватбанку має розставити forensic audit (по суті, судовий аудит), який проводить Kroll і AlixPartners.

У будь-якому разі аудитори EY у своїх висновках хоча й утрималися від висловлення думки щодо фінансових результатів та грошових потоків Приватбанку за минулий рік, але констатували, що окремий звіт банку про фінансовий стан за 2016 рік «відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан банку на 31 грудня 2016 року відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності» (цитата).

Тобто аудитори EY підтвердили потребу Приватбанку в докапіталізації, з огляду в т.ч. на те, що згідно з вказаним окремим звітом про фінансовий стан, на кінець 2016 року власний капітал Приватбанку через потребу, передусім, доформування резервів під кредитний портфель був від’ємним – на рівні «мінус» 882 млн грн (і це при тому, що ще в грудні-2016 націоналізований банк уже був докапіталізований державою на 107 млрд грн, що, власне, зумовило потребу в його докапіталізації у 2017 році ще спершу на 9,8 млрд грн, а згодом – на 33,5 млрд грн).

Як писав Finbalance, відповідно до звітності Приватбанку, його процентні доходи в 2016 році склали 33,3 млрд грн, а процентні витрати – 29,4 млрд грн. Тобто заявлені процентні доходи перевищили процентні витрати на 3,9 млрд грн. Водночас за даними банку, торік за знеціненими кредитами та авансами клієнтам був нарахований процентний дохід у сумі... 5,8 млрд грн. «Нарахований» означає, що він, по суті, не був реально сплачений «живими» коштами.

При цьому в звіті про рух грошових коштів Приватбанк зазначив, що торік отримані ним процентні доходи (24,1 млрд грн) були меншими, ніж процентні витрати (29,4 млрд грн) на 5,3 млрд грн.

Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance заявляла, що наразі купонний дохід Приватбанку від держоблігацій, які були внесені в його капітал, складає близько половини всіх процентних доходів. Водночас топ-менеджер НБУ зауважила, що Приватбанк продовжує нараховувати відсотки на балансі по проблемним кредитам. 

«Тобто процентні доходи декларуються, а по факту їх немає. Реально отриманий дохід – це дохід від купону по держоблігаціям, і процентні платежі населення і МСБ. Цей портфель невеликий порівняно з масштабами банку (балансова вартість біля 30 млрд), але він працює», - констатувала К. Рожкова.

За її словами, пов’язані з екс-власниками Приватбанку особи в травні виплатили по боргам лише 10% необхідної суми (при тому, що йдеться лише про виплату відсотків, без погашень тіла відповідних інсайдерських кредитів).

«У кінці грудня – в січні портфель ще обслуговувався. Сплачувалися відсотки, без погашень, оскільки кредити були на дуже довгий термін реструктуризовані.

З лютого в нас почав гірше обслуговуватися фінансовий лізинг. І на сьогодні маємо прострочку по сплаті відсотків десь близько 40%. А прострочка – це ознаки дефолту. З вересня клієнти повинні почати гасити «тіло», невеликим частинами, але все-таки. Зважаючи на те, що є прострочка по відсоткам, думаю, що буде проблематично почати гасити тіло.

По решті портфеля – там теж є прострочка. За останній період (травень) – лише близько 10% необхідних платежів було здійснено.

До речі, коли відбувалася реструктуризація кредитного портфелю, то надавалися нові кредити, обсяг яких перевищував обсяг старих боргів, оскільки передбачалося надання коштів, щоб гасити відсотки… Після націоналізації ми ці кредитні лінії закрили, тому що не можемо кредитувати на погашення відсотків. Це ненормально», - розповіла К. Рожкова. Тоді ж вона уточнила, що якби Приватбанк не був націоналізований у ніч з 18 на 19 грудня, то зміг би пропрацювати ще максимум один-два дні.

Водночас глава правління Приватбанку Олександр Шлапак 04 липня на прес-конфереції також серед іншого акцентував увагу на погіршенні обслуговування кредитного портфелю. За його даними, якщо в січні було погашено відсотки на 556 млн грн, то в травні – лише на 228 млн грн, тоді як заборгованість позичальників по простроченим відсотковим платежам зросла з 2,8 млрд грн на кінець січня до 7,1 млрд грн на кінець травня.

03 липня НБУ в офіційній заяві щодо закінчення 01 липня терміну для переговорів про реструктуризацію інсайдерських кредитів у Приватбанку констатував, що «колишні власники не виконали взяті на себе зобов’язання»«Таким чином, зараз держава та ПАТ "Приватбанк" перейшли до юридичної процедури стягнення та реалізації відповідної юридичної стратегії, конкретні кроки якої наразі не можуть бути розголошені. Банківська процедура буде подібною до звичайної процедури стягнення у разі прострочки боргів, тож мова йде більшою мірою про примусове стягнення», - зазначили в НБУ.

Заява Міністерства фінансів (теж від 03 липня) з цього приводу була менш жосткою. Як зазначив Мінфін, він очікує, що найближчим часом консорціум компаній Rothschild, EY та FinPoint надасть фінальний звіт, після опрацювання якого буде прийматись рішення щодо подальших кроків. «Але згідно з інформацією, якою на даний час володіє Міністерство фінансів, значного прогресу в реструктуризації досягнуто не було. Натомість ми спостерегаємо скоординовану юридичну та медійну кампанії проти інтересів держави», - наголосили тоді в Мінфіні.

У свою чергу екс-акціонер Приватбанку Ігор Коломойський 03 липня заявив, що колишні власники Приватбанку беруть участь (цитата) «у переговорному процесі щодо реструктуризації "своїх" кредитів з консорціумом компаній, які отримали мандат на представлення інтересів Мінфіну і Приватбанку, який був узгоджений із МВФ». За словами І. Коломойського, переговори почалися в червні року, «відбуваються у штатному режимі» й триватимуть «необхідний для досягнення домовленостей час».

Глава правління Приватбанку Олександр Шлапак 04 липня підтвердив, що переговори з екс-власниками фінустанови щодо реструктуризації інсайдерських кредитів тривають, і наразі результатів немає.

Про кримінальні провадження щодо сумнівних операцій Приватбанку перед націоналізацією читайте тут, тут і тут.

Про інші судові позови І. Коломойського до держави через націоналізацію Приватбанку (у т.ч. про скасування поруки за боргами банку перед НБУ по кредитам рефінансування) див. тут.

Про судові спори братів Сурксів з державою через списання їх коштів під час націоналізації Приватбанку (в рамках операції bail-in) читайте тут.

Про фінансовий стан Приватбанку див. тут, тут, тут і тут.