29 березня Господарський суд Дніпропетровської області відмовився задовольнити позов ТОВ «Пром Гарант Плюс» до Приватбанку, в якому позивач просив суд зобов’язати відповідача повернути на розрахункові рахунки грошові кошти у розмірі 15,3 млн грн і стягнути пеню в розмірі 122,4 тис грн як такі, що були помилково списані.
НБУ та Фонд гарантування, які фігурували в справі як треті особи, проти заявлених вимог заперечували, посилаючись на наявність правових підстав для списання коштів з рахунків ТОВ «Пром Гарант Плюс», в підтвердження чого надали суду копію договору про придбання акцій № 28/2016 від 20.12.2016 року, який укладено в порядку, передбаченому ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з яким позивач придбав акції додаткової емісії Приватбанку в обмін на відступлення права вимоги за грошовими зобов`язаннями по рахунках позивача в Приватбанку, за якими в тому числі було здійснено спірне списання коштів.
Зрештою суд дійшов висновку, що списання спірної суми коштів з рахунків позивача, було здійснено з дотриманням вимог банківського законодавства, «що виключає обґрунтованість доводів позивача відносно кваліфікації спірного списання як помилкового переказу» (цитата).
«При цьому, суд не досліджує та не надає оцінку змісту правочину, на підставі якого здійснено спірне списання коштів, оскільки дослідження вказаних обставин не входить до предмету доказування при вирішення спору із заявлених позивачем підстав», - уточнюється в ухвалі суду від 29.03.2017.
Як писав Finbalance, засновниками ТОВ "Пром Гарант Плюс" значаться три віргінські компанії (Бі-Сі Карго Сервісес Лімітед, Денніеллі Лімітед, Прістеллі Холдінгз Інк) та дві белізькі (Дівелопмент Інвесторс Лімітед, Кендлвуд Файненсіал Корп).
Принаймні, чотири з названих структур фігурували в кримінальному провадженні Генпрокуратури щодо виведення 19 млрд грн рефінансування з Приватбанку (№42014000000001261). За даними слідчих, ці компанії, будучи підконтрольними службовим особам Приватбанку, виступали в т.ч. засновниками фірм, яким Приватбанк в донаціоналізаційні часи видавав кредити та які укладали сумнівні угоди з нерезидентами, здійснюючи передоплату (при тому, що поставка товарів не була здійснена).
Кілька тижнів тому глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв, що згадані кредити ніби погашені. «Зараз усі ці кредити погашені. Тобто ці структури, яким видавалися позики, сьогодні не мають жодних зобов`язань перед банком. Як це трапилося і чому? Це питання, на яке ми зараз шукаємо відповідь. Також паралельно відповідь шукає Генеральна прокуратура», - констатував О. Шлапак.
Контекст
19-21 грудня Фонд гарантування збільшив статутний капітал Приватбанку на 29,4 млрд грн (до 50,7 млрд грн) за рахунок примусової конвертації в акції банку вкладів пов’язаних осіб та необтяжених зобов’язань Приватбанку перед юр- та фізособами, що не пов’язані з банком (крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб). Це було зроблено відповідно до статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Після завершення вказаної операції (т.зв. bail-in) Мінфін викупив Приватбанк у Фонду гарантування за 1 грн та «залив» у статутний капітал банку 116,8 млрд грн (додатковий випуск акцій на вказану суму був оплачений держоблігаціями).
За оцінками аналітика групи ICU Михайла Демківа, під bail-in могли потрапити депозити в Приватбанку на суму близько 10 млрд грн. "[Євро]бонди ($555 млн + проценти) = близько 15 млрд. Субборг (без бондів) - ще майже 4 млрд. Всього докапіталізація на 1-му етапі = 29.4 млрд. Лишається 10 млрд. Це дуже груба прикидка", - констатував експерт.
Про розмороження коштів структур, пов`язаних з екс-акціонерами Приватбанку, див. тут.
Геннадій Боголюбов, який був одним з основних акціонерів Приватбанку до націоналізації (разом з Ігорем Коломойським) зазначав, що «під каток націоналізації» потрапили кілька сотень мільйонів доларів сім`ї Ігоря Суркіса. "Причому гроші його брата Григорія Суркіса чомусь не чіпали", - говорить Боголюбов.
Про списання коштів Суркісів у Приватбанку читайте тут.
Держателі євробондів Приватбанку, що володіють різними випусками цінних паперів банку на понад $120 млн, в кінці грудня 2016 року об`єдналися в спеціальний комітет для спільного захисту своїх прав та інтересів. До комітету входять п`ять фондів, в тому числі британські, американські та швейцарські.
Тримачі паперів заявляли про намір оскаржити в Лондонському міжнародному арбітражному суді (London Court of International Arbitration) примусовий обмін їх цінних паперів на акції додаткової емісії банку і таким чином розраховують отримати в якості компенсації своїх інвестицій іноземні активи банку.
Керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій озвучував оцінку, що як мінімум половина єврооблігацій Приватбанку (у т.ч. згадані папери на 120 млн дол) не належить пов`язаним особам. «Достовірно можна стверджувати, що у пов’язаних сторін банку є як мінімум 70 млн доларів у субординованих бондах (які вони купили на розміщенні минулого року)», - додавав фінансист.