Коломойський просить суд розірвати договір поруки з НБУ по боргам Приватбанку

Все про економіку та фінанси

Печерський райсуд м. Києва розглядає позов Ігоря Коломойського до НБУ та Приватбанку щодо розірвання договору поруки. 09 червня було призначено склад суду по цій справі (№757/32503/17-ц).

Нагадаємо, в травні глава НБУ В. Гонтарева заявляла, що Приватбанк хоче погасити борг перед НБУ по рефінансуванню на 13,8 млрд грн, але НБУ проти цього, оскільки це може призвести до втрати застави активів, які належать Ігорю Коломойському, а також до втрати його персональних гарантій. «Ми сказали Приватбанку: заберіть ці застави під наявні кредити [які Приватбанк раніше видав для структур, пов’язаних з екс-акціонерами], а потім вже погасіть нам рефінансування або закладіть нам ці застави зі свого боку. Але вони ж не забирають», - констатувала В. Гонтарева. Перед цим в НБУ заявляли, що екс-власники Приватбанку надали в заставу по кредитам рефінансування, зокрема, «Буковель», «Бориваж», літаки «Боїнги» тощо.

Дещо згодом глава правління Приватбанку Олександр Шлапак зазначив, що допускає погашення кредитів рефінансування НБУ після переведення наданого під нього забезпечення на кредитний портфель банку. За його словами, відповідні переговори почнуться вже найближчим часом.

Додамо, що 09 червня також було призначено склад Окружного адмінсуду м. Києва для розгляду справи №826/7432/17 – за позовом І. Коломойського до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування, Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку «щодо визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії». Як треті особи в справі фігурують Приватбанк та Мінфін.

Не виключено, що другий позов може стосуватися операції bail-in (примусового списання/конвертації коштів в акції під час націоналізації Приватбанку – див. про це нижче). Або й безпосередньо націоналізації Приватбанку?..

Інші судові спори ім. Коломойського

Як писав Finbalance, Окружний адмінсуд м. Києва розглядає позов Triantal Investments LTD (до націоналізації Приватбанку була власником 16,8% його акцій; по 49,5% у цій компанії належали І. Коломойському та Г. Боголюбову.) до НБУ щодо визнання протиправним та скасування розпорядження від 17.10.2016 №4274-р. Чого саме воно стосується, в судових матеріалах не уточнювалося. Як треті особи в цій справі фігурують Приватбанк та Мінфін.

Також Окружний адмінсуд м. Києва суд розглядає позов Triantal Investments LTD до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку щодо «зобов’язання вчинити дії». Які саме дії, в судовій ухвалі про відкриття провадження по цій справі (від 24.05.2017) не уточнювалося. Як треті особи в справі фігурують Приватбанк та Мінфін.

Знову ж таки, як писав Finbalance, 29 травня Госпсуд Дніпропетровської області відмовився задовольнити позов ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» (пов’язують з І. Коломойським) до Фонду гарантування та Приватбанку щодо визнання недійсним з моменту укладення правочин (договори) щодо придбання за рахунок коштів ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» акцій Приватбанку на 5,6 млн дол і 1,2 млн грн та щодо стягнення з Приватбанку вказаних сум.

29 березня Господарський суд Дніпропетровської області відмовився задовольнити позов ТОВ «Пром Гарант Плюс» до Приватбанку, в якому позивач просив суд зобов’язати відповідача повернути на розрахункові рахунки грошові кошти у розмірі 15,3 млн грн і стягнути пеню в розмірі 122,4 тис грн як такі, що були списані під час націоналізації банку. Засновники ТОВ «Пром Гарант Плюс» фігурували в матеріалах кримінального провадження щодо виведення 19 млрд грн рефінансування з Приватбанку (№42014000000001261) та були підконтрольними службовим особам банку.

28 квітня Окружний адмінсуд м. Києва повернув без розгляду позов ліквідатора ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» до НБУ, Фонду гарантування, Держказначейства (треті особи – Приватбанк, Мінфін) про визнання протиправним рішення та дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів на користь позивача. Компанію «Аеросвіт» пов’язували з групою «Приват». У 2015 році Госпсуд Київської області визнав її банкрутом та відправив на ліквідацію.

Щодо звернення екс-акціонерів Приватбанку до держави
з проханням націоналізувати його

У ніч з 18 на 19 грудня 2016 року Кабмін повідомив про рішення щодо націоналізації Приватбанку. Як зазначалося в офіційній заяві уряду, згідно з інформацією глави НБУ Валерії Гонтаревої та міністра фінансів Олександра Данилюка, «приватні акціонери Приватбанку звернулися до уряду з пропозицією, аби держава в інтересах клієнтів банку стала його повним власником».

І. Коломойський публічно підтверджував інформацію про звернення до Кабміну «з пропозицією про передачу Приватбанку державі».

За висновками НБУ, основною причиною дефіциту капіталу в Приватбанку, що й створило ризики для вкладників й зрештою зумовило потребу в націоналізації банку, було гіперактивне кредитування ним пов’язаних структур. У Нацбанку спершу озвучували оцінку, що 97% корпоративних кредитів, які видав Приватбанк, були інсайдерськими. Згодом глава НБУ заявила, що не 97%, а всі 100% відповідного портфелю були інсайдерськими.

Натомість за версією І. Коломойського, причиною звернення акціонерів Приватбанку до уряду з проханням націоналізуватися банк стала «клієнтська паніка, спровокована, насамперед, діями НБУ» (цитата). «У Приватбанку був збалансований забезпечений кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував все нові і нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 млрд грн, 97% пов`язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики», - переконував бізнесмен.

Докапіталізаційні витрати

На докапіталізацію Приватбанку уряд уже витратив 116,8 млрд грн (через випуск держоблігацій, тобто за рахунок нарощування держборгу). У Нацбанку заявляли, що в націоналізований банк потрібно «залити» ще як мінімум 30 млрд грн. А за інформацією екс-заступника міністра фінансів Ігоря Уманського, компанія EY за підсумками аудиту Приватбанку оцінила його потребу в докапіталізації на 57 млрд грн, водночас, як запевняє екс-урядовець, наглядова рада націоналізованого банку затвердила потребу в докапіталізації на 38,9 млрд грн.

19-21 грудня Фонд гарантування збільшив статутний капітал Приватбанку на 29,4 млрд грн за рахунок примусової конвертації в акції банку вкладів пов’язаних осіб та необтяжених зобов’язань Приватбанку перед юр- та фізособами, що не пов’язані з банком (у т.ч. по євробондам). Це було зроблено відповідно до статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Після завершення вказаної операції (т.зв. bail-in) Мінфін, власне, викупив Приватбанк у Фонду гарантування за 1 грн та «залив» у статутний капітал банку згадані 116,8 млрд грн.

23 травня Госпсуд м. Києва порушив провадження в справі за позовом компанії THEO Worldwide Corp. до Приватбанку та компанії UK SPV Credit Finance plc (через яку здійснювався випуск єврооблігацій) про визнання недійсним правочину та стягнення 100 тис дол.

Тримачі євробондів Приватбанку, що володіють різними випусками цінних паперів на загальну суму понад $120 млн, в кінці грудня 2016 року об`єдналися в спеціальний комітет для спільного захисту своїх прав та інтересів. До комітету входять п`ять фондів, в тому числі британські, американські, швейцарські. Юридичні радники держателів євробондів повідомляли, що оскаржили в Лондонському міжнародному арбітражному суді (London Court of International Arbitration) примусовий обмін їх цінних паперів на акції додаткової емісії банку.

За оцінками фінансистів, як мінімум половина єврооблігацій Приватбанку не належить пов`язаним особам. При цьому в пов’язаних сторін банку було як мінімум 70 млн дол у субординованих бондах.

Про судові спори Суркісів з державою через націоналізацію Приватбанку читайте тут.

За даними НБУ, збиток Приватбанку за підсумками 2016 року становив 164,5 млрд грн – рекордний показник за всю історію банківської системи України.

Про кримінальні провадження щодо інсайдерського кредитування в Приватбанку читайте тут.

Про сумнівну реструктуризацію інсайдерських кредитів у портфелі Приватбанку перед його націоналізацією читайте тут і тут.