04 квітня Верховний Суд прийняв відмову ТОВ “Арлан” (кінцеві бенефіціари - Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов) від позову до НБУ й Приватбанку та визнав нечинними рішення Госпсуду м. Києва від 14.09.2017 і постанову Київського апеляційного госпсуду від 20.11.2017 (в справі №910/12016/17), які зобов’язували Приватбанк погасити борг перед НБУ по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 03.03.2009). Верховний Суд закрив провадження в цій справі (розгляд якої здійснював за касаційними скаргами НБУ та Приватбанку).
Заяву про відмову від позову ТОВ “Арлан” мотивувало тим, що зі ЗМІ компанії стало відомо, що на 01.01.2018 в Приватбанку було відсутнє прострочення боргу перед НБУ за кредитами рефінансування, тоді як станом на 01.12.2017 борг становив 11,8 млрд грн.
Додамо, що 05 квітня Печерський райсуд м. Києва за клопотанням І. Коломойського залишив без розгляду його позов до НБУ та Приватбанку про визнання відсутнім права вимоги за договором поруки (справа №757/53518/17-ц). Крім того, 19 лютого І. Коломойський відкликав ще один подібний позов до НБУ та Приватбанку - про розірвання договорів поруки (справа №757/32503/17-ц).
Як писав Finbalance, зі звітності НБУ випливає, що на 01.01.2018 в Приватбанку більше не було простроченого боргу перед НБУ по кредитам рефінансування, тоді як на 01.12.2017 він становив 11,8 млрд грн. При цьому загальна заборгованість Приватбанку по рефінансу на початок 2018 року становила 12,4 млрд грн (з урахуванням відсотків).
Це означає, що в грудні в тій чи іншій формі відбулася реструктуризація боргу Приватбанку перед НБУ на 11,8 млрд грн.
Finbalance не виключав, що факт реструктуризації боргу Приватбанку перед НБУ може виявитися важливим з точки зору того, що «старі» борги були забезпечені в т.ч. особистою порукою Ігоря Коломойського та різними активами «приватівців». Відповідно, відкрите питання – чи збереглася юридична сила відповідних договорів поруки, іпотеки, застави: внаслідок реструктуризації боргу надані «приватівцями» зобов’язання могли скасуватися (якщо, наприклад, внесення змін до кредитних договорів не погоджувалося з поручителями та заставодавцями тощо).
Судячи з того, що ТОВ “Арлан” відкликало позов до НБУ та Приватбанку, маючи на руках рішення суду першої та апеляційної інстанції на свою користь, слід розуміти, “приватівці” інтерпретують ситуацію таким чином, що НБУ та Приватбанк втратили юридичні можливості висувати до них боргові претензії в контексті рефінансування. Чи буде така оцінка/припущення підтверджуватися практикою, покажуть в т.ч. подальші судові спори між цими сторонами
Раніше юристи та фінансисти (а також зрештою і судді) висловлювали думку, що проблема для НБУ полягала в тому, що аби мати можливість висувати майнові вимоги до поручителів та заставодавців Приватбанку, регулятор мав би визнати цю фінустанову проблемною, а то й неплатоспроможною.
Приватбанк не відповів на запит Finbalance щодо реструктуризації боргу перед НБУ по рефінансуванню.
Історія з ТОВ “Арлан”, коли суди першої та апеляційної інстанції зобов’язували Приватбанк погасити борги перед НБУ по рефінансуванню, - далеко не єдина. Загалом подібних судових рішень було винесено понад 20. Таким чином були задоволені позови в т.ч. ПАТ "Дніпроазот"; ПАТ "Нікопольський завод феросплавів"; ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»; ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»; ПрАТ «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат»; ТОВ «Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ»; ПрАТ «Ерлан»; ТОВ «Агротермінал Логістік»; ТОВ «Поділ Нерухомість»; ТОВ «Приватофис»; ПрАТ "Готель Жовтневий"; ТОВ «Акватера»; ТОВ «Укрінтерінвест»; ПрАТ "Дніпрометалсервіс"; ТОВ «Імме»; ПАТ «НДІАВТОПРОМ»; ПАТ "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез"; Тровелко Холдінгз Лімітед; ТОВ «Арлан»; АТ "УКРНДІІНЖПРОЕКТ".
Також суди вже задовольнили низку позовів «приватівських» структур (у т.ч. більшості зі згаданих вище) до НБУ та розірвали іпотечні договори та договори застави, які позивачі уклали з НБУ як забезпечення боргових зобов`язань Приватбанку по рефінансуванню.
Як наслідок НБУ втратив право на низку активів "приватівців". Йдеться про курорт "Буковель"; зерновий термінал "Бориваж"; ангар для літаків аеропорту "Дніпропетровськ"; вагони ПАТ "Дніпроазот", ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", ПАТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"; кілька об`єктів нерухомості в м. Дніпро та м. Київ (перелік тут і тут).
Щоправда, в лютому Київський апеляційний госпсуд задовольнив апеляційні скаргу НБУ та Приватбанку в справі №910/15504/17 та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 05 грудня, яким було повністю задоволено позов ПрАТ «Готель «Жовтневий» (кінцеві бенефіціари - І. Коломойський і Г. Боголюбов) та розірвано іпотечний договір №28, який був укладений 06.05.2010 між НБУ та компанією-позивачем як забезпечення боргу Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню за кредитним договором №19 від 03.03.2009 (предмет іпотеки - готель “Жовтневий” у м. Дніпро).
Як мінімум на частину зі згаданих активів судові органи за клопотанням ГПУ наклали арешт в рамках кримінального провадження №42014000000001261 щодо 19 млрд грн рефінансування для Приватбанку (перелік активів – у т.ч. тут і тут). Для арешту (замороження) майна в рамках виконання наказу Суду Лондона потрібні "підтверджувальні" рішення українських судів. Як показує поточна судова практика, з цим навряд чи буде просто.
У 2017 році борг Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню скоротився на 5,6 млрд грн (з 18 млрд до 12,4 млрд грн).
Торік прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя перед НБУ по рефінансу.
На думку фінансистів, груднева реструктуризація боргів Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню створила умови для видачі Нацбанком для Приватбанку в січні нового рефінансування на 2,3 млрд грн під 16,5% на 84 дні під заставу держоблігацій (цей кредит був погашений у квітні).
Приватбанк публічно запевняв, що січневе рефінансування було залучене для підтримки програми кредитування малого та середнього бізнесу (зокрема, з агросектору). Разом з тим, у грудні Приватбанк публічно заявляв про можливість звернення до НБУ за рефінансом для виплат братам Суркісам і їх родичам (внаслідок програшів у судових спорах), у свою чергу Нацбанк не виключав, що надасть кредити для Приватбанку з відповідною метою.
Відповідно до звітності Приватбанку, на 01.04.2018 він виконував нормативи ліквідності:
- Н4 (норматив миттєвої ліквідності) був 35,92% (вимога НБУ - не менше 20%);
- Н5 (норматив поточної ліквідності) - 145,94% (вимога НБУ - не менше 40%);
- Н6 (норматив короткострокової ліквідності) - 96,61% (вимога НБУ - не менше 60%).
P.S.
Після виходу матеріалу один з учасників ринку в неофіційному коментарі для Finbalance не виключив можливість того, що реструктуризації боргів Приватбанку по рефінансуванню могло й не бути, а відсутність даних про "прострочку" в звітності може бути пов`язана зі змінами в обліку ("злиттям рахунків"), які запровадив НБУ, вважає наш співрозмовник.
Щоправда, у звітності НБУ щодо Приватбанку на 01.12.2017 та 01.01.2018 позиція "прострочена заборгованість за довгостроковими кредитами" (рахунок №1327) зберігалася, і сальдо на початок поточного року становило саме 0, тоді як на початку грудня-2017 було 11,8 млрд грн. На 01.02.2018 даних по рахунку №1327 вже не було. Можливо, це був такий маневр регулятора, щоб обліковими змінами серед іншого спробувати замаскувати реструктуризацію?
P.P.S.
Прес-служба НБУ від коментарів відмовилася, пославшись на банківську таємницю.
Прес-служба Приватбанку на пропозицію надати коментар не відреагувала.