К. Шевченко: не повернути кредит для Укргазбанку – це вкрасти в держави

Все про економіку та фінанси

Укргазбанк – єдиний з рекапіталізаційної «трійки», який лишився «живим» («Київ» - у стані припинення, в «Родовіді» - тимчасова адміністрація).

Після недавнього погашення Укргазбанком рефінансування 2008-2009 рр. на 1,9 млрд грн Мінфін публічно називав його «першим прикладом успішної націоналізації фінансової установи». Водночас кілька тижнів тому в НБУ цю ж націоналізацію означили як приклад «неефективних державних рішень», оскільки «фіскальні витрати на порятунок банків у кілька разів перевищили можливі збитки держави від вчасної ліквідації». Схвальних ремарок щодо Укргазбанку НБУ при цьому не робив.

Як би там не було, але чи не ключова річ – яку частку витрат, понесених на рекапіталізацію «Укргазу», держава компенсує, та, власне, в якому часовому горизонті. У «Засадах стратегічного реформування державного банківського сектору», які підготував Мінфін, визначено, що уряд частково або повністю вийде з капіталу Укргазбанку до кінця 2017 року.

Навіть якщо Кабміну теоретично вдасться повернути всі 13 млрд грн, залиті у «статутник» «Укргазу», слід зважати, що основний масив його рекапіталізації (на суму під 10 млрд грн) припав на період до 2014 року, тобто до трикратного стрибка американської валюти. А значить у доларовому вираженні збитки від продажу банку фактично неминучі.

Глава правління Укргазбанку Кирило Шевченко в інтерв’ю для Finbalance запевнив, що вже зараз є бажаючі придбати фінустанову. Також він розповів про роботу з проблемними активами (у т.ч. по кредитам для компаній, власники яких контролювали Укргаз до націоналізації) й залучення до цього процесу силових органів; про джерела прибутку банку в 2015-2016 рр. (у 2014 році був збиток 3,38 млрд грн., - ред); про нюанси при продажі для «Кернела» прав вимоги до «Креатива»; нішу на кредитному ринку ємністю десятки мільярдів євро тощо.

Держплече

Криза 2014-2016 рр. принесла для Укргазбанку більше проблем чи дала більше можливостей для розвитку, з огляду і на фінансову, і адміністративну підтримку держави?

Будь-який банк – незалежно від складу акціонерів – апріорі не може бути осторонь від подій у державі. Наприклад, від окупації Криму й війни на Донбасі Укргазбанк зазнав збитків на 1 млрд грн. Це великі кошти, особливо, якщо співвіднести з масштабами банку до 2014 року.

Водночас криза справді відкрила нові можливості, з огляду в т.ч. на притік нових клієнтів, які розглядають держбанки як «тихі гавані». Проте важливі не лише можливості, але й здатність ними скористатися. Якщо держбанк погано працює, нехай він буде 10 разів державним з десятками й десятками мільярдів капіталу, йому це не допоможе втримати клієнтів.

Зі зрозумілих причин чимало представників комерційних банків вважає, що під час кризи держава не зуміла втримати баланс інтересів, знехтувавши конституційним зобов’язанням забезпечити рівні правила гри для всіх учасників ринку.

Як на мене, нашуміла постанову Кабміну №37 (щодо визначення уповноважених банків на виплату зарплат бюджетникам, - ред.) – цілком логічна. Кажу так не лише тому, що працюю в держбанку.

Сума втрат держави і держкомпаній по збанкрутілим банкам, які «пішли» у Фонд гарантування, оцінювалася приблизно в 107 млрд грн.

Держава повинна захищати свої інтереси, як це роблять у т.ч. ФПГ, виплачуючи зарплати працівникам своїх підприємств через свої банки. Держбанки ж через це з ними не судяться.

Участь держави в капіталі більшою мірою розв’язує чи зв’язує руки при роботі з проблемними активами?

Донедавна держбанки сприймали як бездонну бочку, а його керівників – як тимчасових людей, з якими можна домовитися. Ставлення ж до комерційних банків було іншим, оскільки за ними стоять конкретні особи, які теж можуть використати недоліки в судовій та правоохоронній системі, застосувати «альтернативні інструменти впливу».

По суті, вважалося, що держбанки не можуть адекватно за себе постояти. Однак за останні півтора року багато хто переконався, що це не так. Принаймні, у випадку з Укргазбанком.

Водночас з певної точки зору нам дійсно легше працювати з проблемними активами, оскільки коли звертаємося до Генпрокуратури, СБУ чи МВС з формулюванням «з метою захисту інтересів держави», знаходимо розуміння, що не віддати гроші нам – це фактично вкрасти в держави.

А в контексті списання проблемної заборгованості та продажу активів з дисконтом? Чи реально це зробити, щоб потім, наприклад, в прокуратури не виникли претензії?

У законодавстві списання передбачене для обмеженого переліку випадків. Дисконтування в принципі не можливе.

Точка відліку тут – відсутність відкритого ринку проблемних активів.

Якби був прозорий майданчик, де борг Петренка Петра Петровича, який живе в Криму і з Криму не планує виїжджати, сьогодні торгується за 10, 20, 30 чи 50% від номіналу, була б і відкрита інформація, яку можна показати будь-якому контролеру. А так виникають передумови для ручного режиму, який може спонукати до появи логічних питань з боку правоохоронців.

З огляду на це, до речі, й сформувалася потреба в законі про фінансову реструктуризацію.

У багатьох є сумніви, що документ працюватиме, враховуючи в т.ч. забюрократизованість з супровідними наслідками.

У буддизмі є хороше поняття «шлях». Щоб йти по шляху, треба робити кроки. Закон про фінансову реструктуризацію – це крок, причому важливий. У деякому вимірі – це злам свідомості.

У мене є кілька кейсів, які підпадають під нього. Небагато, але є. Як і в інших держбанків. Однак зрештою документ і не розрахований на масовість.

Комерційним банкам закон може стати в нагоді?

Найбільш зацікавлені в ньому держбанки. Для комбанків з’являється ще один інструментарій. Якщо вони хочуть розширити механізм прийняття рішення, він може стати їм у нагоді.

А яка при цьому може бути мотивація?

Коли багато кредиторів (як, наприклад, у випадку «Мрії»), в клубі кредиторів треба домовлятися і потрібний арбітр, тоді це може спрацювати.

Діагностика

Укргазбанк повністю сформував резерви під проблемні кредити?

До 1 грудня 2015 року – тобто до переходу банківської системи на міжнародні стандарти фінзвітності – ми з Вами могли обговорювати питання повноти формування резервів, м’яких чи нем’яких підходів. Після 1 грудня – вже ні. Так, є якісь суб’єктивні моменти, як-то оцінка менеджменту, яка має бути узгоджена з аудиторами тощо, але це речі другого порядку. Глобально – якщо не вистачає капіталу на резерви, значить його не вистачає.

По частині банків навіть з ТОП-20 є сумніви щодо коректності сформованих резервів. А в недавній історії були приклади, коли аудитори з «Великої четвірки» не помічали «проблемку» на мільярди гривень у великому збанкрутілому банку. Наприклад, в «Форумі».

Що стосується нас, то резерви повністю сформовані. Звичайно, кредитний портфель – жива категорія, живий процес: якісь кредити «визрівають» (переходять з нормальних у проблемні), якісь проблемні активи гасяться або майно ставиться на баланс.

В НБУ заявляли, що за результатами стрес-тесту Укргазбанку не потрібна докапіталізація. Деякі ж фахівці вважають умови стрес-тесту досить м’якими. Який обсяг вливань у капітал може знадобитися Укргазбанку, якщо, наприклад, буде ще одна фаза зниження цін на світових сировинних ринках або відбудеться ескалація військової агресії Росії?

Ми систематично робимо внутрішні стрес-тести. Там є різні допущення, в т.ч. девальвація, воєнні дії. У кожного з припущень – своя вірогідність. По тій картині, яку ми прогнозуємо, потреба в докапіталізації не вбачається. Якщо, звичайно, виключити апокаліптичні варіанти.

Гіпотетично – можемо звернутися за капіталом, якщо темпи зростання активів будуть цього вимагати. Водночас є розуміння, що при цьому має бути адекватне збільшення дохідності.

Який в Укргазбанку показник адекватності регулятивного капіталу (вимога НБУ, без кризових пом’якшень, - 10%, - ред.)?

На 01.04.2016 було 20,17%. На 01.06.2016 страшно навіть озвучувати – 24%.

Зміна – через продаж прав вимоги до «Креатива»?

Не тільки. Це в цілому погашення частини «проблемки». Плюс з початку року в робочому режимі гасилися нормальні кредити, а суми йшли не на підтримку портфелю, а в депсертифікати НБУ або в ОВДП, по яким нульова оцінка ризику. Звичайно, я б з більшим задоволенням видавав кредити, ніж купував двотижневі сертифікати. Але поступово ми набираємо оберти і в кредитному напрямі.

Який у банку рівень NPL (non-performing loans, недіючі кредити, - ред.)?

На 01.01.2016 було 42%, на 01.06.2016 – стільки ж. Проте в абсолютному вимірі (сума) обсяг NPL зменшився більш ніж на 2 млрд грн. на фоні скорочення портфелю.

16 травня був великий аукціон Укргазбанку з продажу заставної нерухомості. Які результати?

Отримали 85 млн грн., при тому, що виставляли активи на торги на 1,5 млрдгрн… Наші традиційні механізми, на жаль, не працюють. Будемо заново запускати й наймати когось з «великих». У девелоперів теж є своя зіркова четвірка чи п’ятірка (на кшталт «Великої четвірки» аудиторів).

Початкова вартість активів буде знижуватися?

У нас є чітко визначені процедури, які передбачають у т.ч. розпорядження Кабміну щодо продажу. Опускати нижче показника, за яким майно стоїть на балансі, ми не можемо.

Який фінрезультат очікує Укргазбанк в ІІ кварталі?

За результатами 1-го півріччя, думаю, буде прибуток мільйонів 60 (після прибутку 29 млн грн у І кварталі, - ред.). Не чекаємо нічого надприродного.

А за підсумками року?

Не хочу наврочити. Тим паче, що будемо бюджет переглядати.

Чому?

Є різні передумови. З одного боку, віддали рефінансування. З іншого боку, наприклад, є певна сума видатків, яка піде на обслуговування митниці, оскільки ми перемогли в конкурсі ДФС. Це не космічні гроші, але потрібно все скласти.

Умовно кажучи, за підсумками року ми не збільшимо прибуток в 100 разів, але й збитку не допустимо.

У 2015 році Укргазбанк задекларував прибуток 260 млн грн. Передусім, завдяки позитивному результату від курсових різниць (1,43 млрд грн.). Це наслідок довгої валютної позиції? Якщо так, то чи були при цьому порушення нормативів НБУ?

Норматив довгої валютної позиції ми не порушували. А з 1% капіталу сформувати переоцінку в такому обсязі, самі розумієте, ми не могли. Причина, насамперед, в торгівлі ОВДП, по яким ми – один з лідерів на ринку. Вдало спрацювали з індексованими паперами. Це реальний результат.

У І кварталі негативний результат Укргазбанку від первісного визнання фінансових активів 796 млн грн. Чим це зумовлено?

Балансова історія. З одного боку, по «Креативу» розформували резерви та отримали «плюс». З іншого боку, дали покупцю прав вимоги («Кернелу», - ред.) розстрочку, і на цю суму розстрочки одномоментно було визнання «мінуса». Йдеться щось біля 780 млн грн.

В І кварталі серед ТОП-15 банків за обсягом активів резерви розформували лише Укргазбанк та Ощадбанк. Є версія, що це могло бути пов’язано в т.ч. зі змінами в уряді, через які топи держбанків намагалися показати свою ефективність, щоб зменшити ризик звільнення.

Ми розформовували резерви в І кварталі та продовжуємо це робити в ІІ кварталі. Це пов’язано з проблемною заборгованістю.

Подібні припущення можливі хіба на обивательському рівні. Те, що держбанкір хоче комусь сподобатися… Можливо, і хоче, але не можна переписати міжнародні стандарти фінзвітності.

Малюванням займатися немає сенсу. Ну добре – буде в банку за результатами 1-го півріччя не 60, а 80 млн грн. прибутку. Нічого в принципі не зміниться. Звичайно, робота має викликати схвалення прем’єр-міністра й Кабміну. Але махінації зі звітністю ніхто не схвалює.

Політика й стратегія

Ні для кого не секрет, чия креатура керівник Укрексімбанку (квота П. Порошенка, - ред.) чи Ощадбанку (квота А. Яценюка, - ред.). Щодо Вас картина не зовсім чітка. Були чутки про рекомендацію на призначення від екс-міністра фінансів О. Шлапака. У цілому ж судячи з Вашої біографії, Ви працювали з дуже різними людьми. Кому завдячуєте своєю посадою?

Я був першим керівником, якого призначив номінаційний комітет Мінекономрозвитку. От уявіть, Ви приходите до нового керівника «Укрзалізниці» (Войцеха Бальчуна – відомого польського менеджера, - ред.) і запитуєте подібне. Думаю, він навіть не зрозуміє, про що йдеться.

Мої особисті контакти з багатьма людьми базуються на тому, що досить непогано роблю свою роботу. Я – самодостатня людина, хоча вдячний всім, хто надавав і надає мені підтримку.

Але якби результати конкурсу були відомі заздалегідь, він, мабуть, відбувся б значно швидше, навіть у лічені дні, й зацікавлені особи не вилили б на мене в медіа стільки бруду.

Відповідно до «Засад реформування державного банківського сектору» Укргазбанк мав до кінця І кварталу підготувати стратегію розвитку, яка б передбачала частковий або повний продаж держчастки в банку. Документ є? Його затвердив Мінфін? Які ключові позиції?

Стратегію підготували й затвердили на зборах акціонерів. Ми розгортаємо green banking. 17 травня підписали угоду з IFC про запровадження стратегії зеленого фінансування. До слова, в Британії, є державний Green Investment Bank. Наша ж ціль – стати ЕКО-банком №1 в Україні.

Чому, власне, ми обрали цей напрям.

За підсумками минулого року ми зростали, тоді як ринок об’єктивно не зростав. Очікувана динаміка на поточний рік – теж близько нуля. Процентні ставки лишаються на високому рівні. І високими вони будуть доти, доки буде висока інфляція. Нічого ми з цим не зробимо. Це базові постулати – ніхто не принесе Вам депозит під ставку нижчу від рівня інфляції.

Ситуація стимулює шукати нові точки зростання. Вічно вкладатися в ОВДП і депсертифікати, звичайно, можемо, але тоді модель банкінга в країні треба змінювати. Є популярні напрями, в яких теж працюємо, - агросектор, фармацевтика, малий і середній бізнес тощо.

Проте при зростанні економіки не далеко від нуля, з чого підприємства будуть повертати кредити? Ми порадилися з розумними людьми та вирішили, що можемо фінансувати проекти, які дозволять платити проценти і повертати кредити не за рахунок заробленого, а за рахунок заощадженого. До такого висновку спонукала в т.ч. держпрограма енергоефективності («теплі кредити»).

Сьогодні на нашому ринку ніхто повноцінно не працює з цією моделлю. А перспективи ринку енергоефективності, альтернативних джерел енергії й тому подібних речей величезні. За оцінками IFC, в Україні йдеться про 35 млрд євро. І 10% від цієї суми нам досить.

У позиції Мінфіна до певної міри є внутрішня суперечність. З одного боку, банк обирає стратегію розвитку. З іншого – частково або повністю має продатися в невіддаленій перспективі. Як одне накладається на інше? Бачите реальну можливість для продажу?

Бачу. Але щоб щось продати, потрібно мати вартість.

Її реально сформувати за такий короткий термін?

Реально. Більше того, вже сьогодні є бажаючі купити. Але я вважаю правильною позицію уряду, що сьогодні продавати не потрібно. Продавати потрібно, коли вартість додасться.

Хто саме цікавиться?

Запитувати в мене щодо продажу некоректно. Продає не менеджмент, а власник. Є чітка exit strategy. Ключова позиція уряду – необхідність повернути вкладені в банк гроші…

А це 13 млрд грн., або за поточним курсом – майже 500 млн дол…

… Зробити це можна в т.ч. за рахунок дивідендів. Всі чомусь забувають про цей варіант.

За такий короткий термін це нереально.

Так, чудес не буває… Або ж якраз через продаж. Ближче до кінця наступного року потрібно буде ухвалювати рішення.

Більш реальний сценарій – частковий чи повний продаж?

Я вважаю логічним сценарієм продаж якійсь з міжнародних організацій невеликого пакету, а далі держава хай уже дивиться, як зі своїм партнером працювати.

Активи й пасиви в обличчях

Чи не станеться так, що той чи інший пакет акцій Укргазбанку придбає хтось з колишніх акціонерів, які контролювали його до 2009 року, – Василь Горбаль чи Олексій Омельяненко?

Хай спершу компанії, пов’язані з попередніми власниками, повернуть 3,4 млрд грн боргів, які в них залишилися, і ще в міжбанку біля 1 млрд грн. Виключно після цього питання можна було б теоретично починати якесь обговорення варіантів.

А на кому більше боргових зобов’язань – на О. Омельяненку, В. Горбалю, інших особах?

Не готовий вдаватися в персоналії. Це їх внутрішні розрахунки.

Судячи по судовим матеріалам, не тільки в Укргазбанку багато претензій до структур, які можуть бути пов’язані з попередніми контролерами. Також є зустрічні вимоги візаві – намагання відсудити під 200 млн грн орендних платежів в Укргазбанку, вивести ті чи інші активи з-під застави тощо. Хто саме бенефіціар цих маневрів з того боку?

Давайте розділимо. Перша частина – економічна, друга – юридична.

Що стосується бенефіціарів і хто цим займався, це питання слідчих і правоохоронних органів. Були різні історії – нотаріус знімав чи не знімав арешти; були чи не були угоди, які нібито в часи управління цими власниками підписав нібито заступник глави правління банку за прізвищем Ткаченко, в якого вже є 5 років умовно, і я думаю, цим правоохоронці можуть не обмежитися… Як на мене, відтоді, коли ми разом почали займатися цим питання, правоохоронці працюють більш ефективно. І вони неодмінно дійдуть до кінцевих бенефіціарів.

Моє завдання – купірувати економічні ризики. Всі активи, про які писали, - земельні ділянки, об’єкти нерухомості – абсолютно всі повернуті на баланс Укргазбанку. Абсолютно всі. Більше того, сьогодні є справи, які ведуться Укргазбанком по кредитам і заставам 2007 року, на які до цього всі вже махнули рукою. Ці справи будуть доведені до кінця.

Я розумію, що в низки відповідних компаній сьогодні немає грошей. Вони не ведуть діяльність. Зрештою, багато з них ніколи її і не вели – використовувалися лише як механізм. Укргазбанк досудиться до того, щоб нерухомість стала на наш баланс, а далі в нас є процедури, як через розпорядження Кабінету Міністрів будемо це продавати.

Загальний борг збанкрутілого Брокбізнесбанку перед Укргазбанком – 700 млн грн. При тому є справа Генпрокуратури щодо виведення з банку 500 млн грн. в рамках цієї ж заборгованості. Чи будуть ці кошти повернуті хоча б частково? В якому обсязі?

Знову ж розділимо на ті ж дві частини. Про юридично-правоохоронну складову сказати щось предметно не можу. Йде слідство, до нас приходять, роблять виїмки документів.

Щодо економічної частини, то вимоги Укргазбанку заявлені в ліквідаційну масу Брокбізнесбанку – після виплат вкладникам, вимог Фонду гарантування. Який шанс, що хоча б щось отримаємо? Як на мене, він тяжіє до нуля. Резерв під відповідну заборгованість у нас повністю сформований.

Люди, які фігурують у цьому кримінальному провадженні, досі працюють в Укргазбанку?

Більшість – ні. Зрештою, ніхто не працює. Це не означає, що вони ніде не працюють. Частина людей, наприклад, в НБУ.

Кредитування держсектору. Яка частка цих позик у портфелі? Наскільки вони проблемні?

У нас рівень концентрації на держсектор з початку року знижується. Це не модно, але я не вважаю підприємства держсектору поганими позичальниками. Серед наших клієнтів таких немає. Так, є «Укрзалізниця», яка в стані реструктуризації боргів, але така ситуація по всім банкам-кредиторам.

А позов Укргазбанку до «Укрзалізнипостач»?

Там дещо інша ситуація. Позичальником по цьому кейсу є приватна компанія, яка отримувала кошти від Залізничпостача, а Залізничпостач в обхід всіх договорів перерахував їй виручку по контракту, який був у заставі в Укргазбанку, на інші банківські реквізити, і там ці гроші десь загубилися. Тому позичальника «Укрзалізничпостач», який би нам не платив, немає. Просто ми рухаємося до відповідних рахунків.

У звітності Укргазбанк писав, що на кінець І кварталу були реструктуризовані кредити по двом стратегічно важливим держпідприємствам на 4,16 млрд грн. Ця сума включає Укрзалізницю? Хто ще, крім неї?

Напевно, там є підприємства НАКа, напевно, й «Енергоатома». Водночас оскільки більшість цих компаній бере кредити терміном на рік, то це не є класична реструктуризація в тому сенсі, що позичальник приходить і каже, що не може тягнути навантаження, змініть графік погашень. Там закінчився рік – ну давайте ще зробимо на рік.

«Укртрансгаз» називав в січні показник, що сума заборгованості під 1 млрд грн…

Не готовий конкретизувати. Для цього потрібна згода клієнта. Це стосується всіх компаній – як державних, так і приватних.

Угода Укргазбанку з «Кернелом» щодо прав вимоги до «Креатива». Банк вже отримав перший платіж на 48 млн дол. (половина суми угоди, на решту є розстрочка на 5 років, - ред)? У гривні чи валюті?

Отримали. Платіж був у гривнях, оскільки це розрахунки між резидентами. Курс – на момент укладання угоди.

А. Гранц – один з нових акціонерів «Креатива» - публічно висловлював думку, що право вимоги «Укргазбанку» не коштує стільки, скільки має заплатити «Кернел». Якщо це так, то який мотив був у «Кернела» переплачувати?

Комерційна людина (групу «Кернел» контролює Андрій Веревський, - ред.) ніколи не переплатить. Конкурс, який, до речі, проводив Мінфін,почався ще на початку грудня і закінчився в кінці січня. Було достатньо часу, щоб усі бажаючі заявилися. Якби ситуація не нагніталася, серед претендентів були й інші компанії, які, як і «Кернел», працюють на міжнародному ринку. Вони цікавилися конкурсом. Якщо ж говорити про український бізнес, то Ви багато знаєте структур, які можуть одноразово сплатити мільярд? Я – мало.

Була версія, що через технологічну залежність активів «Креатива», які в заставі Укргазбанку та Ощадбанку, «Кернел» переплатив Укргазу, щоб заощадити на викупі активів в Ощаду, відбивши бажання потенційних інвесторів їх купувати.

Ці дурниці – одна з версій, яку запускали, щоб зірвати конкурс. «Кернел» – компанія, яка здійснювала IPO на Варшавській біржі. У неї прозора звітність. Можна накручувати все, що завгодно, але вперше в новітній історії відбулася нормальна угода за участі держбанку.

У кожного банку є свій менеджмент. Ми запрошували до участі в конкурсі всіх бажаючих, а своїм колегам-держбанкам – окремими листами. Було бажання – купіть і консолідуйте.

Чи залишилися в портфелі Укргазбанкуспівмірні за обсягом проблемні кредити на кшталт «Креатива» (під 100 млндол)?

Таких більше немає.

Депозитний портфель Укргазбанку (передусім, юросіб) помітно збільшився і в 2015 році, і в І кварталі-2016. Яка частка зростання – за рахунок державних підприємств, а яка – за рахунок недержавних структур?

За минулий рік 25% приросту коштів юросіб забезпечили недержавні підприємства. А в поточному році – вже майже 40%. Ми задоволені динамікою

А конкретно «Нафтогаз»?

Не можу сказати. У будь-якому разі він не є концентратором великих коштів.

Тобто НАК не акумулює в Укргазбанку кошти для розрахунку за імпортний газ?

Акумулює, але це таке – гроші прийшли, гроші – пішли. Його концентрація ніколи не була дуже високою. Взагалі, Нафтогаз – це компанія нетто-позичальник. Тобто в нього позикових коштів більше. Так історично склалося, хоча вони зараз виправляють цей баланс.

Бюджетні організації та місцеві органи влади. Наскільки вони помітні вкладники?

На сьогоднішню базу 26 млрд грн – це близько 1 млрд.

Представники комерційного сектору йдуть цілеспрямовано в Укргазбанк чи під главу правління або інших топ-менеджерів?

Вони йдуть в держбанк під команду. Це і мої заступники, і директори дирекцій та департаментів. Глава правління фізично не може зустрічатися з усіма, навіть якщо більше нічого не буде робити.

Недавнє погашення Укргазбанком боргу НБУ по рефінансування на 1,9 млрд грн., який сформувався ще в 2008-2009 рр., збоку виглядає дещо дивним, оскільки ще в І кварталі НБУ реструктуризував (пролонгував) відповідні зобов’язання Укргазбанку.

Чогось надзвичайного тут немає. Прийняли один графік погашення, але з’явилася зайва ліквідність, ми зрозуміли, що спокійно себе відчуваємо, тому ухвалили рішення погасити.

Рефінансування має бути, передусім, інструментом підтримання короткострокової ліквідності. Завтра знадобляться кошти – підемо в НБУ і позичимо під заставу ОВДП.

А чи не пов`язано це з речами на кшталт позову до НБУ компанії «Фінансово-інвестиційний альянс» - міноритарного акціонера Укргазбанку, який хоче вивільнити заставне майно по старому кредиту рефінансування? Можливо, тому було погашення?

Не треба шукати чорну кішку в темній кімнаті, особливо, коли її там немає. Тут не співставні масштаби. У конкретному випадку йдеться про акції на 2 млн грн. І ці активи зрештою не вивільняться.

Через згадану вище заборгованість на кілька мільярдів?

Так.

Що далі

Які Ваші основні очікування щодо банківського ринку до кінця 2016 року? У 2017 році?

Банківський ринок дуже сегментується. Стало більш чітко зрозуміло, хто чим займається, хто чим дише. Сегментація продовжиться. Я вважаю, що банки повинні існувати незалежно від їх розміру. Якщо банк невеликий, але в нього хороша бізнес-модель, він має працювати. Якщо, звичайно, виконує нормативи.

Об’єднання будуть?

У нинішньому правовому полі не бачу, як це робити. Є приклад з активами та зобов’язаннями банку «Київ». Два держбанки, ми угоду робили вперше, тому нарвалися на все підводне каміння, на яке можна було нарватися. Завершували цю угоду в співпрацю з СБУ. Непроста угода.

Крім законодавства, об’єднанню банків заважає позиція «два українці – три гетьмани».

Водночас хочу зосередити увагу на іншому.

Людина так влаштована, що звикає до всього. І ми вже звикли до війни. Не тому, що байдужі, а тому, що така природа. А війна іде. Люди гинуть, калічаться. Це відбувається щодня. І це не десь дуже далеко. Це, вибачте, за 600 км від Києва. А 600 км – це ні про що.

А ще ж можна міряти до іншої частини кордону...

У тому числі. Не побоюся пафосу, але хочеться, щоб основним трендом цього року було завершення війни. Це бажання не стільки як керівника банку, скільки як людини. Цього хочуть без перебільшення мільйони. А все, що в балансі, ми переживемо, оскільки поки є держава, є державні банки.

Зрештою це навіть не пафос. Я закінчував школу на Донбасі. У мене там купа родичів. Кого вивіз, хто залишився. Я коли все це чую, спілкуючись… Я не можу з’їздити на могили до рідних. Це правда життя. Але дасть Бог, все буде добре.