ФГВФО - про сумнівні операції в "Хрещатику" на 6,9 млрд грн

Все про економіку та фінанси

Фонд гарантування вкладів в офіційній заяві констатував, що "схемне виведення з банку «Хрещатик» активів на 6,9 млрд грн відбувалось у тому числі за участі столичних комунальних підприємств".

Нижче - заява ФГВФО:

"Майже 6,9 млрд грн виведених активів – це приблизний результат реалізованих у ПАТ «КБ «Хрещатик» схем напередодні визнання банку неплатоспроможним. Спроби колишніх акціонерів та пов’язаних з банком осіб через суди легітимізувати проведені з активами оборудки – позбавляють вкладників «200+» (кредиторів 4-ої черги, які заявили вимоги до банку на суму 1,1 млрд грн) шансів отримати свої кошти. Під сумнівом – і повернення у повному обсязі виплаченого Фондом гарантованого відшкодування: із виплачених людям 2,7 млрд грн сьогодні за рахунок продажу та управління активами банку вдалося повернути лише 0,8 млрд грн. Якщо ж «зацікавленим сторонам» взагалі вдасться оскаржити правомірність виведення банку з ринку – розрахунок з кредиторами фактично буде заблокований, то тягар повернення виплачених Фондом коштів ляже на плечі державного бюджету.

Загальна сума акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Хрещатик» – 6,2 млрд грн. Джерелом повернення цих коштів, які свого часу клієнти принесли до банку, мало б стати обслуговування позичальниками своїх кредитів та продаж активів. Та попри те, що «на папері» вартість активів банку, включених до ліквідаційної маси, склала 8,1 млрд грн – незалежні оцінювачі оцінили їх лише у 2,7 млрд грн. Але і ця сума – дуже позитивний прогноз, адже інсайдери банку намагаються завершити усі розпочаті схеми з виведення найліквідніших активів фінансової установи. То де ж кошти?

Уповноваженою особою Фонду виявлено, що на момент запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» мав на балансі облігації на загальну суму майже 2,3 млрд грн. При цьому, майже 85% з них виявились незабезпеченими. Понад те, емітенти цих цінних паперів мають усі ознаки фіктивності – відсутність основних фондів та виробничих запасів, чисельність працюючих 1-2 особи. За попередньою інформацією, у 91,8% випадків емітенти виявилися пов’язаними з банком особами. Строк погашення облігацій збіг, кошти банку повернуті не були.

Загалом: 1,9 млрд грн коштів банку було «вкладено» у придбання «сміттєвих» цінних паперів, а фактично – виведено на компанії-інсайдери.

Крім того, за позовами пов’язаних осіб та інсайдерів банку в судовому порядку визнаються припиненими зобов’язання за їхніми кредитами у ПАТ «КБ «Хрещатик».

Так, групою позичальників-інсайдерів подано позовні заяви із вимогою визнати припиненими їхні зобов’язання перед ПАТ «КБ «Хрещатик» та припинення обтяжень на заставлене нерухоме майно (земельна ділянка у Феофанії, квартири та нежитлові приміщення на вул. Вишгородській у Києві) заставною вартістю 0,5 млрд грн (справи № 910/17149/16, № 910/18524/16).

Зазначена група позичальників стверджує, що на початку 2015 року вони уклали договори щодо відступлення права вимоги за депозитами фізичних осіб на загальну суму 8 млн доларів США з метою «погашення» зазначених кредитів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Як згодом з’ясувалось, цими вкладниками, що нібито відступили права вимоги за своїми депозитами, є родичі (тесть та теща) одного з колишніх керівників банку, який був членом правління до введення тимчасової адміністрації. Уповноважена особа Фонду стверджує, що вказані договори мають ознаки фіктивних, однак суд безпідставно відхилив клопотання банку про призначення технічної експертизи вищезазначених документів та експертизи давності виготовлення цих документів. Причому, що цікаво, зазначені родичі одного з колишніх керівників банку практично одночасно із участю у судових справах, в яких наполягали на дійсності укладених ними договорів про відступлення права вимоги за договорами депозиту на користь підприємств групи КІГ, подали до банку вимоги про визнання їх кредиторами на цю ж суму вкладів.

Уповноваженою особою за фактами підробки документів, які стали підставою для винесення судами рішень не на користь банку, подано відповідну заяву про відкриття кримінального провадження до правоохоронних органів, а також подано цивільний позов у межах цього кримінального провадження.

Загалом: використовуючи інсайдерську інформацію та службове становище, ліквідні активи банку (право вимоги за кредитами, забезпеченими майном вартістю близько 0,5 млрд грн) фактично були передані «в користування» родичам одного з керівників банку. Вимоги решти вкладників, не пов’язаних із керівниками банку родинними зв’язками, у розрахунок не взялися.

Пов’язані особи та інсайдери банку, що відносяться до Київської інвестиційної групи (загальна сума не погашеної заборгованості за кредитами якої становить 3,2 млрд грн), у судовому порядку намагаються легалізувати схеми виведення коштів з банку – визнати погашеними власні кредити на загальну суму 0,9 млрд грн, тим самим намагаючись за допомогою рішення суду вивільнити з-під забезпечення високоліквідне майно – цілісний майновий комплекс, земельні ділянки тощо. При цьому так зване «повернення кредитів» за фактом було просто певним «транзитом коштів»: кошти з поточних рахунків клієнтів банку у вигляді так званої фінансової допомоги перераховувались на користь підприємств групи КІГ, а далі – на рахунки підприємств цієї ж групи в погашення кредитної заборгованості. При чому дані операції проводились в основному напередодні та в ніч на запровадження тимчасової адміністрації в банку, а деякі обтяження припинено нотаріусом взагалі рано вранці 5 квітня 2016 року.

Зазначаємо, що одразу після початку процедури виведення банку з ринку Уповноваженою особою Фонду було віднесено дані правочини з погашення заборгованості за кредитом внаслідок надання фінансової допомоги до категорії нікчемних.

Показово, що у цій схемі активну участь брали і ряд столичних комунальних підприємств, надаючи фінансову допомогу юридичним особам приватного права на суму майже 0,4 млрд грн.

Також проводились операції зі схемного погашення кредитів, які були видані групі пов’язаних осіб – «Форум». Банк купував сміттєві цінні папери. Компанії, що їх продавали, отримані кошти спрямовували в статутний капітал новостворених підприємств. Саме з ними банк укладав договори про відступлення права вимоги за раніше наданими кредитами пов’язаним особам із зняттям обтяжень з заставленого майна. Кошти повертались до банку, як оплата за вказані договори відступлення права вимоги.

Загалом за цією схемою було «прокручено» 0,4 млрд грн.

Ще одна схема виведення коштів з банку Хрещатик – кредитування пов’язаних осіб на придбання будівельного обладнання у одного нерезидента - Alesio Universal S.A. Tortola, British Virgin Island (пов’язана особа – кінцевий бенефіціар Іванов А.А.). Не зважаючи на те, що оплата була здійснена авансом, жоден з укладених контрактів не був виконаний.

Загальна сума наданих кредитних коштів на ці потреби склала 31,3 млн доларів США.

За виявленими (у тому числі, але не виключно) фактами Фондом та уповноваженою особою направлено 71 заяву до правоохоронних органів про вчинення кримінальних правопорушень на загальну суму збитків майже 3,3 млрд грн.

Варто нагадати, що за даними Національного банку України у 2015 році кінцевими власниками банку були Андрій Іванов (37,44%), територіальна громада міста Києва в особі КМДА (25%), Микола Солдатенко (24,24%) та низка міноритарних власників".

Ще в одній заяві ФГВФО вказав на "ризик втрати контролю над активами ПАТ «КБ «Хрещатик» через розпочату судову кампанію щодо відміни процедури ліквідації банку":

"Процедура ліквідації цього банку триває вже майже два роки. За цей час судді адміністративних судів України прийняли кардинально протилежні рішення щодо законності визнання банку «Хрещатик» неплатоспроможним. Одне рішення говорить про те, що Нацбанк розпочав виведення банку з ринку передчасно, інше – що запізно. На сьогодні кожна з цих справ пройшла три судові інстанції.

Фонд гарантування неодноразово заявляв, що таким чином колишні акціонери та топ-менеджери намагаються «відбілити» свою репутацію, залучаючи до судової тяганини кредиторів та вкладників збанкрутілих банків.

Однак, колишні власники на цьому не зупиняються, а намагаються, за допомогою судів, заволодіти тими нечисельними активами, які ще залишилися на балансі банку. Для цього в судовому порядку оскаржується законність початку процедури ліквідації. Таким чином створюється правова невизначеність статусу банку та перспектив повернення коштів його кредиторам.

Так, акціонер банку «Хрещатик» ТОВ «КФ «Укрфінком» намагається у судовому порядку (справа №826/3021/18) оскаржити правомірність виведення банку з ринку. При цьому позов подається на другому році ліквідації фінансової установи.

Фонд гарантування також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

По-перше, законодавством України не передбачено можливості повернення банківської ліцензії банку, ліквідація якого в судовому порядку визнана незаконною. Відновлення роботи такої юридичної особи саме як банківської установи неможливе.

По-друге, ймовірне визнання незаконними рішення НБУ та Фонду гарантування про ліквідацію банку жодним чином не поновить чи захистить права вкладників та/або кредиторів.

По-третє, рішення суду про визнання незаконними рішення НБУ та Фонду гарантування про ліквідацію банку унеможливить подання вимог та позовних заяв до власників істотної участі та пов’язаних осіб, діями чи бездіяльністю яких банк доведено до неплатоспроможності, про відшкодування шкоди, що передбачено ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зазвичай саме зацікавлені у неможливості подання таких вимог/позовів про відшкодування шкоди особи оскаржують в суді рішення НБУ та Фонду гарантування про ліквідацію банку для отримання можливості не відповідати за власні дії чи бездіяльність. У результаті порушуються права вкладників та кредиторів банку, які у такому випадку втрачають будь-які шанси на повернення власних коштів".