Гонтарева про forensic audit: послуги Kroll не дешеві

20.01.2018, 09:00

Валерія Гонтарева – поки що чинний глава НБУ – в інтерв’ю для агентства «Українські новини» серед іншого висловила свою точку зору щодо доцільності forensic audit в банках-банкрутах (за аналогією до того, який був у Приватбанку, а також, до речі, в Дельта Банку і банку «Надра», - Finbalance):

«Я вважаю, що якщо наші правоохоронні органи не мають такої кваліфікації, то в світі існують такі компанії як Kroll, які можуть допомогти. Так, їх послуги недешеві, але я вважаю, що 14% ВВП, які були витрачені на те, щоб очистити банківську систему, того варті.

Більш того, якщо ви пам`ятаєте, з 90 банків які ми вивели, 20 банків були виведені з фінмоніторингу виключно за відмивну діяльність», - зазначила В. Гонтарева.

Точку зору фінансистів та юристів щодо звіту Kroll по Приватбанку читайте тут.

Контекст

Як писав Finbalance, відповідно до інформації, наведеній у зверненні екс-директора департаменту інспекційних перевірок банків НБУ Тетяни Лебединець та її заступника Людмили Калінчук до НАБУ, НАЗК й Ради НБУ (щодо можливого використання посадовцями НБУ делегованих їм владних повноважень «з метою особистого збагачення»), винагорода компанії Kroll по договору з НБУ (в рамках forensic audit Приватбанку) складає 3,4 млн євро за виключенням супутніх витрат, які обмежені 15% (0,51 млн євро), а в договорі з AlixPartners встановлена погодинна оплата праці у валюті євро та передбачена можливість залучення субпідрядників.

У зверненні вказувалося, що НБУ отримує юридичні послуги від компанії ТОВ «Астерс Консалт», що «залучена через посередника AlixPartners Services UK LLP». «Розмір грошової винагороди ґрунтується на погодинних ставках від €75 до €317», - йдеться в документі.

У повідомленні Т. Лебединець і Л. Калінчук для НАБУ, НАЗК і Ради НБУ зауважувалося, що «за наявності в НБУ кваліфікованих працівників, здатних надавати юридичні консультації та вести фінансові розслідування, за поданням заступника голови правління НБУ Рожкової К. В. до супроводу проекту «Приват» залучено іноземні компанії» (Kroll та AlixPartners).

Як зазначалося, «договори з даними компаніями укладені без проведення прозорих тендерних процедур» та передбачають оплату в іноземних валютах, що, на думку авторів звернення, є «порушенням банківського законодавства в частині використання золотовалютних резервів».

Як стверджувалося, заступник глави НБУ Катерина Рожкова «прийняла незаконне рішення з перевищенням повноважень» про позапланову перевірку Приватбанку, в яку включено як уповноважених осіб НБУ представників згаданих компаній, які «не є ні працівниками НБУ, ні громадянами України».

Нагадаємо, Т. Лебединець була звільнена з посади в першій половині грудня після публікації в ЗМІ її доповідної записки на ім’я Я. Смолія та К. Рожкової щодо можливої незаконності залучення фахівців Kroll і AlixPartners до інспекційних перевірок Приватбанку. У Нацбанку заперечували зв’язок між звільненням Т. Лебединець та forensic audit Приватбанку, стверджуючи, що причиною такого кадрового рішення стало «систематичне невиконання службових обов`язків» (цитата). 

Нагадаємо, у травні 2017 року видання «Новое время» повідомляло, що НБУ працює з AlixPartners з 2016 року, причому, як зазначалося, за послуги консультанта «довелося заплатити кругленьку суму».

«Вартість консультацій склала 66,2 млн грн. Для цього НБУ використовував резерв, створений для непередбачених витрат на суму 33,37 млн грн. А решта суми на 32,8 млн грн добиралася за рахунок зменшення статті видатків «Податки, збори та обов`язкові платежі». Тобто Нацбанк свідомо знизив відрахування до бюджету України для оплати рахунків. Витрати на Kroll були нижче – 20,9 млн грн, але НБУ довелося підвищити ліміт тих самих резервів.

Мало того, НБУ планує витратити на AlixPartners в 2017 році ще 20 млн євро», - писали журналісти з посиланням на проект рішення Нацбанку.

Заступник глави правління НБУ Катерина Рожкова в коментарі для НВ зазначала, що тендер з вибору підрядників проводився, але був закритим і непублічним: «Ми залучали радників до цього процесу, не тільки державних, і це нормальна практика, але і велику кількість комерційних структур. Ми вивчали світовий досвід. Проводили спочатку внутрішній тендер, вивчали ті компанії, які кращі в своєму напрямку і зрештою визначилися з тим, кого ми будемо залучати. Критеріїв відбору було дуже багато, тому що націоналізація - це не просто обмін акціями або продаж їх колишніми акціонерами Мінфіну, найскладніше - це імплементація нового корпоративного управління і нової стратегії».

К. Рожкова запевняла, що процедура відбору компаній проходила в рамках законодавства. «З огляду на складність процесу і державну таємницю, ми намагалися обмежити витік інформації. Ми працювали щодо цього питання з Кабміном, Мінфіном, ФГВФО, та іншими державними установами, рішення були колегіальними», - уточнювала високопосадовець НБУ.