Гонтарева офіційно дозволила банкам порушувати ключові нормативи НБУ

Все про економіку та фінанси

24 лютого правління НБУ прийняло постанову №129, в якій передбачено, що через девальвацію гривні після 06 лютого 2014 року до банків на будуть застосуватися заходи впливу за порушення низки ключових економічних нормативів

- мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1);
- достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), поточної ліквідності (Н5);
- короткострокової ліквідності (Н6);
- максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);
- великих кредитних ризиків (Н8);
- максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);
- максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);
- ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції,

що пов’язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями після 06 лютого 2014 року, за умови дотримання банком нормативів Н7, Н8, Н9, Н10 на дату укладення договору/здійснення операції та вимог пунктів 6 та 7 цієї постанови (див. нижче). 

КОМЕНТАР FINBALANCE: 

Цією постановою НБУ фактично відмовився від базових принципів контролю за банківською системою, дотримання яких, власне, й має забезпечувати стабільну роботу учасників ринку. Таким чином, регулятор визнав, що

- більшість банків не мають змоги власними силами перетравити весь економічний негатив, з яким Україна зіткнулася в 2014-2015 рр.;
- акціонери банків і держава не підтримають їх у необхідній мірі (передусім, з точки зору докапіталізації; хтось – тому, що не має змоги, хтось – тому що не хоче надміру ризикувати, з огляду на ймовірність подальшого погіршення фінансової ситуації в Україні).

У теорії через нинішнє тотальне порушення банками нормативів альтернативою вимушеному відпусканню їх регулятором у «вільне плавання» було б хіба введення тимчасових адміністрацій ще, принаймні, в добру сотню банків з їх наступною ліквідацією. Як тоді повернути вкладникам гроші (з огляду на обмеженість ресурсу Фонду гарантування вкладів), забезпечити нормальне циркулювання грошових потоків у банківській системі тощо – риторичні питання. Фактично ніяк. Хіба ще більшим розкручуванням маховика гіпердевальвації та гіперінфляції.

Зрештою й постанова №129 (як і її "попередниця" №859, дія якої скасовується) не дає відповіді на питання, як саме стабілізувати банківський сектор. Воно лише де-юре фіксує неминуче де-факто. І ставить три крапки – що, можливо, в майбутньому "якось" з купою нинішніх болячок вдасться розібратися...

Щодо інших положень постанови №129.

Згідно з ними, банкам дозволяється не зменшувати регулятивний капітал, за умови дотримання вимог пунктів 6 та 7 цієї постанови, на суму перевищення, що пов’язане з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах у зв’язку зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України та/або спричинене формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями після 06 лютого 2014 року:

- нормативного значення економічних нормативів максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), за умови дотримання банком цих нормативів на дату укладення договору/здійснення операції;
- обмеження щодо операцій між банком та пов’язаними з інвестором за субординованим боргом особами, установленого пунктом 3.10 глави 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами), за умови дотримання банком цього обмеження на дату укладення договору/здійснення операції.

Також банкам дозволяється здійснювати класифікацію активів відповідно до Положення №23 без урахування факту реструктуризації боргу.

Не будуть застосовувати заходи впливу до банків, які не мають порушень, зазначених у пункті 2 цієї постанови:

- за наявність збитків, що пов’язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах (розраховується сукупний результат переоцінки всіх монетарних статей балансу в іноземній валюті та банківських металах) у зв’язку зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями після 06 лютого 2014 року;
- за збільшення після 06 лютого 2014 року частки негативно класифікованих активів до розміру 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик і формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України.

При цьому банки, на які поширюється дія пунктів 2 та/або 3 цієї постанови, повинні дотримуватися таких обмежень:

- не здійснювати викупу та/або дострокового погашення борговихцінних паперів власної емісії (крім дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії за ціною, не вищою, ніж 50 % від номіналу, якщо таке погашення не приводить до суттєвого погіршення ліквідності банку;
- обов’язкового викупу боргових цінних паперів власної емісії, установленого проспектом емісії цінних паперів);
- не здійснювати викупу акцій власної емісії, за винятком випадків, передбачених законодавством України щодо обов’язкового викупу банком акцій власної емісії;
- не придбавати недержавних цінних паперів від свого імені (крім цінних паперів, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік; цінних паперів, емітентом яких є Національний банк України;
- боргових цінних паперів емітентів, цінні папери яких унесені та перебувають у першому або другому рівні лістингу однієї з українських фондових бірж, у межах суми заборгованості, що склалася на дату набрання чинності цією постановою за кожним емітентом; облігацій внутрішніх місцевих позик, емітентами яких є міські ради адміністративних центрів областей України та міста Києва);
- не здійснювати виплати дивідендів акціонерам, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;
- не здійснювати розподілу капіталу в будь-якій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років;
- не здійснювати дострокового повернення вкладів (депозитів) власникам істотної участі в банку.

НБУ також постановив банкам, у діяльності яких є порушення, зазначені в пункті 2 цієї постанови, розробити та подати до Національного банку України детальний план виконання зобов’язань (з поквартальною розбивкою) щодо усунення цих порушень за формою та у строки, установлені Національним банком України. При цьому як зазначається, на банки, які не мають прозорої структури власності, дія пунктів 2 - 7 цієї постанови не поширюється.

Крім того, банки повинні здійснити належну оцінку ризику невиконання боржниками/контрагентами зобов’язань за всіма активними банківськими операціями та наданими банком фінансовими зобов’язаннями з урахуванням усіх подій та обставин, що можуть вплинути на своєчасність та повноту погашення боргу, включаючи наявність у боржників/контрагентів спільного економічного ризику та сформувати резерви для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями в повному обсязі, що відповідає рівню їх ризику, станом на 01 березня 2015 року. 

Постанова №129 набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, та діє до 01 січня 2019 року.