Глава НБУ Валерія Гонтарева «цілковито не проти», якщо, наприклад, «пан Ахметов сьогодні прийде і захоче купити банк», заявила вона в інтерв’ю «Українській правді», коментуючи наміри банків з російським держкапіталом піти з українського ринку.
Журналісти УП також запропонували В. Гонтаревій прокоментувати інформацію щодо бажання ICU викупити борги ПУМБ: «По-перше, все, що стосується ICU, питайте у ICU. По-друге, мені здається, ви переоцінюєте фінансові можливості цієї групи ... Я не знаю, як розвивалася ситуація далі, але по тому, що я пам`ятаю, за тими обсягами, які були у ICU, то борги ПУМБу викуплять ICU - це нонсенс».
На ремарку журналістів, що ICU купувала облігації ДТЕК, В. Гонтарева зазначила таке: «Що значить викупив борги ДТЕК? Що ви у мене питаєте? Там є два партнера - Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко».
Довідково:
Як писав Finbalance, торік В. Гонтарева запевняла, що в банку ПУМБ немає моделі «олігархічного бенкінгу», хоча на кінець березня 2015 року значення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9; має бути не більше 5%) у цієї фінустанови складало 21,76% (причому відповідні порушення мають місце з початку 2014 року)
У квітні поточного року газета "Дзеркало тижня. Україна" писала, що за неофіційними даними НБУ, значення нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (має бути не більше 25% регулятивного капіталу) у банку ПУМБ «в кілька разів перевищує капітал банку». Перед цим глава правління банку ПУМБ Сергій Черненко визнавав, що у фінустанови «є порушення нормативу по пов’язаним особам», і повідомив, що «Нацбанк затвердив трирічний графік зниження частки кредитів пов’язаним особам», який ПУМБ має намір «чітко дотримуватися».
На кінець ІІІ кварталу-2015 ПУМБ у своїй звітності наводив показник 19,68%. Однак, судячи з усього, банк поступово погіршує оцінку, як це зрештою роблять й окремі учасники банківського ринку.
«У 2015 році змінилися законодавчі вимоги, які розширили перелік критеріїв визнання операцій з пов`язаними особами. Через це у нас були довгі переговори з Нацбанком щодо того, хто підпадає під це формулювання. Згідно з новим розумінням НБУ, бізнес-партнери акціонерів, по суті, підпадають під категорію пов`язаних осіб. Ми розуміємо, що у таких гігантів, як "Метінвест" або "ДТЕК" (металургійний та енергетичний холдинги Ріната Ахметова - ред.), дуже багато партнерів», - констатував С. Черненко.
У травні 2015 року (коли ще діяли «старі» правила оцінки інсайдерських кредитів) заступник голови правління ПУМБ Федот Єременко в коментарі для Finbalance зазначав, що ПУМБ «не кредитує підприємства ДТЕК і Метінвест як в силу обмеження кредитування інсайдерів, так і у зв`язку з тим, що ці холдинги орієнтовані на залучення фінансування на зовнішніх ринках».
У контексті слів С. Черненка про кредитування партнерів акціонера додамо, що, як писав Finbalance, банк ПУМБ хоче стягнути, зокрема, 1,15 млрд грн. з торгової мережі "Амстор", яку контролює Вадим Новинський - молодший партнер Ахметова (кінцевий бенефіціар ПУМБ) по "Метінвесту".
Додамо, що в звітності за 2015 рік, підготовленій за міжнародними стандартами фінзвітності, банк ПУМБ констатував, що «при розгляді кожного можливого випадку відносин з зв’язаними особами до уваги береться суть цих відносин, а не лише юридична форма».
На кінець минулого року обсяг кредитів «підприємствам під спільним контролем» банк оцінював в обсязі 1,52 млрд грн (це за міжнародними фінзвітності, а ДТ публікувало дані НБУ за нацстандартами, - ред.), а на кінець 2014 року – 1,69 млрд грн. Причому торік «підприємствам під спільним контролем»-пов’язаним особам було надано позики на 728,7 млн грн., а сума повернених позик склала 1,2 млрд грн., «інші зміни» - 302 млн грн.
Дивлячись на відповідні таблиці в кінці матеріалу, зверніть увагу ще на галузеву структуру загального кредитного портфелю банку ПУМБ, у т.ч. на заборгованість гірничо-видобувної галузі, металургії, торгівлі, сільського господарства, транспорту, сфери зв’язку тощо, в яких, як відомо, працюють як структури, які належать лише Р. Ахметову, так і ті, які належать йому в партнерстві з іншими особами (в т.ч. зі згаданим вище В. Новинським).
Якщо ж ПУМБ справді видавав позики не лише компаніям, прямо та опосередковано пов’язаним зі своїм власником, виходить, що банк Р. Ахметова фінансує в т.ч. його конкурентів, як це, можливо, не парадоксально звучить.
Окремий аспект, на який пропонуємо звернути увагу в таблицях, - це кошти, які розміщують пов’язані особи в банку ПУМБ, що напряму відображає його залежність від їх фінансового стану (наявності вільної ліквідності). Це питання особливо делікатне, з огляду на допущені, зокрема, холдингами ДТЕК і "Метінвест" дефолтів та намагання реструктуризувати мільярдні борги. ПУМБ констатує, що на кінець 2015 року сума відповідних "інсайдерських" коштів сягала 4,84 млрд грн. (на кінець 2014 року було ще більше – 7,08 млрд грн).
У галузевому розрізі серед вкладників банку ПУМБ знову ж таки представлені, зокрема, торгівля, транспорт, металургія, гірничо-видобувна галузь, енергетика. До речі, як писав Finbalance, нещодавно агентство Fitch вказувало на те, що значна частина коштів ДТЕК знаходиться саме в банку ПУМБ.
P.S. Глава правління ПУМБ Сергій Черненко повідомляв, що банк взяв зобов’язання перед НБУ до 01 вересня збільшити капітал на 1,28 млрд грн. "Таке зобов`язання прийнято, ми його підписали. Це може бути як пряме збільшення капіталу, так і кошти, отримані в результаті роботи з проблемною заборгованістю, - уточнив банкір. - У Національний банк необхідно було подати лист, підписаний акціонерами, в якому вони беруть на себе такі зобов`язання. Такий лист є", - констатував С. Черненко.
Що важливо: основні бізнес-структури Р. Ахметова – ДТЕК і Метінвест – перебувають зараз у непростому фінансовому стані (детальніше – тут).