Держпідприємства втратили в Платинум Банку 500 млн грн

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Валерія Гонтарева в інтерв’ю агентству «ЛігаБізнесІнформ» заявила, що в Платинум Банку було 500 млн грн коштів держпідприємств.

«Навіть перед самим банкрутством туди заходили державні гроші, хоча ми заборонили залучати їх», - зауважила керівник Нацбанку.

Говорячи про депозит «МТС» на 250 млн грн, через який компанія судилася з Платинум Банком, В. Гонтарева зазначила, що НБУ не міг змусити банк повернути вклад, оскільки було рішення суду про необхідність його "реструктуризації".

«Нацбанк не вважає це рішення правильним, але, на жаль, такі у нас суди. У графік по рекапіталізації банку ми вносили погашення зобов`язань як перед держкомпаніями, так і по депозиту МТС, оскільки вважали, що це необхідно зробити», - зауважила В. Гонтарева.

Вона запевнила, що саме Нацбанк змусив Платинум Банк зізнатися у фінансовій звітності про від’ємне значення власного капіталу.

«У червні 2016 роки ми затвердили необхідний обсяг докапіталізації. Якби акціонер не вносив капітал, то банк не дожив би навіть до стрес-тесту <...> Якщо вас цікавить, як він вижив у 2016 році, то це сталося за рахунок підтримки акціонерів. Вони влили в банк 1 млрд грн, знизили заборгованість перед НБУ з 600 до 247 млн грн.

Далі, як і всі банки другої двадцятки, банк перевірявся на досягнення нульового капіталу на 1 січня 2017 року. Коли банк на звітну дату не виконав цей норматив, ми його вивели з ринку», - зазначила В. Гонтарева.

За словами глави НБУ, раніше регулятор відніс Платинум Банк до категорії проблемних та встановив обмеження на залучення нових депозитів. Реагуючи ж на слушне зауваження журналістів, що депозитний портфель Платинума зростав активніше від середніх показників по ринку, В. Гонтарева запевнила, що «не було реального приросту».

«У 2016-му портфель ріс за рахунок курсової переоцінки і відсотків, які нараховуються, але не сплачуються. Більш того, заборгованість перед держкомпаніями Платинум скорочував за графіком. Правда під кінець вони перестали це робити, мабуть, знаючи, що не виконають вимоги за капіталом», - зазначила В. Гонтарева.

Довідка Finbalance

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова до переходу на роботу в НБУ в 2015 році була в.о. глави правління Платинум Банку.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко (входить у фракцію БПП) висловлював думку, що рішення НБУ про визнання Платинум Банку неплатоспроможним – запізніле й тому може бути свідченням вибіркового підходу регулятора.

В аудиторському висновку ТОВ «Аудиторська фiрма "Кадастр - Аудит"» до звітності Платинум Банку за 2015 рік вказувалося, що розмiр резервiв банку на покриття збиткiв вiд знецiнених кредитiв ще на 31.12.2015 мав бути збiльшеним не менше нiж на 1,05 млрд грн (у т.ч. за кредитами в анексованому Криму й окупованій частині Донбасу на 659,2 млн грн).

Тобто фактично аудитори констатували, що реальний власний капітал Платинум Банку вже на кінець 2015 року був від’ємним (офіційно Платинум Банк декларував позитивне значення капіталу на рівні плюс 171,5 млн грн на фоні недоформованості резервів).

За підсумками трьох кварталів 2016 року обсяг гривневих вкладів населення в «Платинум Банку» зріс на 1,2 млрд грн, або на 36,7% (це був третій показник у банківській системі після Приватбанку та Ощадбанку); валютних – скоротився на 12,6 млн дол, або 17,7%.

Обсяг же гривневих коштів юросіб за 9 місяців-2016 зменшився на 332 млн грн, або на 37,5%, а валютних – на 3 млн дол, або на 33,3%.

За даними Платинум Банку, на кінець вересня-2016 видані ним кредити для клієнтів на 1,9 млрд грн були використані як забезпечення позик, отриманих від кредитних установ, міжнародних та інших організацій. Так, майнові права за кредитами на 726,8 млн грн були передані для НБУ як забезпечення під отримане рефінансування; на 60 млн грн – іншим банкам; 759 млн грн – для IFC (Міжнародної фінансової корпорації); на 360 млн грн – як забезпечення під кошти клієнтів.

Згідно зі звітністю Платинум Банку, на кінець ІІІ кварталу-2016 інсайдерські кредити в ньому сягали 2,69 млрд грн (44,7% всього кредитного портфелю після вирахування резервів), що на 45 млн грн, або на 1,7% більше, ніж було на початок 2016 року (тоді частка кредитів пов’язаним особам у портфелі становила 43,6%).

Як писав Finbalance, поліція здійснює досудове розслідування в кримінального провадженні №42016000000000885 щодо розтрати службовими особами «Платинум Банку» понад 1,1 млрд грн шляхом укладання з грудня 2013 року по лютий 2014 року (тобто в період, коли в правлінні банку працювала К. Рожкова) кредитних договорів з ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс» без наміру виконання вказаними суб`єктами підприємницької діяльності зобов`язань. За даними слідства, службові особи цих структур підконтрольні пов`язаним з «Платинум Банком» особам і мали ознаки фіктивності.

У матеріалах кримінального провадження №12015100000000334, пов’язаного зі згаданою справою, йшлося, зокрема, про те, що Платинум Банк видавав кредити для купівлі товару (мав перейти в заставу банку), який фактично не купувався; під заставу цінних паперів, торгівлю якими зупиняла Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку; під заставу майнового комплексу, експертна оцінка вартості якого фальшувалася…

Директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін розповідав, що в кредитному портфелі Платинум Банку близько 2 млрд грн споживчих кредитів, які більш-менш в робочому стані, з них 1 млрд грн – в хорошому стані. «Але в той же час там є 2 млрд грн корпоративних запозичень, які знаходяться в жалюгідному стані», - підкреслював К. Ворушилін.

За оцінками Фонду гарантування, обсяг його витрат на виплати фізособам-вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми складе 4,9 млрд грн.

27 січня Одеський окружний адмінсуд відкрив провадження в справі за позовом державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до тимчасового адміністратора Платинум Банку про «визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії» (слід розуміти, може бути пов’язано з грошовими вимогами держпідприємства до Платинума).

01 листопада Вищий господарський суд України частково задовольнив касаційну скаргу Платинум Банку та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 24.12.2015 і постанову Київського апеляційного госпсуду від 23.09.2016 у справі №910/30487/15, згідно з якими банк мав повернути для ПрАТ «МТС Україна» згадані вище вклади на 250 млн грн (на підставі депозитних договорів, дія яких завершилася 30.09.2015). ВГСУ направив справу на новий розгляд до Госпсуду м. Києва.

06 червня Госпсуд м. Києва порушив провадження у справі за позовом ПрАТ «МТС Україна» до «Платинум Банку» щодо стягнення 91,37 млн грн. Підставою для висунення грошових вимог є згадані вище депозитні договори на 250 млн грн. У суму ж вимог на 91,37 млн грн входить пеня 70,24 млн грн; 3% річних - 4,88 млн грн; інфляційне збільшення боргу - 16,26 млн грн.

31 жовтня Солом’янський райсуд м. Києва відмовився задовольнити скаргу представника ПрАТ «МТС Україна» на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) від 14 вересня 2016 року, якою було закрито кримінальне провадження №52016000000000160 (порушувалося за зверненням представника «МТС Україна» щодо неправомірного – на думку компанії – зняття арешту з коштів в сумі 250 млн грн, що знаходились на кореспондентських рахунках «Платинум Банку» в НБУ та в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області).