Глава ради НБУ: зміцнення гривні може бути короткочасним

Все про економіку та фінанси

Глава ради НБУ Богдан Данилишин висловив думку, що одним з чинників, які сприяли зміцненню гривні з початку року на 2,9% стало рішення ФРС загальмувати процес підвищення ставок для мінімізації ризиків волатильності на фінансових ринках та через невизначеність перспектив американської та в цілому світової економіки.

“Підвищення ключової ставки Федрезерву, як правило, веде до припливу капіталу в США (оскільки номіновані в американському доларі інструменти стають ще більш привабливими), що означає відтік капіталів з ринків, що розвиваються, наслідком чого є ослаблення валют країн - emerging markets. Відповідно, якщо ставку не підвищують, валюти країн з ринками, що розвиваються не відчувають тиску з боку долара”, - зазначив Б. Данилишин.

Він також висловив думку, що ринок встив у період “відносно низьких цін на нафту та інші енергоресурси, серед яких для України найважливішим, нарівні з «чорним золотом», є природний газ”.

“Зниження вартості енергосировини пов`язано з надлишком пропозиції на глобальному ринку. Ще одним фактором, що робить знижувальний вплив на ціни вуглеводнів, є очікування з приводу можливого уповільнення світової економіки в 2019 році. Зниження ціни на нафту зіграло на руку найбільшим імпортерам сегменті, що розвивається, таким, як Індія, Індонезія, Туреччина, Україна. Падіння цін на «чорне золото» однозначно позитивно для них, оскільки сприяє поліпшенню їх торгових балансів і знижує інфляцію.

Валюти країн, що розвиваються, в тому числі і гривня, теж отримали підтримку на тлі падіння ціни нафти. Імпортерам енергосировини тепер доводиться обмінювати менші обсяги своєї валюти на долари для покупки тієї ж кількості нафти. Що створює передумови для зміцнення курсу їх нацвалют. України, як крупного імпортера енергоресурсів, це стосується повною мірою. До речі, позитивний вплив нафтового фактора позначиться і на українському аграрному ринку - не далекий той час, коли почнеться весняна посівна компанія і варто очікувати, що паливно-мастильні матеріали наші аграрії будуть купувати за прийнятними цінами”, - зауважив глава ради НБУ.

Серед внутрішніх чинників, які сприяли зміцненню гривні, Б. Данилишин вказав на рекордний урожай зернових в Україні в поточному маркетинговому році - валовий збір зерна в 2018 році склав 70,1 млн. т. (у порівнянні з 62 млн. т. у 2017 році).

“Значна частина сільгосппродукції України експортується. Валютна виручка надходить у країну, половина її продається на міжбанківському валютному ринку, що формує пропозицію валюти, створюючи умови для стабільності курсу гривні і навіть для зміцнення. Та й ціни на ринку зернових перебувають на відносно високому рівні (значною мірою через посуху в Австралії).

До речі, з 1 березня норматив обов`язкового продажу експортної валютної виручки знижується з 50% до 30%. Думаю, це відбувається не тільки через вступ в силу нового валютного законодавства, спрямованого на лібералізацію (дорожня карта валютної лібералізації передбачає поступове зниження вимог до обов`язкового продажу валютної виручки експортерів аж до поступової їх скасування), але й тому, що є впевненість в стабільному припливі валюти експортерів (в першу чергу - агроекспортерів) в Україні”, - додав Б. Данилишин.

Він також звернув увагу, що за перший місяць 2019 року іноземні інвестори за рахунок покупки гривневих ОВДП майже вдвічі наростили обсяг вкладень в українські державні облігації (на 5,448 млрд. гривень). Для цього нерезиденти заводять в Україну валюту і продають її на міжбанківському валютному ринку, тим самим збільшують пропозицію іноземної валюти.

“По-третє, на відміну від зим 2016-2017 років і 2017-2018 років уряд проявив помірність у витрачанні коштів держбюджету в кінці 2018 роки (протилежний приклад - за грудень 2017 року залишок коштів уряду на єдиному казначейському рахунку зменшився в 10,6 разів, результатом чого було серйозне зниження курсу гривні в грудні 2017–січні 2018 року). Сподіваюся, перший практичний крок у плані підвищення координації фіскальної та монетарної політики зроблений”, - додав глава ради НБУ.

Водночас він наголосив, що “є привід для спокою тільки у короткостроковій перспективі”.

“Той же [президент Федерального резервного банку Далласа ] Р.Каплан говорив, що ФРС має сенс стримати апетити в підвищення ключової ставки лише до червня. Активний експорт української агропродукції припаде на березень-квітень, з травня почнеться його тимчасове (на кілька місяців) зниження. А вкладення нерезидентів в ОВДП - не довгострокові: влітку іноземні інвестори (хоча, в даному випадку скоріше варто говорити про спекулянтів), дочекавшись погашення боргових паперів, ймовірно, почнуть виводити кошти з українського ринку, підвищивши тим самим, попит на іноземну валюту. Та й уповільнення темпів зростання світової економіки, яке очікують МВФ і СБ, може привести до зниження попиту на продукцію українського експорту (не тільки на сільгосптовари, але і на продукцію чорної металургії).

Приводи для оптимізму щодо курсу гривні в другій половині року варто шукати в успішному продовженні співпраці з МВФ. Що також дозволить отримувати «пов`язане фінансування» від інших офіційних кредиторів України.

До речі, саме завдяки відновленню співпраці з МВФ і зросла довіра нерезидентів до українських ОВДП (наприклад Citibank реалізував кілька програм, орієнтованих на наші державні боргові зобов`язання).

Не будемо забувати і про зв`язок ціни природного газу з вартістю нафти. Відбувається це зазвичай з лагом в 6-9 місяців, тобто влітку, коли Україна буде закачувати газ в підземні сховища, його вартість може бути нижче, ніж в кінці 2018 – початку 2019 року. Відповідно, знадобиться менше інвалюти на його покупку.

А ще я б подумав про доцільність максимального виконання плану інтервенцій Нацбанку з придбання валюти в міжнародні резерви в першій половині року, поки курс прийнятний”, - резюмував Б. Данилишин.