Глава правління "Хрещатика" розлого відповів на закиди НБУ

Все про економіку та фінанси

Приблизно два тижні тому в.о. заступника глави НБУ Катерина Рожкова в колонці на «Українській правді» озвучила низку факторів, які, на думку регулятора, стали причиною банкрутства банку «Хрещатик». Глава правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук частково реагував на них у "Фейсбуці", зокрема, наголосивши, що «Хрещатик” ніколи не був “кишеньковим” банком якоїсь певної ФПГ».

Водночас у середині минулого тижня Нацбанк в офіційній заяві повідомив, що звернувся до силових органів з відомостями, що «можуть свідчити про організовану злочинну діяльність в банку» (цитата). Після цього в суботу в газеті «Дзеркало тижня. Україна» було опубліковане інтерв`ю Д. Гриджука, в якому він більш предметно озвучив свою аргументацію.

Наскільки вона переконлива, судити Вам. Нижча – пряма мова банкіра.

Щодо потреби банку «Хрещатик» в докапіталізації на 4,8 млрд грн.

«Таку суму було розраховано під час стрес-тестування та діагностики. Але це цифра, яка визначається, виходячи з, наголошу, прогнозних оцінок відносно майбутньої макродинаміки та, відповідно, якості кредитного портфеля банку. "Хрещатик" — ринковий банк, тому довелося шукати рішення, яке передбачало й капіталізацію, і реструктуризацію його ресурсної бази та всіх активів. У тому числі за рахунок зменшення позик пов`язаних осіб, проблемної заборгованості, часткового погашення зобов`язань, оптимізації операційної діяльності тощо. Понад те, необхідні заходи вже здійснювалися — тільки за лютий-березень було погашено кредитну заборгованість на 600 млн грн. З огляду на нові підходи до подальшого розвитку банку та заходи для його стабілізації, за нашими розрахунковими даними, ми вийшли на суму необхідного поповнення "статутника" на 1,25 млрд. Відповідну програму докапіталізації було розділено на три періоди: до 1 травня 2016-го — на 600 млн грн, до 1 жовтня 2016-го — ще 400 млн і до 1 червня 2017-го — 250 млн грн. Усе це було відображено в програмі реструктуризації, яку акціонери схвалили 18 березня ц.р. на своїх зборах.

<…> Програму було подано та зареєстровано [в НБУ, - ред.]. На вхідному документі є штамп канцелярії регулятора. Пакет містив насамперед програми капіталізації та реструктуризації, нову бізнес-модель й аналітичні матеріали, що обґрунтовують реальні шляхи досягнення беззбиткової та стандартизованої діяльності.

Програму подано на розгляд, а потім відбувається її затвердження, якого ми не дочекалися. Ситуація розвивалася блискавично. При цьому гарантійні листи надали департамент фінансів і департамент комунальної власності КМДА, а інші акціонери, наскільки мені відомо, активно працювали над тим, щоб вони з`явилися найближчим часом. До речі, банк перебував у процесі закриття оголошеної емісії власних акцій, яка завершувалася 12 квітня. У межах програми реструктуризації вже було зроблено певні кроки — переведення субборгу акціонерів Київської і Запорізької інвестиційних груп у розмірі 103 млн грн в акції банку. Це був перший внесок у закриття емісії.

Щодо виведення коштів клієнтами (як заявляли в НБУ, і приватними, і комунальними)

Після 18 березня було помітне поступове зменшення коштів комунальних підприємств, тобто відкриття рахунків в інших банках таких великих КП, як "Київпастранс", "Київський метрополітен", "Житлоінвестбуд-УКБ", ГІОЦ, закриття зарплатних проектів та ін. Усього до кінця березня було втрачено ресурсів у межах 120 млн грн, що було на той момент ще некритично. Але з 31 березня розпочалася серйозна інформаційна атака на банк, під час якої на сайтах різних підприємств, у блогах і постах депутатів Київради, інших різноманітних каналах комунікацій, аж до паперових оголошень на наших банкоматах, почали з`являтися відомості про те, що акціонери банку виводять гроші, тому настійно рекомендуємо платити за рахунками, квитанціями і платіжками в інших банках. Таким чином, уже з 1 квітня ми не зі своєї вини перестали приймати навіть комунальні платежі. Проблеми почали зростати, як сніжна куля...

У результаті склалася така ситуація: якщо в стандартному поточному режимі надходження на поточні рахунки клієнтів становили в межах 200–240 млн грн, то в понеділок, 4 квітня, це вже було десь 35 млн, а у вівторок — лише 800 тис. грн. Настільки різке зменшення надходжень на рахунки супроводжувалося тим, що почали утворюватися черги фізосіб із дострокового вилучення депозитів і переведення грошей в інші банки. У подібних "набігах" самостійно не може вистояти жодна фінустанова. Це й змусило нас обмежити виплати в банкоматах і касах банку, але через вищезгадане падіння поточних надходжень на рахунки відбулося критичне падіння ліквідності банку.

<…> Скоординованість процесів, як і наявність свідчень того, що відносно банку було проведено інформаційну атаку, справді змушують висловити припущення про навмисність того, що відбувається. Але без достатніх конкретних доказів обвинувачувати когось, особливо публічно, ґрунтуючись лише на припущеннях і домислах, не вважаю за можливе.

Щодо стабкредиту (у Нацбанку заявили, що "Хрещатик" не звертався за ним).

До останніх днів у цьому не було необхідності, ми цілком справлялися за рахунок динаміки поточних рахунків, погашення заборгованостей, плюс залучаючи ресурси в регулятора на ринкових умовах. Хочу звернути увагу, що залучення рефінансування в НБУ на його регулярних тендерах під заставу найліквідніших держпаперів в умовах дорожнечі ресурсів, про яку вже зауважувалося, — цілком нормальна практика для банківського бізнесу. Ми усвідомлено робили це, щоб знизити вартість фондування банку. Всі отримані позики ми щоразу вчасно погашали.

Щодо заяви НБУ про злочинні операції в останні дні роботи «Хрещатика»

На 1 квітня обсяг вкладів населення в "Хрещатику" становив 2,828 млрд грн, на 6 квітня — 2,843 млрд. Збільшення в основному сталося за рахунок нарахованих відсотків. Наскільки мені відомо (був у цей час у відпустці), з початку квітня застави не звільнялися, оскільки це відбувається процедурно тільки при повному погашенні кредитів. У суботу, 2 квітня, такі операції не проводилися, у неділю, 3 квітня, банк не працював. Думаю, коментувати це навіть не варто, не кажучи вже про неспроможність і протизаконність заяв деяких чиновників.

<…> Мої заощадження всі залишилися в банку: 500 тис. грн в акціонерному капіталі та всі залишки по рахунках. Це абсолютно прозора інформація, яка стосується не лише мене, а й моєї сім`ї.

Щодо заяви НБУ, що близько 75% кредитного портфеля банку, або майже 6 млрд грн, припадало на компанії, афілійовані з його приватними акціонерами

У "Хрещатику" обслуговувалися більш як половина всіх комунальних підприємств Києва — 201 із 400, з пасивами близько 420 млн грн. У нашому портфелі до недавнього часу були кредити "Київпастрансу" на понад 200 млн грн, "Київметрополітену" — на 185 млн, "Київметробуду" — на 258 млн грн, КП "Фармації" та ін. До речі, більшість цих кредитів до останнього часу значилися як проблемні. І тільки останнім часом профіцит міського бюджету дав можливість комунальним підприємствам погасити цю заборгованість. Хіба що в нас залишився непокритий проблемний кредит ЛАЗу під купівлю тролейбусів для "Київпастрансу", і до сьогодні там тривають судові розгляди.

Такі кредити в банку, звісно ж, були [кредити структурам, пов`язаним з приватними акціонерами, - ред.]. Інша річ, що при цьому повинні виконуватися необхідні регуляторні норми. І раніше в нас не було порушень нормативу інсайдерських кредитів. Коли ж вийшла нова, ширша регуляторна нормативка з розкриття інформації з пов`язаними особами, з`явилися й більш широкі вимоги. Ми цю інформацію розкрили в повному обсязі, поставивши перед собою завдання привести портфель у цілковиту відповідність із новими вимогами. І розробили окрему програму заходів щодо входження в норматив по операціях із пов`язаними особами. Вона теж була розрахована на три роки й також подана в НБУ того самого дня, що й програма реструктуризації.

Оцінка обсягу виданих пов`язаним особам кредитів вироблялася в ході окремої перевірки, яка здійснювалася із залученням аудиторських компаній так званої великої четвірки. У нашому випадку це була PwC. Ми здали окремий звіт і після цього, і на цьому важливо наголосити, виявилися одним із небагатьох банків, який самостійно розкрив дану інформацію на своєму сайті. Інша річ, що в нас із регулятором є розходження щодо ряду клієнтів у розумінні тих ознак, які при цьому враховуються. Так, якщо той або інший наш позичальник не міг вчасно та в повній відповідності з вимогами НБУ розкрити структуру власності, його автоматично відносили до категорії "пов`язаних осіб".

Після дискусії в Нацбанку ми відобразили їх у відповідний спосіб у своїй звітності. У результаті для нас обсяг таких кредитів було визначено в 5,8 млрд. Але найближчим часом планували надати регулятору додаткові юридичні документи для того, аби довести, що майже половина з цієї суми — близько 2,8 млрд грн — це насправді кредити компаніям, не пов`язаним за ознакою "непрозора структура власника позичальника".

Наприклад, є така компанія "Київметробуд", якій ми видали в цілому 258 млн грн. Це підприємство, на відміну від самого "Київського метрополітену" або "Київводоканалу", не перебуває в комунальній власності. Але безпосередньо пов`язане з міським і державним бюджетами, тому що одержує звідти замовлення. Ми визначили ці підприємства як такі, що "формують соціальну інфраструктуру міста". Отже, через недостатньо прозору структуру власності "Київметробуд" теж потрапив у категорію пов`язаних! І ми планували в цьому та ряді інших випадків, виконавши всі необхідні юридичні процедури, у найближчому майбутньому подати регулятору відповідну інформацію, яка допоможе знизити рівень активів пов`язаних осіб. Окремо зазначу й той факт, що як мінімум останні два роки кредити пов`язаним особам у банку взагалі не видавалися. Плюс за вже згаданою мною трирічною програмою виходу на норматив по операціях із пов`язаними особами, було передбачено до погашення кредитів пов`язаним особам на суму ще більш як 1 млрд грн. І частину з них уже навіть було погашено.

Щодо кредитного портфеля. У нас він становив 4,4 млрд. З них 36% на 1 квітня 2016 р. припадало на проблемні кредити, тоді як на ринку цей показник становив 50–70%. І це — чесна цифра.

Серед прокредитованих нами підприємств є такі, що входять у групу з материнською компанією, яка, маючи грошові потоки, обслуговує всю групу підприємств, надаючи фінансову допомогу. Треба розуміти й ту обставину, що в нас був кредитний портфель набагато більший. Але в умовах кризи, і я вже казав про це, ми нових кредитів не видавали як пов`язаним особам, так і іншим позичальникам. Багато кредитів, як тих самих муніципальних підприємств, погашалися, тому кредитний портфель зменшився, а відсоткові співвідношення змінилися. Але реально на останню дату (за підсумками першого кварталу) обсяг кредитів компаніям груп КІГ і ЗІГ становив близько 40% від кредитного портфеля.

Хочу ще раз наголосити, що при видачі відповідних кредитів ми це робили в повній відповідності з усіма нормативами та вимогами регулятора. Потім нормативка змінилася, але через складну економічну ситуацію виконати нові вимоги швидко було непросто. Але ми над цим працювали — для цього й було передбачено трирічну програму реструктуризації. За нею планувалося погашення цих активів та їхня якісна застава. І ця програма на 4 квітня ц.р. уже була частково виконана за тим графіком, який ми надали в НБУ. Цей план-графік з погашення кредитів пов`язаних осіб, який вони підписали, передбачав упродовж трьох років вивести практично в нуль такі кредити, привівши їх у цілковиту відповідність із вимогами регулятора. Всі проблеми стійкості банку були цілком вирішуваними, як і питання докапіталізації.

Щодо заяви НБУ про сміттєві цінні папери в "Хрещатику"

Подібна цифра про цінні папери в кредитно-інвестиційному портфелі банку не відповідає дійсності. Цінних паперів у такому обсязі в нас у портфелі немає й ніколи не було. Усього портфель ЦП становив 2,2 млрд грн, із них 200 млн — ОВДП. У квітні, як я вже казав, були погашені папери на 250 млн грн. Ще частину цінних паперів (400 млн грн) ми забезпечили заставами з тривалим терміном погашення, а по інших є проекти, які передбачали найближчим часом додаткове заставне забезпечення, що й було б джерелом погашення цих паперів.

<…> Буквально напередодні введення тимчасової адміністрації Запорізька інвестгрупа погасила цінні папери на 250 млн у нашому кредитному портфелі з тієї суми, що за ними значилася. До речі, саме їх вважали "сміттєвими".

Щодо того, що банк нібито видавав пов`язаним особам кредити, які ніколи не забезпечувалися заставами, я навіть не хотів би коментувати. Навпаки, Національний банк у перевірках, які проходили всі ці роки, завжди зазначав, що в нас у структурі застав висока питома вага нерухомості — майже 90%! Із цієї причини, до речі, ще під час стрес-тесту зразка 2008–2009 рр. ми взагалі не мали потреби в докапіталізації.

Стосовно нібито "схеми з виведення грошей" — прямої купівлі "сміттєвих" облігацій, то це насправді результат реструктуризації кредитних заборгованостей, у ході якої один актив замінявся іншим. Понад те, підкреслю, що ця операція — заміна фінансового активу — здійснювалася в цілковитій відповідності з вимогами законодавства та регулятора.

Ну яка тут схема виведення грошей, якщо гроші взагалі не виходили з банку. Просте зобов`язання позичальника було оформлене як кредит, а стало — цінним папером. І цей цінний папір у нас справді перебуває в портфелі до погашення, бо ми з ним працювали за програмою реструктуризації кредиту, і під нього було оформлене додаткове забезпечення. Ми просто в такий спосіб дали термін позичальнику стати на ноги, не втратити бізнесу, відновити виробничу діяльність, отже, згодом почати віддавати кредит.

Наприклад, девелоперська компанія "Форум". Ми її кредитували у 2008–2009 рр., потім у зв`язку з обвалом ринку нерухомості в них виникли очевидні проблеми. Ми її дофінансували, вони добудували об`єкт, продали квартири. Кредити було частково закрито. Частково, тому що за новою вартістю застави її не вистачало на покриття всієї суми. Але в них були інші потенційні проекти, по яких вони в майбутньому, упродовж 3–4–5 років мали одержати прибуток і закрити ці зобов`язання. І в нас підписано відповідну угоду: ми замінили один актив на інший, давши цьому позичальнику час і можливість оформити ці проекти, розпочати їх реалізовувати та з цих грошей погашати свої зобов`язання перед банком. Точно такий само проект є в нас у Вінниці — будівництво будинку в центрі міста, яке точно так само спочатку заморозилося. І тільки тому, що ми замінили актив і дали позичальнику час, він знайшов інвестиції, добудував, нині об`єкт уведено в експлуатацію, і значну частину кредиту вже погашено. Решта обслуговується, і до кінця року позичальник мав розрахуватися повністю. У цьому, якщо хочете, була філософія "Хрещатика" в умовах кризи.