Глава правління "Хрещатика" переконує, що банк "ніколи не був кишеньковим"

Все про економіку та фінанси

Глава правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук у Фейсбуці зробив допис, в якому, слід розуміти, намагався спростувати чимало звинувачень, раніше озвучених на адресу фінустанови в т.ч. представниками НБУ. 

Наводимо пряму мову Д. Гриджука:

«Банк був ринковим і повністю відповідав ринковим тенденціям по всіх напрямах — формування бази фондування, всіх видах ризиків, валютних депозитах і кредитах тощо. Банк мав високий рівень корпоративного управління, що підтверджується цілою низкою нормативних документів — Кодексом і Політикою корпоративного управління, Кодексом корпоративної поведінки та етики тощо, складом клієнтури і змістом активів.

При цьому “Хрещатик” ніколи не був “кишеньковим” банком якоїсь певної ФПГ, не мав ніякої материнської компанії, яка б підтримувала за кризових обставин.

Банк практично з дня свого заснування (у травні п. р. мали відзначати 23-річчя) опікувався спільними проектами зі столичним муніципалітетом. Погляньте на цифри: у банку обслуговувалось 201 комунальне підприємство із 400; пасиви комунальних підприємств становили 419,9 млн грн; 453,6 млн грн кредитів надано підприємствам, що формують соціальну інфраструктуру міста, 258 млн грн — Київметробуду, 185 млн грн — Київському метрополітену, 190 млн — Київпастранс та ін.

До речі, по більшості комунальних підприємств Києва кредити мали статус проблемних або прострочених. І тільки останнім часом завдяки девальвації і кризі відбулося їх погашення.

“Хрещатик” за рахунок власних кредитних ресурсів обслуговував житлове будівництво для молодих сімей, серед яких ще 1200 родин сплачують ці кредити, надавав фінансову підтримку малому і середньому бізнесу в цілому розміром понад 2 млрд грн, представляв інтереси столичної влади на світових ринках капіталів, виступаючи ко-менеджером зовнішніх запозичень, надавав істинну підтримку киянам, забезпечуючи справжній соціально орієнтований підхід у програмах для пенсіонерів, малозабезпечених верств, у фінансових та інших додатках Картки киянина, яку випустив обсягом понад 750 тисяч.

Усі надані кредити були забезпечені ліквідною заставою, а не “сміттєвими” цінними паперами, як запевняють громаду. Основним корпоративним стандартом при кредитуванні відповідно до політик і філософії банку був ретельний аналіз бізнесу позичальника — юридичної особи.

Компанії без “живих” грошових потоків, з “пустим” балансом апріорі не мали змогу одержати у “Хрещатику” кредит. Про це свідчить навіть частка проблемної заборгованості у кредитному портфелі банку — станом на 01 квітня п. р. вона становила близько 36% порівняно з 70% у банківській системі. До речі, якщо через суттєве погіршення макроекономічних показників і стрімку девальвацію підприємства не мали змоги обслуговувати кредити, вони логічно не мали змоги генерувати грошові потоки.

Ми не прагнули знищити клієнта, а намагалися допомогти йому стати на ноги. В цілому банк був змушений взяти на свій баланс 953,6 млн грн ліквідної застави, 90% якої становила нерухомість, що з власним майном банку перевищує 1,1 млрд грн! Щодо кредитів пов’язаним особам навіть за новою нормативною класифікацією, то вони не видавалися вже майже два роки.

Подальша оптимізація діяльності банку та його виведення на беззбитковість і забезпечення соціальних програм були зафіксовані у Програмі реструктуризації, що ми зареєстрували у регулятора ще 31 березня. Програма містила і нову бізнес-модель банку, і SWOT-аналіз, і реальні шляхи досягнення цілей. При цьому банк планував залишатися на моральних засадах і соціально відповідальних принципах ведення банківського бізнесу — у спілкуванні з клієнтами, партнерами і колегами, у розробці і реалізації нових продуктів і фінансових інструментів, впровадженні новітних технологій та ін.», - написав Д. Гриджук.