22 січня Рівненський апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу заступника генпрокурора та скасував ухвалу Госпсуду Житомирської області 14.12.2017, якою було залишено без розгляду позов ГПУ до ТОВ «Дрім-Компані» про стягнення 3,84 млрд грн заборгованості на користь Приватбанку та повернуто без розгляду заяву позивача про забезпечення позову (шляхом накладення арешту на кошти ТОВ "Дрім-Компані" у банківських установах). Суд апеляційної інстанції передав цю справу на розгляд у Госпсуд Житомирської області.
Свій позов заступник генпрокурора обгрунтовував тим, що Приватбанк та Мінфін (на думку ГПУ) порушили інтереси держави, не вживаючи заходів щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Дрім-Компані» на 3,84 млрд грн за кредитним договором та його розірвання.
Цитата з ухвали суду:
«На думку прокурора, сам факт невжиття банком протягом тривалого часу заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з товариства заборгованості за кредитним договором, за наявності такої можливості та відсутності будь-яких перешкод для цього, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів державного банку, оскільки сума заборгованості є значною і становить близько 4 млрд. гривень.
Більше того, як вказує прокурор, ще 07.09.2017 банком на адресу відповідача надсилався лист за №Е.65.0.0.0/3-106703, у якому встановлювався термін повернення кредиту - 25.09.2017, а також позичальник попереджувався, що у разі непогашення заборгованості, яка станом на 04.09.2017 складала 4409 557 586,17 грн., з 26.09.2017 вона вважатиметься простроченою і банк буде вимушений звернутися до суду.
Проте, звертає увагу скаржник, протягом майже трьох місяців банком позовну заяву про стягнення з ТОВ «Дрім-Компані» заборгованості за кредитним договором до суду пред’явлено не було, що свідчить про неналежне виконання посадовими особами банку своїх повноважень і надає прокурору право на здійснення заходів представницького характеру щодо предявлення вказаного позову.
Прокурор звертає увагу, що судом, також, не взято до уваги наявність кримінального провадження №42017000000001823 за фактами створення злочинної організації, керівництва такою організацією та участі у ній з метою заволодіння упродовж 2008-2016 років грошовими коштами ПАТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах колишніми посадовими особами Банку із залученням власників та керівників низки субєктів господарювання, представників і кінцевих бенефіціарів низки іноземних компаній, що є повязаними з Банком особами, доведення колишніми службовими особами Банку до його неплатоспроможності та фальсифікації фінансових документів, звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 218-1, ч. 1 ст. 220-2, ч. 1 ст. 255 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється Генеральною прокуратурою України, про що також наголошується в позовній заяві».
Нагадаємо, що 20.12.2017 Приватбанк заявив про подачу позову у Високий суд Лондона до Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова про стягнення понад 2,5 млрд дол. Тоді ж повідомлялося, що британський суд задовольнив клопотання позивача та наклав арешт на активи екс-власників націоналізованого банку.
21.12.2017 міністр фінансів Олександр Данилюк публічно звинуватив генпрокурора Юрія Луценка в саботажі розслідувань по Приватбанку, вказуючи, що зустріч Луценка та Коломойського в Амстердамі «викликає ще більше питань» (цитата). Тоді глава Мінфіну вимагав відставки глави ГПУ.
У свою чергу Луценко назвав заяву Данилюка «банальним бажанням уникнути кримінальної відповідальності». Як зазначалося, влітку 2017 року генпрокурор вже звертався до Кабміну з вимогою звільнити Данилюка. "Податки Данилюку потрібно або заплатити, або сісти", - заявив Луценко.
Як писав Finbalance, господарські суди в кількох регіонах України розглядають мільярдні позови Генпрокуратури до позичальників Приватбанку, які набули "позичальницького" статусу в процесі реструктуризації/трансформації корпоративного портфелю фінустанови в жовтні-листопаді 2016 року. Як зазначається в судових матеріалах, ці позови подані в інтересах Приватбанку (Мінфін фігурує в справах як третя особа).
ГПУ подала низку клопотань про забезпечення позовів шляхом накладання арешту на рахунки компаній-відповідачів у межах суми позовних вимог, мотивуючи це невиконанням ними боргових зобов’язань перед Приватбанком.
Однак суди, принаймні, в чотирьох випадках (з урахуванням згаданого на початку повідомлення) відхилили заяви ГПУ, посилаючись у т.ч. на відсутність «належних і допустимих» доказів для підтвердження «імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів» (цитата з однієї з судових ухвал).
Відповідні ухвали з відмовою в задоволенні клопотання ГПУ про арешт коштів відповідачів були винесені судами 12-14 грудня. Йдеться, власне, про такі судові справи (на додаток до вище згаданої):
- №906/1102/17 (відповідач – ТОВ «Боранд Трейд»; сума позовних вимог ГПУ – 5,24 млрд грн; справу розглядає Госпсуд Житомирської області);
- №908/2501/17 (відповідач – ТОВ «Бізнес Пром Інновація»; сума позовних вимог ГПУ – 5,14 млрд грн; справу розглядає Госпсуд Запорізької області);
- №902/1107/17 (відповідач – ТОВ «Лайк Сіті»; сума позовних вимог ГПУ – 4,84 млрд грн; справу розглядає Госпсуд Вінницької області).
Разом з тим, 13.12.2017 Госпсуд Кіровоградської області в рамках справи №912/3665/17 за позовом ГПУ до ТОВ «Хромія» про стягнення 4,99 млрд грн таки задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову та наклав арешт на кошти, "які обліковуються на рахунках відповідача, розміщених у банках, виявлених держвиконавцем, в межах заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 4,99 млрд грн" (цитата з ухвали суду).
НАБУ пов’язувало з «приватівцями» компанії, які стали позичальниками банку за наслідками трансформації/реструктуризації його корпоративного портфелю в жовтні-листопаді 2016 року.
У липні 2017 року вже колишній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв про неринкові (занижені) ставки кредитів, які видав Приватбанк восени 2016 року (тобто до націоналізації) в рамках реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів.
Дещо згодом заступниця глави правління НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата).
«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.
У грудні-2017 в Нацбанку заявляли, що реструктуризована частина корпоративного портфелю Приватбанку майже не обслуговується.
Як писав Finbalance, в кінці листопада Приватбанк офіційно повідомив, що звернувся в поліцію із заявою щодо виявлених банком фактів подання в листопаді «невстановленими особами до суду позовних заяв про стягнення заборгованості за кредитними договорами банку». Як стверджувалося, позови були подані «без відома банку та за відсутності необхідних дозволів та уповноважень», щоправда, «за підписом начебто співробітника банку».
На підставі звернення націоналізованого банку поліція порушила кримінальне провадження №12017040650004019 за статтею 358 Кримінального кодексу («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»).
Крім того, Приватбанк і в середині грудня скаржився на подання «чергових фейкових судових позовів» від свого ж імені.
Публічних нарікань Приватбанку через подання Генпрокуратурою позовів до корпоративних позичальників банку не було.
Прес-служба Приватбанку не відгукнулася на пропозицію Finbalance надати коментар з цього приводу.