ГПУ підозрює ФГВФО в заниженні оцінної вартості активів банків-банкрутів

26.07.2017, 09:00

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 20 липня, слідчі Генпрокуратури здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017000000000199 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, що призвело до тяжких наслідків.

«Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування виникла необхідність у перевірці відомостей, які відображені у матеріалах кримінального провадження, щодо зловживання службовим становищем службовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за попередньою змовою із представниками акредитованих суб`єктів оціночної діяльності, спрямованого на штучне зниження вартості об`єктів ліквідованих банків», - йдеться в ухвалі суду.

Як писав Finbalance, 24 лютого Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчого ГПУ та в рамках вказаного кримінального провадження надав тимчасовий доступ до документів (з можливістю вилучення належним чином завірених копій), які знаходяться у Фонді гарантування та містять відомості про всі продані активи (майно) Дельта Банку, «Фінанси та кредит», «Надра», Брокбізнесбанку, ВіЕйБі Банку, «Хрещатик», Кредитпромбанку, «Київська Русь», Укргазпромбанку, Фідобанку з моменту прийняття рішення про ліквідацію по день винесення ухвали слідчого судді із зазначенням ідентифікаційних даних кожного активу.

Нагадаємо, і глава ГПУ Юрій Луценко, і директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін вважаються близькими до Президента Петра Порошенка.

У лютому Фонд гарантування повідомляв, що балансова вартість активів 88 банків-банкрутів, які перебували на той час у його управлінні, – 482,9 млрд грн, причому оціночна вартість 445,9 млрд грн активів 77 банків – 98,1 млрд грн (20,3%). «В середньому співвідношення оціночної вартості активів до їх балансової вартості складає 22%», - констатували у Фонді. Див. нижче фрагмент з тодішньої презентації Фонду гарантування з його версією, чому оцінна вартість активів банків-банкрутів настільки низька.

Зауважимо, що за даними ФГВФО, у 2014-2017 роках вкладники банків-банкрутів у межах гарантійної суми отримали відшкодування на 85,7 млрд грн. По більшості цих банків виплати на фінішній прямій.

Виплати відбувалися, передусім, за рахунок емісійних коштів НБУ: Фонд залучав позики у Мінфіна у вигляді держоблігацій, які в «живі гроші» монетизовував Нацбанк. Також ФГВФО брав кредити і в самого НБУ. На кінець травня борг Фонду перед Мінфіном був майже 70 млрд грн, перед НБУ – 9,1 млрд грн. Обсяг немонетизованих держоблігацій (який може знадобитися в т.ч. вкладникам майбутніх банків-банкрутів) у портфелі Фонду на той час становив 13 млрд грн.

P.S.

Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 10 березня, військова прокуратура Київського гарнізону проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110350000032 від 06.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.359 Кримінального кодексу («Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації»).

«Досудовим розслідуванням, встановлено, що із повідомлення Департаменту розслідування протиправних діянь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та інших матеріалів кримінального провадження вбачається, що оперуповноважений ГУ КЗЕ СБУ у співучасті зі службовими особами ФГВФО, а саме заступником директора-розпорядника, директором Департаменту врегулювання неплатоспроможних банків, начальником відділу забезпечення роботи керівництва, начальником управління внутрішнього аудиту, директором фінансового департаменту, з метою використання у власних корисливих цілях, організували встановлення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації у приміщенні ФГВФО, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17», - йшлося в судових матеріалах.