28 березня Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Ощадбанку на рішення Госпсуду м. Києва від 22.11.2016 (справа №910/14617/16), яким було задоволено позов ліквідатора Дельта Банку до Ощадбанку про визнання недійсним договору застави цінних паперів від 26.02.2015 року №1/ЦП, який укладався як забезпечення боргових зобов’язань Дельта Банку перед Ощадбанком по договору про відкриття коррахунків.
Предметом застави були облігації ТОВ «ЕСУ» (власник «Укртелекома», кінцевий бенефіціар – Р. Ахметов) номінальною вартістю 160,9 млн грн, які, нагадаємо, в березні не були вчасно погашені (через що, принаймні, частина акцій «Укртелекома» може перейти до Ощадбанку та Укрексімбанку; борг ТОВ "ЕСУ" перед ними може сягати 4 млрд грн).
Згідно з судовими матеріалами, Фонд гарантування визнав нікчемним договір застави цінних паперів, з огляду на те, що при укладанні цього договору було порушено постанову НБУ №692/БТ (про віднесення Дельта Банку до категорії проблемних), якою Дельта Банку, зокрема, було заборонено передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку без погодження з куратором банку (а погодження не було).
Суд погодився з такою оцінкою ліквідатора Фонду. «Укладений з відповідачем правочин ставить інших кредиторів ПАТ "Дельта Банк" з аналогічними вимогами у невигідне становище, оскільки умови договору застави цінних паперів, укладеного для забезпечення виконання позивачем зобов`язань за договорами про відкриття та ведення кореспондентського рахунку, прямо передбачають передачу ПАТ «Державний ощадний банк України» як кредитору та заставодержателю предметів застави, що в свою чергу свідчить про надання відповідачу переваг перед іншими кредиторами», - йдеться в судовій постанові від 28 березня.
Як писав Finbalance, з цих же міркувань 31 січня Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Ощадбанку на рішення Госпсуду м. Києва від 09.11.2016 (справа №910/10917/16), згідно з яким на вимогу ліквідатора Дельта Банку було визнано недійсним договір застави майнових прав від 25.02.2015. За цим договором Дельта Банк передав у заставу Ощадбанку майнові права за низкою кредитів, виданих, зокрема, для ПАТ "Херсонський суднобудівний завод"; ТОВ "Іллічівський зерновий порт"; ТОВ "Танк Транс". Погоджена сторонами вартість предмету застави становила 459,5 млн грн.
Під час розгляду судом цих двох справ Ощадбанк, зокрема, згадував про постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 26.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 26.05.2016, які були винесені в рамках іншої справи (№826/24298/15) та якими було скасовано рішення тимчасової адміністрації в Дельта Банку про нікчемність низки правочинів (у червні 2016 року ліквідатор Дельта Банку оскаржив ці рішення у Вищому адмінсуді). Як писав Finbalance, йдеться в т.ч. про іпотечний договір від 29.12.2014 (предмет застави – земельні ділянки в Київській та Волинській області; узгоджена їх вартість – 117,7 млн грн); договори застави майнових прав від 25.02.2015 (на 1,76 млрд грн); договір застави цінних паперів від 26.02.2015 (договірна вартість предмета застави – 160,9 млн грн).
У цьому контексті Київський апеляційний госпсуд у постанові від 28 березня зауважив, що «скасування у судовому порядку повідомлень про нікчемність не тягне за собою визнання дійсними таких правочинів, яких встановлена законом, не спростовує самого факту нікчемності правочину, якщо він таким є, з огляду на те, що нікчемним, тобто абсолютно недійсним, є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом». А в постанові від 31 березня цей суд констатував, що «висновок про недійсність договору застави від 25.02.2015 зроблено ним «з врахуванням інших обставин та підстав, ніж зазначено в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016».
Разом з тим, 29 березня Вищий господарський суд України частково задовольнив касаційну скаргу Ощадбанку, скасував рішення Госпсуду м. Києва від 09.11.2016 та постанову Київського апеляційного госпсуду від 31.01.2017 у справі №910/10917/16 та відправив її на новий розгляд у Госпсуд м. Києва.
"Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані рішення застосували положення ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" у редакції Закону України від 18.06.2015 №541-VIII, в той час як постанови Правління Національного банку України №№ 560/БТ, 692/БТ прийняті 11.09.2014 та 30.10.2014 відповідно, тобто до внесення змін Законом України від 18.06.2015 № 541-VIII до ст. 56 Закону України "Про Національний банк України".
Крім того, пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 № 8 передбачено, що за змістом частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством", - йдеться в постанові ВГСУ від 29 березня.
Нагадаємо, Фонд гарантування звинувачував Ощадбанк в сумнівних операціях, що привели до виведення з «Дельта Банку» активів на 2 млрд грн. При цьому Ощадбанк заявляв про боргові вимоги до Дельта Банку на 3,9 млрд грн, а Фонд гарантування визнав 3,28 млрд грн та включив їх у 7-му чергу задоволення.
Як писав Finbalance, 15 лютого Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ задовольнив касаційну скаргу колишнього мажоритарного акціонера Дельта Банку Миколи Лагуна та скасував рішення Печерського райсуду м. Києва від 12 березня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2016 року, згідно з якими М. Лагун як поручитель по борговим зобов’язанням Дельта Банку (за договорами про коррахунки) мав повернути Ощадбанку 111,8 млн дол, 12,45 млн євро та 948 млн грн (за поточним курсом НБУ це сукупно близько 4,3 млрд грн).
Крім цього, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ задовольнив зустрічний позов М. Лагуна до Ощадбанку та визнав недійсним договір поруки від 6 листопада 2014 року.
Довідково
За даними Фонду гарантування, коли в Дельта Банк була введена тимчасова адміністрація, обсяг вкладів фізосіб у ньому становив 31,4 млрд грн, а юросіб – 12,4 млрд грн.
На 01 березня 2017 року вкладникам-фізособам у межах гарантійної суми було виплачено 15,56 млрд грн (96,8% запланованих виплат), передусім, за рахунок емісійних коштів.
За даними Фонду, ринкова вартість активів «Дельта Банку» була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, що становить 30% від суми, зазначеної «на папері» на 1 січня 2017 року (94,27 млрд грн).
За даними НБУ, наразі борг Дельта Банку перед ним (по кредитам рефінансування) становить 8 млрд грн.
Про претензії правоохоронців до акціонерів Дельта Банку (М. Лагуна та Cargill) і його топ-менеджерів читайте тут.
Про судові війни Фонду гарантування за активи Дельта Банку з НБУ читайте тут, з ДІУ - тут, з Cargill - тут і тут, з "Фокстрот" - тут.
Про визнання недійсною застави 1,5 тис автомобілів ЗАЗ і 222 Mercedes-Benz корпорації "УкрАВТО" під кредит у Дельта Банку див. тут і тут. Про інші невдалі судові спори ліквідатора "Дельта Банку" з позичальниками читайте тут і тут.
Про кримінальне провадження НАБУ щодо розтрати 12 млрд грн рефінансування НБУ низкою банків (у т.ч. "Дельтою") та залучення до сумнівних операція австрійського банку див. тут.