ФГВФО конвертував в акції Приватбанку кошти Cargill на десятки мільйонів доларів?

29.12.2016, 17:00

За даними джерел ведучого програми «Гроші» (телеканал «1+1») Олександра Дубінського, коли тимчасова адміністрація працювала в Приватбанку, в акції фінустанови були конвертовані в т.ч. вклади «дочки» американської корпорації Cargill (яка, як зазначається, була визнана пов`язаною особою). Йдеться про 70 млн дол, констатує журналіст (див. нижче фото платіжок).

Водночас аналітик групи ICU Михайло Демків, коментуючи нижче наведені платіжки, зауважив, що якщо вони достовірні, то варто звернути увагу на номер рахунку - 2700. «Це необтяжене зобов`язання банку. Згідно закону (стаття 41-1), не має значення чи це пов`язані сторони, чи ні. Пов`язаність важлива для депозитів та поточних рахунків», - уточнює М. Демків.

Від Finbalance. Наразі відкритим лишається питання - наскільки рівним був підхід НБУ та Фонду гарантування до всіх клієнтів у питанні конвертацій у капітал Приватбанку його зобов`язань (як в контексті пов`язаних, так і непов`язаних осіб)? Чи не було винятків? Якщо так, то на основі яких критеріїв здійснювався відбір?..

Нагадаємо, Cargill була власником майже 30% акцій Дельта Банку. Про конфлікти цієї корпорації з Фондом гарантування довкола активів "Дельта Банку" (у контексті переуступки прав вимоги) читайте тут і тут.

Довідково

На минулому тижні глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла, що Фонд гарантування списав (конвертував у капітал) вклади пов’язаних осіб у Приватбанку на 29,4 млрд грн, тоді як НБУ розраховував на 32 млрд грн (В. Гонтарева запевняла, що в останні дні перед націоналізацією з Приватбанку були виведені вклади пов’язаних осіб на 2,6 млрд грн). 

За даними держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, наразі статутний капітал Приватбанку становить 50,69 млрд грн, при тому, що на кінець ІІІ кварталу статутний капітал фінустанови був 21,26 млрд грн, а отриманий, але не зареєстрований внесок – 4,59 млрд грн.

26 грудня НБУ в офіційному зверненні до держателів єврооблігацій Приватбанку повідомив, що три випуски відповідних цінних паперів (на 175 млн дол; 200 млн дол; субординовані на 220 млн дол) відповідно до статті 41.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у період здійснення тимчасової адміністрації "були обміняні на акції додаткової емісії банку" (цитата).

У статті 41.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" при націоналізації банку передбачене право Фонду гарантування "розпорядитися необтяженими грошовими зобов’язаннями банку перед пов’язаними особами, а також необтяженими грошовими зобов’язаннями перед юридичними та фізичними особами, що не пов’язані з банком, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб шляхом обміну зазначених зобов’язань на акції додаткової емісії банку".

За оцінками керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, як мінімум половина єврооблігацій Приватбанку не належить пов`язаним особам.

«За моєю інформацією, вже сформована група із п`яти тримачів облігацій банку на загальну суму понад 120 млн. доларів (або близько 25% від загального обсягу облігацій, що нині перебувають в обігу). І вони не є пов`язаними сторонами банку. До них готові приєднатися ще близько десяти фондів, але група ще не прийняла рішення про таке приєднання.

В загальному, я оцінюю, що як мінімум половина усіх облігацій не належить пов`язаним сторонам. [Водночас] досторівно можна стверджувати, що у пов’язаних сторін банку є як мінімум 70 млн доларів у субординованих бондах (які вони купили на розміщенні минулого року)», - констатував фінансист.

За даними джерел газети «Дзеркало тижня. Україна», серед головних потерпілих від примусового списання депозитів у Приватбанку, які НБУ класифікував як вклади пов’язаних осіб, опинилися брати Григорій та Ігор Суркіси.

«Сума їхніх "кіпрських" втрат у результаті цієї операції перевищила 200 млн дол. і загалом (з урахуванням внутрішньоукраїнських вкладень) може досягати майже 300 млн (або близько 8 млрд грн в еквіваленті). Навряд чи ці панове мають намір змиритися із втратою левової частки свого багатства, отже, непрості розбірки в міжнародних судах українська держава напевно матиме й по цій лінії», - писало ДТ.

Знову ж таки за даними джерел цієї газети, Ігорю Коломойському від імені восьми своїх компаній уже вдалося оскаржити процедуру списання Фондом гарантування вкладів пов’язаних осіб у Приватбанку, заарештувавши рахунки в кіпрській філії на суму 250 млн дол.

Керуючий партнер інвестиційної компанії FinPoint Сергій Будкін проблематику пов`язаності осіб у випадку Приватбанку (в т.ч. у контексті заяв НБУ, що 97% корпоративних кредитів у портфелі Привату - інсайдерські, що екс-топ-менеджмент банку спростовував) коментував таким чином:

«Згідно з законодавством України, повноваження в НБУ настільки широкі, що в багатьох випадках НБУ має право давати визначення і формувати деякі критерії визнання особи пов’язаною особою.

Вся ж історія групи «Приват» крутилася довкола того, що вони заявляли, що в них немає формально єдиної групи, єдиної структури.

Якщо я правильно розумію, як було організовано те, що на побутовому рівні називалося групою «Приват», то це нагадувало щось на кшталт системи ісламського фінансування, при якій ви даєте гроші не в кредит, щоб отримувати відсотки, а даєте гроші комусь і після цього бере участь в отриманні прибутку.

Тобто фактично хтось приходив до банку з ідеєю, казав, що в нього, наприклад, є зв’язки та можливість відкрити зерновий термінал, й потрібні гроші. Йому давалися 100 млн дол, йому надавався фінансовий контролер і після цього прибуток частково йшла на обслуговування кредиту, а більша частина йшла двом бенефіціарним акціонерам – людині, яка прийшла з ідеєю, та людині, яка це профінансувала».

За словами С. Будкіна, з огляду на це, заява НБУ про те, що 97% корпоративних кредитів Приватбанку були видані інсайдерам, може означати, що акціонери Приватбанку були непрямими вигодонабувачами й у Нацбанку існують якісь ознаки цього.

«Я підозрюю, що в значній частині ситуацій немає навіть формальних приводів пов’язаності, крім, наприклад, видачі кредитів під неринкові умови. Наприклад, я чомусь кредитую компанію XYZ під 5% річних, тоді як весь ринок кредитує під 15%», - додавав С. Будкін.