Верховна Рада ухвалила Кодекс України з процедури банкрутства, який впроваджує в країні інститут банкрутства фізичних осіб, пише УНІАН.
«За» ухвалення документа в другому читанні та в цілому проголосували 237 народних депутатів за необхідного мінімуму 226 голосів.
Як зазначив, представляючи законопроект, голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук, інститут банкрутства фізичних осіб існує у всіх цивілізованих країнах.
«У загальному рейтингу ведення бізнесу в Україні ми піднімемося на 10 позицій. Це дасть дуже добрий сигнал усім нашим міжнародним партнерам», - сказав депутат.
Контекст
Як писав Finbalance, у проекті Кодексу України з процедур банкрутства, схваленому Верховною Радою 20 березня в першому читанні (законопроект №8060), окремий розділ присвячений банкрутству фізосіб.
Згідно з документом, господарський суд відкриває провадження в справі про банкрутство фізособи, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше ста мінімальних розмірів зарплати (із 01 січня 2018 року - 3723 грн), а до боржника фізособи-підприємця – не менше трьохсот мінімальних розмірів зарплати, які не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили.
Як зазначається, боржник має право звернутись до госпсуду з заявою про відкриття провадження у праві про банкрутство також у разі, якщо:
1) боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як п’ятдесят відсотків місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
2) винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
3) сукупний дохід боржника за останні півроку зменшився на п’ятдесят відсотків за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості;
4) вартість майнових об’єктів, що належать фізичній особі на праві власності, зменшилась більше як на п’ятдесят відсотків за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості;
5) розмір боргів боржника перевищує вартість його майна і майнових прав більше як на п’ятдесят відсотків;
6) існують інші обставини, які можуть свідчити про те, що у найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Як констатується, боржник зобов’язаний звернутися до госпсуду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення таких обставин:
1) сукупний розмір боргів боржника перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати (п’ятсот для фізичної особи-підприємця);
2) задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);
3) втрата єдиного джерела доходів, тяжке захворювання, що перешкоджає виконанню своєї професійної чи іншої діяльності та інші обставини, що можуть істотно вплинути на виконання грошових зобов’язань боржника, яка має непогашені кредити та іншу заборгованість.
Відповідно до цього Кодексу щодо боржника застосовуються такі процедури:
1) реструктуризація боргів боржника;
2) погашення боргів боржника;
3) мирова угода.
Процедура задоволення вимог кредиторів вводиться у справі про банкрутство разом з визнанням боржника банкрутом.
Участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство є обов’язковою. Арбітражний керуючий для виконання повноважень керуючого реструктуризацією призначається господарським судом з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, місцезнаходження офісу яких знаходиться на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного господарського суду.
Арбітражний керуючий для виконання повноважень керуючого реалізацією призначається господарським судом за клопотанням зборів кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - призначається господарським судом з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, місцезнаходження офісу яких знаходиться на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного господарського суду.
Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Господарський суд має право за мотивованим клопотанням сторін у справі про банкрутство боржника чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. До заходів забезпечення вимог кредиторів належать зокрема: заборона боржнику укладати правочини (договори); зобов’язання боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам; вчинення або утримання від вчинення певних дій; заборона боржнику розпоряджатись його нерухомим майном; накладення арешту на конкретне майно боржника, інші заходи для збереження майна боржника; заборона виїзду боржника за кордон.
Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють до закриття провадження у справі. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.
З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство:
1) пред’явлення кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише в межах провадження у справі про банкрутство та у порядку, передбаченому цим Кодексом;
2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;
3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями;
4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбувається з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;
5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;
6) строк виконання всіх грошових зобов’язань вважається таким, що настав;
7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюється виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Господарський суд за клопотанням кредитора або з власної ініціативи може прийняти рішення про тимчасову заборону без дозволу суду виїжджати за кордон на період розгляду справи у суді.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала про запровадження мораторію є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
1) зупиняється виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про банкрутство;
2) припиняється стягнення з фізичної особи за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;
3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;
4) зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання.
Мораторій не поширюється на:
1) відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;
2) виплату аліментів;
3) виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення;
4) задоволення вимог кредиторів процедурі реструктуризації боргів боржника, відповідно до затвердженого плану та задоволення вимог кредиторів в процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу.
Задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Господарський суд визнає фізичну особу – боржника банкрутом за її заявою або заявою кредитора у разі підтвердження в судовому засіданні нездатності боржника задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та/або виконати обов’язок зі сплати обов’язкових платежів.
Господарський суд визнає боржника банкрутом і вводить процедуру погашення боргів боржника за заявою керуючого реструктуризацією у разі неподання, незатвердження або невиконання плану реструктуризації боргів боржника.
Оголошення про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття процедури погашення боргів боржника публікується на веб-порталі судової влади України.
Після опублікування оголошення про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття процедури погашення боргів боржника кредитори можуть звертатись з кредиторськими вимогами до боржника.
Разом з постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд призначає керуючого реалізацією. Кандидатура керуючого реалізацією визначається судом за клопотанням кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Під час призначення керуючого реалізацією господарський суд не пов’язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.
Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника складає ліквідаційну масу. До ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано ним у власність після визнання боржника банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, за виключенням майна, визначеного у статті 146 цього Кодексу. До ліквідаційної маси може бути включено майно, що є долею у спільній власності. У такому випадку відбувається виділення долі боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, яке входить у ліквідаційну масу, здійснюється керуючий реалізацією від імені боржника.
З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності боржника та обтяжень майна, включаючи нерухомість і цінні папери, випущені в електронній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
До складу ліквідаційної маси не включається єдине соціальне житло (квартира, загальна площа якої не перевищує 60 кв. метрів, або житлова площа якої не перевищує 13.65 кв. метрів на кожного члена сім’ї боржника, місце проживання якого зареєстроване у цій квартирі; житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 120 кв. метрів) та інше майно боржника, на яке згідно з законодавчими актами України не може бути звернено стягнення.
Не включаються до ліквідаційної маси кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та спеціальних фондах соціального страхування.
Призначений у процедурі задоволення вимог кредиторів керуючий реалізацією подає на розгляд і затвердження господарському суду перелік майна, що підлягає продажу, із зазначенням строків та способу продажу, а також первинної ціни кожного об’єкта.
Вимоги кредиторів однієї черги задовольняються у порядку календарної черговості їх виникнення.
Господарський суд при винесенні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про банкрутство ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про банкрутство та обов’язку повернення непогашених боргів щодо:
1) відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;
2) стягнення аліментів;
3) інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.
Такі вимоги, що не були погашені у справі про банкрутство, можуть бути заявлені після завершення провадження у справі про банкрутство у повному обсязі або у непогашеній частині.