Директор департаменту фінансового моніторингу НБУ Ігор Береза під час брифінгу прокоментував збільшення кількості та сум штрафів, які Нацбанк накладає на банки за порушення в сфері фінансового моніторингу:
“Чому відбувся ріст штрафів. Досі НБУ активно забирав ліцензії. Зараз потреби забирати ліцензії вже немає. Тому що ми не бачимо такої високої концентрації ризикової діяльності в банківському секторі.
Якщо в тих банках перших, у яких ми забирали ліцензію, НБУ приходив і бачив, що 70%, а іноді і 90% операцій мали схемний характер і відтінок відмивання коштів, то зараз більшість операцій банків нормальні, але є зона, яка потребує додаткової уваги. І на жаль, сума цих операцій лишається досить великою.
І якщо йдеться про великий банк, про те, що в нього обслуговується велика кількість клієнтів і концентрація таких ризиків не є такою, щоб застосувати заходи впливу у вигляді відкликання ліцензії, то абсолютно логічно, що мають бути інші заходи”.
За словами І. Берези, великі банки виявилися не готові до напливу клієнтів з низки банків, які цілеспрямовано сприяли сумнівним операціям та зрештою були виведені з ринку. Водночас представник НБУ запевнив, що діючі банки “покращують свої процедури контролю, і ми бачимо позитивні зміни, які наразі відбуваються”.
“Є банки, які поєднують нормальні бізнесові операції з не зовсім нормальними. І це може відбуватися по різним причинам. Це може бути як умисні дії, так і використання банківської системи з метою відмивання тими компаніями, які відкривають рахунки і намагаються проводити певні незаконні операції. На жаль, ми бачимо такі спроби в банках починаючи з системоутворюючих великих і закінчуючи невеликими.
Якщо, скажімо, приходить клієнт і може декларувати один вид операцій, а на практиці буде здійснювати зовсім інші. І тут треба піднімати рівень контролю, рівень розуміння ризик-орієнтовного підходу якраз для того, щоб банк був у змозі виявити ці слабкі місця і не створювати проблеми для нормального бізнесу і застосовувати максимально жорсткі вимоги до клієнтів, метою яких може бути схемна діяльність”, - зауважив директор департаменту фінансового моніторингу НБУ.
Він розповів, що НБУ щоквартально вираховує відповідні ризики в банків і на підставі цього готує план, який банк доцільно перевірити більш інтенсивно, а який - менш інтенсивно.
Публікацію щомісячних звітів про виявлені порушення конкретних банків та застосовані до них заходи впливу (у вигляді штрафів чи вимог щодо усунення відповідальних осіб банків від виконання їх службових обов’язків) І. Береза назвав наслідком “доброї волі НБУ”.
“Це не є вимога законодавча. Після того, як буде внесено зміни в закон, це стане законодавчою вимогою. Хоча навіть у тій редакції закону, який розробляється, якщо брати вимогу 4-ої європейської директиви, там йдеться про те, що банк [НБУ] публікує результати вжитих заходів впливу, але має право це не робити, коли ця публікація може зашкодити банківській системі або привести до ризику банкрутства тощо. Тобто навіть коли закон буде прийнятий, це буде лишатися більше правом НБУ робити ці публікації.
Навіщо це потрібно? Тому що це дуже гарний якісний сигнал іншим банкам. Якщо, скажімо, накладений штраф на n-ну кількість мільйонів гривень, для інших банків це сигнал, що треба покращувати… Якщо банк відчуває, що в нього може бути щось подібне, то в нього буде час, щоб покращити процедури і вжити належні заходи, щоб при перевірці подібна ситуація не відбулася”, - зазначив І. Береза.
Він наголосив, що НБУ використовує “кожний привід для спілкування з банками, щоб зосередити увагу на тому, що вжиття заходів має бути ризик-орієнтовним”.
“Всі наші штрафи - за виявлені схеми відмивання. Якщо по-простому, мова не йде про сірий бізнес чи щось сіро-біле. Усі заходи, які ми застосовуємо, - це за чорне, дуже негативне”, - підкреслив директор департаменту фінмоніторингу НБУ.
Однією з проблем у роботі банків (на яку звертають увагу в т.ч. міжнародні фахівці) представник НБУ назвав часто недостовірну інформацію в держреєстрі щодо кінцевих бенефіціарів компаній, що зрештою має місце і в інших країнах, оскільки інформація вноситься туди декларативно. Разом з тим, І. Береза наголосив, що банки мають вживати додаткові заходи для перевірки інформації, яка є у відповідній базі.
Також він повідомив, що регулятор підтримує ініціативу Незалежної асоціації банків України створити реєстр політично значущих осіб (PEP - politically exposed person), який може формуватися на основі даних НАЗК.
І. Береза також розповів, що результатами перевірки MONEYVAL (Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму), яка була охоплювала всі державні структури України, “у нас ситуація не настільки погана порівняно з іншими країнами”.
“За результатами перевірки MONEYVAL є європейські країни, які, можливо, потраплять в санкційні списки FATF, у сірий список. Щодо України, то якщо за результатами першого й другого раунду Україна потрапляла в списки, то цього разу не йдеться про потрапляння України до жодного списку”, - запевнив директор департаменту фінмоніторингу НБУ.
Контекст
За даними Нацбанку, в 2017 році за результатами перевірок із питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, він застосував заходи впливу до 40 банків у вигляді 37 письмових застережень, 15 штрафів на загальну суму 67.6 млн. грн. (сплачених у повному обсязі), та одного зупинення здійснюваних банком окремих видів операцій.
У І кварталі НБУ провів 7 перевірок та в результаті наклав 5 штрафів на 11,7 млн грн.
У лютому 2018 року НБУ застосував до "Таскомбанку" захід впливу у вигляді штрафу у розмірі 6,08 млн грн за "виявлені ознаки ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу; невиконання банком обов’язку відмовитися від обслуговування клієнтів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу; неналежне виконання обов’язку здійснювати управління ризиками" (цитата). Крім того, НБУ прийняв рішення про невідповідність члена правління, відповідального за фінансовий моніторинг цього банку, вимогам законодавства України.
За даними НКЦПФР, 06.03.2018 спостережна рада "Таскомбанку" припинила повноваження директора департаменту фiнансового монiторингу та внутрiшнього контролю, члена правлiння банку Марини Сокової (на цій посаді вона була 3 роки).
Крім того, спостережна рада цього банку 07.03.2018 ухвалила рішення про припинення повноважень глави правління Катерини Мелеш та переведення її на посаду радника. Натомість главою правління знову було обрано власника банку - Сергія Тігіпка. Останнє кадрове рішення в банку пояснювали запланованим процесом приєднання ВіЕс Банку (придбаний у російського Сбербанку) до Таскомбанку. Також зазначалося, що К. Мелеш працюватиме на посаді заступника голови ради директорів ТОВ «Група ТАС».
У березні НБУ наклав мільйонні штрафи на кілька банків за порушення у сфері фінмоніторингу. Причому, зокрема, банк "Український капітал" не просто був оштрафований на суму 1,2 млн грн - регулятор ухвалив рішення про "невідповідність" голови правління цього банку вимогам законодавства України.
За даними НКЦПФР, 30 березня спостережна рада банку "Український капітал" ухвалила рішення про звільнення з посади глави правління Олександра Тіхомірова. В.о. глави правління було призначено Євгена Чечіля.
Разом з тим, як писав Finbalance, 27 лютого 2018 року Київський апеляційний адмінсуд суд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ та лишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 21.12.2017 в справі №826/9686/17, яким було частково задоволено позов банку “Південний” та скасовано рішення НБУ №248 від 07.07.2017 про накладення штрафу на банк “Південний” на 4,8 млн грн за порушення (за оцінками Нацбанку) в сфері фінмоніторинг.