Фінансовий стан «Ощадбанку»: хороша міна при поганій грі

Все про економіку та фінанси

Держстатус «Ощадбанку» - і його безумовна перевага, і чи не найбільша слабина.

З одного боку, він має стовідсоткову держгарантію за вкладами фізосіб, якою не можуть похвалитися інші банки в Україні (їх «максима» - це 200-тисячна страховка від Фонду гарантування вкладів). Сюди ж можна віднести полегшений доступ до рефінансування НБУ, можливість в адмінпорядку збільшити кількість клієнтів за рахунок держпідприємств і т.д.

З іншого боку, перебування банку у стовідсотковій власності держави накладає на нього великий масив додатковий зобов’язань – від фінансування сумнівних з комерційної точки зору проектів («стратегічно важливих для держави») та дефіциту держбюджету до реалізації різноманітних соцпрограм, що може підточувати стійкість фінустанови. Зрештою так і сталося.

За останні роки «Ощадбанк» став для влади (незалежно від забарвлення) нічим іншим, як хронічним затикачем дір у системі держфінансів. Як наслідок, держава заразила банк усім «букетом» власних економічних «болячок», які рано чи пізно можуть привести якщо не до летального випадку, то так точно до «госпіталізації» та гіперскладного лікування.

Газово-військова порохова бочка

Основний «бич» для «Ощаду» – популістська політика держави в енергетичній сфері (підтримка неринкових тарифів, помножена на корупційні зловживання, зокрема, через продаж газу для промислових споживачів за заниженими цінами – як для населення), що формує хронічний дефіцит «Нафтогазу». У його покритті задіяний «Ощадбанк». На 30 червня кредитний борг НАКу перед банком становив 15,08 млрд грн., або 19% кредитного портфелю фінустанови (за вирахуванням резерву на покриття збитків від знецінення - 12,3 млрд грн.). Крім того, на кінець 1-го півріччя «Ощад» мав у портфелі урядові облігації (випущені в т.ч. для докапіталізації НАКу) на 18,12 млрд грн, а ще НАКівські облігації, випущені під держгарантії, на 4,37 млрд грн.

Слід звернути увагу, що кредити для НАКу на 12,3 млрд грн. були використані «Ощадбанком» як застава по позикам, отриманим від НБУ. Це ж стосується і боргових цінних паперів на 16,98 млрд грн. (насамперед, ОВДП). Тобто з макроекономічної точки зору «Ощад» фактично виступає як агент-посередник у процесі емісійного фінансування Нацбанком «енергетичних» потреб уряду. Однак це не означає, що він абсолютно ніяких ризиків і втрат не несе, враховуючи хоча б формування резервів під НАКівську заборгованість (що робиться навіть з урахуванням спеціально прийнятих Нацбанком «нафтогазівських» нормативів); необхідність йти не реструктуризацію заборгованості (нещодавно уряд ухвалив відповідне рішення), а також у цілому туманні перспективи цієї держкомпанії, що рано чи пізно може принести банку певні сюрпризи.

Водночас наче є стримано позитивний сигнал. Ще торік борг «Нафтогазу» перед «Ощадбанком» оцінювався на рівні біля 20 млрд грн, або третини кредитного портфелю. Тобто накопичені банком ризики поступово почали дещо зменшуватися. Головне – підтримати тенденцію, а не скотитися лише до трансформації боргу, наприклад, з суто кредитної до облігаційної (ОВДП-шної) форми. А то вийде, що міняється шило на мило, а під ударом все одно опиниться держава.

Ще одна болячка «Ощадбанку», яка вилізла на поверхню після Революції гідності в Україні та військової агресії Путіна, - активне кредитування держбанком структур, пов’язаних з чільними представниками минулої влади. Зокрема, «сонячних» проектів Клюєвих на Кримському півострові на понад 7 млрд грн. Як зазначали в банку, ці зобов’язання не обслуговуються. На кінець 1-го півріччя загальний розмір кредитного портфелю банку в АР Крим становив 7,746 млрд грн., сформовані резерви під нього – 1,438 млрд грн.

Крім того, не слід забувати про негативні наслідки від бойових дій на Донбасі. Щоправда, на кінець 1-го півріччя кредитний портфель на Донеччині та Луганщині «Ощадбанку» був відчутно меншим, ніж у тому ж Криму, - 1,97 млрд грн. та 498 млн грн. відповідно (при сформованих резервах 271,42 та 90,5 млн грн.).

З якими показниками банк увійшов в IV квартал

Держгарантійна «фішка» не врятувала «Ощад» від відтоку депозитів, з яким зіткнулася вся банківська система в 2014 році на фоні фінансово-економічних і військово-політичних катаклізмів в Україні. Так, за 9 місяців поточного року держбанк втратив валютних депозитів населення на 229,1 млн дол. (-25,5% портфелю), гривневих – на 3,46 млрд грн. (-12,1%). Щоправда, в ІІІ кварталі негативна динаміка дещо сповільнилася: портфель гривневих вкладів фізосіб скоротився на 25,2 млн грн. (-0,1%), валютних – на 13,8 млн дол (-2,0%).

Нагадаємо, згідно зі статистикою НБУ, в ІІІ кварталі обсяг гривневих депозитів населення у банківському секторі скоротився 6,5%, за 9 місяців – на 18%. Щодо валютних вкладів, то в липні-вересні «мінус» загалом по ринку склав 10,3%, а за січень-вересень – 33,6%. Тобто динаміка в «Ощадбанку» дещо краща, ніж у середньому по ринку, але не глобально.

Згідно з фінансовою звітністю «Ощадбанку», у ІІІ кварталі він отримав прибуток 210,9 млн грн. в липні-вересні, а за 9 місяців – 550,9 млн грн. Що само по собі, як мінімум, дивно, враховуючи масштаб описаних «газово-військових» проблем. А значить їх негативний «потенціал» повністю не врахований. Вони де-факто тим чи іншим чином маскуються на «папері». Подібне багато хто на ринку практикує, однак це навряд чи це само по собі виправдовує подібну поведінку.

Ключове тут питання, звичайно, - з резервами під проблемні активи. З одного боку, «Ощадбанк» здійснював відрахування в резерви (у липні-вересні – 580,9 млн грн., у січні-вересні – 1,92 млрд грн), а рівень покриття кредитного портфелю юросіб на кінець вересня склав 20,3%, по фізособам – 95,9%. Що наче досить непогано на фоні показників інших учасників ринку.

Але з іншого боку, рівень покриття резервами портфелю позик юрособам (на 01 жовтня він становив 96,2% усіх виданих банком кредитів) навіть знизився у порівнянні з початком року (на 01 січня було 21,8%), що може пояснюватися в т.ч. переоцінкою валютної складової портфелю після девальвації. А відрахування в резерви зрештою виявилися меншими, ніж були торік (у ІІІ кварталі - 1,045 млрд грн., за 9 місяців-2013 – 2,2 млрд грн). Відповідно, підвисає питання з резервами під «новоявлені» проблеми. А банк при цьому гордо декларує прибуток…

Не варто особливо тішитися й тому, що «Ощадбанк» декларує виконання нацбанківського нормативу Н2 (достатність регулятивного капіталу, має бути не менше 10%) на 1 жовтня на рівні 23,6% та Н3 (співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів, має бути не менше 9%) – на рівні 14,28%. Дуже не виключено, що йому ще знадобиться докапіталізація. Причому не тільки за результатами стрес-тесту, проведеного у поточному році (для всіх держбанків з І групи потрібно 12,5 млрд грн), але й у наступному, який уже анонсували в НБУ.

У ІІІ кварталі «Ощадбанк» підтримав позитивний результат від операцій з валютою на рівні 536,1 млн грн. Але за 9 місяців сукупний негативний результат по цій статті склав 218,9 млн грн. При цьому негативний результат банку від переоцінки валюти у липні-вересні становив 756,9 млн грн., у січні-вересні – 182 млн грн. (за 1-е півріччя був «плюс» 574,9 млн грн).

Цікаво, що у ІІІ кварталі обсяг валютних вкладів юросіб в «Ощадбанку» міг збільшитися на суму близько 69 млн дол, або на 30,5% (за 9 місяців – на 130,8 млн дол, або 79,3%), гривневих – на 1,38 млрд грн., або 18,5% (за 9 місяців – зменшився на 264,5 млн грн., або на 2,9%). Не виключено, що таку не зовсім типову динаміку для ринку в поточних умовах забезпечили саме вказівки уряду для держпідприємств переходити на обслуговування в держбанки.

«Адміністративно мотивований» чинник (держпотреби) міг зрештою забезпечити підтримку кредитного портфелю «Ощадбанку» на досить стабільності рівні. Хоча обсяг гривневих кредитів юрособам у ІІІ кварталі скоротився на 1,1 млрд грн. (-3,1%), за 9 місяців він збільшився на 2,9 млрд грн. (+8,9%). Щодо валютних позик юрособам, то в ІІІ кварталі вони зросли на 11,4 млн дол (+0,6%), а за 9 місяців – на 13,6 млн дол (+0,7%).

Перезавантаження

На сьогодні стійкість «Ощадбанку» вкрай залежить від фінансово-економічної політики, яку буде проводити наступний уряд. Якщо старі проблеми будуть далі накопичуватися, рано чи пізно в банку «рване», і це відчують не лише його клієнти, але й вся економіка.

Ніхто не говорить, що «Ощадбанк» має «абстрагуватися» від участі в реалізації тих чи інших важливих для держави проектів. Питання «лише» в тому, щоб це відбувалося в розумних межах. І якщо уряд у т.ч. з політичних мотивів «несе» в його «хотєлках», керівництво банку повинне мати реальну можливість сказати «ні» (а для того, як не крути, потрібна відповідна «політична вага»).

Також НБУ у зв’язці з урядом мають відмовитися від подвійної моралі, коли вимагають від інших банків не порушувати нормативи щодо кредитування пов’язаних з акціонерами компаній, а самі дають вказівки «Ощадбанку» (і, до речі, іншим держбанкам) фінансувати той-таки «Нафтогаз», масштаби чого виходять за межі не лише офіційних обмежень для банківського ринку, але й просто здорового глузду. Як це не банально, але це підвищить рівень довіри до влади та сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату як у банківському секторі, так і економіці загалом.

Система держфінансів України (з урахуванням державної складової в банківській системі) впритул підійшла до межі, коли постійно покладатися, скажімо, на друкарський «верстат» НБУ стає занадто небезпечно. Ризиків гіперінфляції зразка 90-х рр., можливо, ще передчасно остерігатися, однак щорічного зростання інфляції на десятки відсотків – саме час. Щоб не сталося так, що стрибок цін на 20% у 2014 році здаватиметься «квіточками» в 2015-2016 рр.

Про фінансовий стан «Сбербанку Росії» читайте тут.

Про фінансовий стан банку «Фінанси та кредит» читайте тут.

Про фінансовий стан «Приватбанку» читайте тут.