ФГВФО подав позов на 1,7 млрд грн до в.о. міністра фінансів, її чоловіка, братів Клюєвих

Все про економіку та фінанси

4 вересня Солом’янський райсуд м. Києва повернув Фонду гарантування вкладів фізосіб його позовну заявудо колишніх акціонерів і топ-менеджерів “Актив-Банку” про солідарне стягнення "завданої шкоди" (цитата) в розмірі 1,7 млрд грн. Серед відповідачів у цій справі (№760/13853/18) - у т.ч. виконувач обов’язків міністра фінансів Оксана Маркарова, Данило Волинець (її чоловік), Андрій та Сергій Клюєв.

“Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви”, - йдеться в судовій ухвалі від 04.09.2018.

На початку липня суд надавав Фонду гарантування строк п’ять днів для усунення недоліків позовної заяви, проте судові вимоги не були виконані.

Суд вказував, що позовна заява ФГВФО містить опис обставин, “проте доказів на підтвердження таких обставин по всім фактам завдання шкоди позивачем не зазначено та не надано” (цитата).

“У позовній заяві мають бути викладені обставини по кожному факту порушення та зазначено, які дії чи бездіяльність та кого саме з відповідачів призвели до порушення прав позивача. Позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів завдану шкоду. Зміст цієї вимоги є не чітким, оскільки позивачем не зазначено, чому у відповідачів виникає солідарна відповідальність за завдану шкоду”, - констатував Солом’янський райсуд м. Києва.

В.о. міністра фінансів Оксана Маркарова таким чином прокоментувала для Finbalance позовні вимоги Фонду гарантування: «На момент продажу банку новим акціонерам у березні 2014 року, банк не було визнано ні проблемним, ні неплатоспроможним. Тому цей позов вважаю необґрунтованим, і впевнена, що це підтвердиться і в результаті судового розгляду».

Контекст

НБУ визнав “Актив-Банк” неплатоспроможним 02.09.2014, а 23.12.2014 регулятор відправив цей банк на ліквідацію.

Виконавча дирекція Фонду гарантування в травні 2015 року затвердила ліквідаційну масу “Актив-Банку” балансовою вартістю 5,246 млрд грн, а оцінною – 649,9 млн грн (12,4% від балансової вартості).

За даними Фонду гарантування, на 01.09.2018 вкладникам “Актив-Банку” в межах гарантійної суми було виплачено компенсації на 1,3 млрд грн (98,9% запланованих виплат).

Власниками «Актив-Банку» до кінця 2012 року були брати Клюєві. Наприкінці 2012 року вони продали “Актив-Банк” для нинішнього в.о. міністра фінансів Оксани Маркарової та її чоловіка Данила Волинця – екс-глави спостережної ради Ощадбанку й власника 75% акцій Акордбанку.

Навесні-2014 О. Маркарова і Д. Волинець перепродали “Актив-Банк” групі інвесторів, які, за даними учасників ринку, були близькими до бізнесмена Олександра Антонова – батька Володимира Антонова (останній свого часу був акціонером збанкрутілого «Міського комерційного банку»/CityCommerceBank).

О. Маркарова працює в Міністерстві фінансів з березня 2015 року. До цього вона 12 років очолювала інвестиційну групу “ІТТ”, власниками якої вважаються Д. Волинець, З. Кузимків, О. Папроцький, С. Міщенко.

Спершу - за часів керівництва в Мінфіні Наталії Яресько - О. Маркарова обіймала посаду заступника міністра фінансів - керівника апарату. У квітні 2016 року - після призначення міністром фінансів Олександра Данилюка - вона стала першим заступником глави Мінфіну. Після звільнення Олександра Данилюка з посади в червні 2018 року уряд призначив О. Маркарову в.о. міністра фінансів.

Оксану Маркарову називають політичною соратницею прем’єра Володимира Гройсмана, тоді як директором-розпорядником Фонду гарантування (позивач у згаданій на початку судовій справі) є Костянтин Ворушилін, який близький до Президента Петра Порошенка.

О. Маркарова входить у наглядову раду Приватбанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку.

Про борги структур “імені” Клюєвих на десятки мільярдів гривень перед Ощадбанком та Укрексімбанком читайте туттуттут.

Раніше О. Маркарова публічно розповідала, що Клюєві два роки продавали “Актив-Банк” перед тим, як вона його придбала з чоловіком наприкінці 2012 року:

«Банк, який був створений як корпоративний, почав займатися роздрібом, не маючи нічого для цього. Враховуючи, що фінансового директора мої директори знали, запитали - продаєте? – Так. Подивилися – вирішили, що це може бути непогана купівля. Зробили дью-діл. Для цього я увійшла в спостережну раду, тому що без доступу до банківської таємниці неможливо зробити дью-діл банку.

Мої партнери [по групі ІТТ, - ред.] виявилися далекогляднішими й не затвердили цю угоду. Я в неї вірила, вірила, що зі своєю командою зможу завести клієнтів, поборотися з проблемним портфелем, що є. Це була моя помилка…

Тоді ж я запросила Наталію Яресько, вона тоді очолювала Horizon Capital, щоб вона допомогла своїми порадами на рівні спостережної ради. Вона була присутня на трьох засіданнях, після чого склала повноваження.

З грудня 2012 року Клюєв до банку не мав ніякого відношення, коли були підписані всі папери. Але я отримувала більше півроку дозвіл Антимонопольного комітету, дозвіл НБУ», - зазначала О. Маркарова.

На питання журналістів, хіба не знала О. Маркарова, хто такі були Клюєві, за рахунок чого живився їх бізнес (держбюджету, як стверджували слідчі Генпрокуратури, - ред.), вона відповіла наступним чином: «Коли ти купуєш у когось, ти купуєш за свої кошти. Це коли ти продаєш комусь, ти отримуєш кошти незрозумілого походження».

Коментарі О. Маркарової з приводу іншої співпраці з Клюєвими та відповідне розслідування Генпрокуратури читайте тут і тут.

“Наші гроші” з посиланням на судові матеріали писали, що незадовго до визнання “Актив-Банку” неплатоспроможним - у серпні-вересні 2014 року (тобто вже після виходу О. Маркарової та її чоловіка Д. Волинця з числа акціонерів банку) - ця фінустанова продала права кредитної вимоги на 23,3 млн грн за 5,8 млн грн для ТОВ “ФК “Арбімаркет”, яке вже у вересні-2014 переуступило права вимоги (і кредитні, і іпотечні) компанії з управління активами “ІТТ-менеджмент”, засновник якої було ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» (главою правління цієї структури на той час була О. Маркарова).

У цьому контексті О. Маркарова наголошувала, що ТОВ “ФК “Арбімаркет” купувало активи в “Актив-Банку” за ринковими цінами, а дисконт обумовлювався тим, що відповідні позики не обслуговувалися роками:

“Коли в вересні 14го в банк зайшла тимчасова адміністрація, покупець («Арбімаркет») використав своє право на відмову від купівлі, тому один з фондів під керівництвом ІТТ («Укрінвестбуд») викупив їх у «Арбімаркета», і, таким чином, став стороною в справах. Хочу зазначити, що викуп проблемних кредитів здійснив не КУА ІТТ-Менеджмент, а саме фонд «Укрінвестбуд», який спеціалізується на distressed assets. Відповідно до інформації від фонду «Укрінвестбуд», за кредити, згадані в статті, цей фонд заплатив 5,8 млн грн., а отримав від продажу цих кредитів (станом на сьогодні) лише 4,6 млн грн.. Отже, цей фонд був змушений остаточно вже списати 10 млн грн і не відомо чи будуть ще якісь надходження. Таким чином, ані інформація про нібито прибуток від продажу, ані інформація про те, що саме я отримала прибуток, не відповідає дійсності”, - зауважувала О. Маркарова.

Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Дніпровського райсуду м. Києва від 12.07.2017, поліція здійснювала розслідування в кримінальному провадженні №4201510040000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).

Як зауважувалося в судових матеріалах, посадові особи "Актив-Банку" у період 2009-2013 років уклали ряд кредитних договорів з компаніями групи «Актив Солар», які не були повернені позичальниками «внаслідок порушення співробітниками банку основних принципів кредитування».

«Службовими особами банку здійснено багаторазові пролонгації строків повернення кредитних коштів та виведення заставного майна та майнових прав з активів банку, тобто розтрату чужого майна, яке перебувало у віданні службових осіб, вчинене шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах», - йшлося в судових документах.

У них зазначалося, що «Актив-Банк» укладав кредитні договори з компаніями, які пов’язували з Клюєвими в т.ч. в 2013 році – тобто в період, коли власниками банку були вже О. Маркарова та її чоловік.

Як писав Finbalance, Укрексімбанк звернувся в Госпсуд м. Києва з позовом до Фонду гарантування та ліквідатора “Актив-Банку”, в якому вимагає включити його (Укрексімбанку) кредиторські вимоги на 39,4 млн євро, 24,5 тис дол і 357,2 тис грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів “Актив-Банку” як такі, що підлягають задоволенню позачергово.

Свої вимоги Укрексімбанк обгрунтовував заборгованістю

- за кредитним договором №15106К134 від 22.11.2006 у розмірі 39,3 млн євро та 284,1 тис грн, що був укладений між Укрексімбанком та ПрАТ «Укрпідшипник» і виконання якого забезпечено іпотечними договорами №151110Z24 від 27.01.2010 та №151110Z25 від 27.01.2010, укладеними між Укрексімбанком і “Актив-Банком”;

- за кредитним договором №151109К19 від 03.06.2009 в розмірі 183,5 тис євро та 24,5 тис дол, що був укладений між Укрексімбанком і ВАТ «Завод напівпровідників» та виконання якого забезпечено гарантією "Актив-Банку" №0417/-1-Г від 17.04.2013.

Про боргові спори між НБУ та ліквідатором “Актив-Банку” - тут.