ФГВФО подав позов на 10 млрд грн до екс-акціонерів "Надра", Фірташа серед відповідачів нема

Все про економіку та фінанси

Фонд гарантування вкладів звернувся у Госпсуд м. Києва з позовом до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.

Разом з тим, 6 грудня суд повернув позовну заяву для позивача, оскільки, за його висновками, вона мала б бути подана не Фондом гарантування, а безпосередньо ліквідатором банку “Надра”. При цьому суд наголосив, що “повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків” (цитата).

Згідно з судовими матеріалами, серед відповідачів у цій справі (№910/16336/18) - у т.ч. Ігор Гіленко, брати Сегаль, Олена Логошняк, Тетяна Кононова, Елла Дембовська, Алла Шульга тощо. Разом з тим, серед відповідачів немає Дмитра Фірташа (був власником банку “Надра” перед визнанням його неплатоспроможним у лютому 2015 року), а також топ-менеджерів банку, які керували фінустановою у "фірташівський" період. Крім того, серед відповідачів немає і бенефіціарів групи “Континіум” (контролюють мережу WOG, Банк інвестицій і заощаджень тощо), яких називали однією з груп акціонерів банку “Надра” до кризи 2008-2009 рр., під час якої Нацбанк вперше визнав цю фінустанову неплатоспроможною.

Нагадаємо, Дмитро Фірташ офіційно став власником банку «Надра» в травні 2011 року. Перед цим – з 2009 року – в банку працювала “не чужа” йому тимчасова адміністрація. До 2009 року банк «Надра» був підконтрольний кільком групам акціонерів. Представниками основної з них вважалися брати Сегаль з партнерами – Вадимом П’ятовим та Ігорем Гіленком (він же був главою правління). Молодшими партнерами по банку (проте зі значним пакетом акцій – близько 34%) називали представників групи «Континіум».

У заяві НБУ від 06.02.2015 щодо визнання банку «Надра» неплатоспроможним вказувалося, що банкрутство банку «стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту на чолі з Гіленком І. В., який не забезпечив якісного управління банком та фактично довів його до банкрутства» (цитата).

Фонд гарантування в публічній заяві теж покладав відповідальність, передусім, на екс-власників банку “Надра” дофірташівського періоду.

Про видачу банком “Надра” кредитів для “фірташівців” на будівництво ТРЦ “Республіка” в Києві див. тут, про борги “Кримського содового заводу” ім. Фірташа перед банком “Надра” на 560 млн грн - тут

Про конфлікт між Фірташем та братами Сегаль - тут. Заява групи Фірташа про борги мережі WOG перед нею на 460 млн дол - тут.

За даними Фонду гарантування, на 01.11.2018 вкладникам банку "Надра" в межах гарантійної суми було виплачено 3,7 млрд грн (95% запланованих виплат).

За даними НБУ, борг банку "Надра" перед НБУ по кредитам рефінансування на середину березня становив 9,8 млрд грн.

У червні 2017 року нинішній перший заступник глави НБУ, а тоді - “просто” заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова розповідала, що в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» перед НБУ по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр). «Порука Фірташа була, але вона була втрачена в 2012 чи 2013 році при реструктуризації [заборгованості, - ред.]», - зауважила К. Рожкова. За словами заступниці глави НБУ, складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д. Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», - констатувала К. Рожкова.

Як відомо, директором-розпорядником Фонду гарантування є Костянтин Ворушилін, близький до Президента Петра Порошенка. При цьому і Петро Порошенко, і Дмитро Фірташ підтверджували зустріч у Відні в 2014 році перед президентськими виборами, після якої Віталій Кличко (близький до Д. Фірташа) відмовився балотуватися в президенти.

Про мільярдні позови ФГВФО до власників інших банків-банкрутів - тут.