Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін повідомив, що «вже прописано», що з 2018 року Ощадбанк стане учасником Фонду гарантування, пише УНІАН.
«До 2018 року ми очікуємо, і це вже прописано, що "Ощадбанк" теж стане учасником фонду. Це будуть додаткові відрахування до фонду", - зазначив К. Ворушилін.
За його словами, світова практика передбачає, що всі банки є учасниками аналогічних фондів.
Довідково
Як писав Finbalance, на днях заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявила, що попри плани Мінфіну та Нацбанку актуалізувати програму реформування держбанків, основна мета не змінюється – це поступове скорочення держави в банківському секторі, пошук інвестора для Укргазбанку, входження міжнародних фінансових інституцій у капітал Укрексімбанку та Ощадбанку, переведення Ощадбанку під гарантії Фонду гарантування (тобто страхування депозитів у межах 200 тис грн, а не покриття держгарантією всієї суми вкладів, як це є зараз).
«Держава має поступово вийти з сектору. Засадами [реформування держбанків] передбачалося, що впродовж 2017 року необхідно здійснити продаж Укргазбанку; що впродовж 2017-2018 рр. необхідно створити умови для входження в капітал Ексіму та Ощаду міжнародних фінансових організацій для того, щоб розбудувати правильне корпоративне управління. Це все лишається в силі. Питання зараз – бізнес-модель і напрям подальшого розвитку.
Я б не хотіла говорити про це наперед, поки ми не узгодимо нашу позицію з Мінфіном. Але зрозуміло, що з точки зору роздрібного бізнесу Приватбанк суттєво превалює над Ощадбанком, тому роздрібний сегмент – це, швидше, сегмент Приватбанку.
Поки що ми працюємо з держбанками і Міністерством фінансів таким чином, що ми рекомендуємо їм (вимагаємо неправильне слово) проводити дуже виважену процентну політику і працювати над ефективністю, тому що сьогодні, враховуючи умови, які є, - держгарантія, бо держава є власником і гарантія Ощадбанку, яка є по закону, - це є дуже великі конкурентні переваги, і відсоткові ставки в цьому сенсі не є основним драйвером залучення коштів.
Що стосується державної гарантії. Засадами реформування держбанків був передбачений поступовий вихід Ощаду з цієї стовідсоткової гарантії. Чому – зрозуміло: коли з’явиться будь-який акціонер, крім держави, стовідсоткова державна гарантія не може бути розповсюджена. Тому це лишається в силі. Це планувалося робити десь з середини 2018 року. Для цього ми розробляємо з Фондом гарантування план. Банк повинний буде сплатити перший внесок у Фонд гарантування – 1% від статутного капіталу. Треба буде, мабуть, робити якусь розстрочку, тому що це не є якийсь стандартний випадок. А далі – реальні внески», - зазначила К. Рожкова.
У грудні Мінфін, Ощадбанк та ЄБРР підписали меморандум про взаєморозуміння. Згідно з ним, ЄБРР буде підтримувати зусилля уряду та Ощадбанку, "спрямовані на сприяння комерціалізації Ощадбанку та його підготовки до приватизації". "Передбачається, що ЄБРР розгляне можливість інвестування в капітал Ощадбанку лише після того, як Ощадбанк досягне певних попередньо погоджених ключових цільових показників згідно з програмою трансформації, і лише за наявності чітких письмових зобов’язань уряду повністю приватизувати Ощадбанк", - йдеться в документі.
Як зазначається в документі (що також передбачається в чинній наразі редакції засад реформування держбанків) рішення Кабміну щодо часткової приватизації Ощадбанку має бути прийняте до середини 2018 року. Часткова приватизація буде супроводжуватися появою міноритарного акціонера з часткою, як мінімум, 20% (відповідний пакет акцій має з`явитися в нового акціонера банку в результаті збільшення капіталу фінустанови). Водночас уряд має ухвалити рішення щодо мажоритарної/повної приватизації до 2020 року (продаж відповідного пакету акцій передбачається до 2022 року).
Раніше повідомлялося, що цей процес буде супроводжуватися скасуванням чинної наразі держгарантії на всю суму депозитів у цьому банку та переходом його на модель страхування вкладів у Фонді гарантування, як сьогодні працює решта учасників ринку.
У «Засадах стратегічного реформування державного банківського сектору» передбачено, що до середини 2018 року держава буде прагнути продати не менше 20% акцій Ощадбанку (як і Укрексімбанку) кваліфікованому інвестору або міжнародній фінансовій організації через проведення прозорого конкурсу.
"Держава зацікавлена в залученні міжнародних фінансових організацій (наприклад, МФК, ЄБРР, НІК) в якості часткових власників або інвесторів у субординований борг (з відповідними обґрунтованими ковенантами та правами)», - йдеться в документі. - У довгостроковій перспективі держава буде розглядати можливість повної приватизації банків, оскільки не має наміру зберігати свою частку власності довше, ніж це необхідно для максимізації вартості для платників податків (при цьому обов’язковою умовою є виконання п. 21б). Рішення щодо обсягу акцій для продажу та строків такого продажу буде прийнято КМУ не пізніше кінця 2020 року".
Глава правління Приватбанку Олександр Шлапак висловлював переконання, що голови правлінь держбанків зможуть домовитися з питань можливого розподілу ринку та процентної політики. На його думку, проблем бути не повинно, оскільки, зокрема, Ощадбанк більше працював із корпоративним сектором, а Приватбанк - із малим та середнім бізнесом. В майбутньому Кабмін та Міністерство фінансів вирішуватимуть, що робити з двома великими ощадними банками в країні, констатував О. Шлапак.
20 грудня Верховна Рада прийняла за основу та в цілому президентський законопроект №5553, який забезпечує поширення держгарантії на всю суму депозитів фізосіб не лише в Ощадбанку, але й Приватбанку та Укрексімбанку. Наразі Президент не підписав цей законопроект.
Була неофіційна інформація, що до цієї законодавчої ініціативи (яка була покликана, передусім, запобігти паніці вкладників Приватбанку під час його націоналізації) негативно поставився МВФ.