Екс-аудитор Приватбанку судиться з НБУ

Все про економіку та фінанси

23 січня Окружний адмінсуд м. Києва відкрив провадження в справі №826/1198/18 за позовом ТОВ «Аудиторська фірма "ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)" до НБУ про «визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії» (цитата).

Нагадаємо, в липні 2017 року НБУ виключив ТОВ "Прайсвотерхаускуперс (аудит)" з Реєстру аудиторських фірм, які мають право на аудит банків.

Як зазначав НБУ, підставою для такого рішення стало підтвердження ТОВ "Прайсвотерхаускуперс (аудит)" «недостовірної інформації щодо фінансово-господарської діяльності ПАТ КБ “Приватбанк”, зокрема, розміру кредитного ризику та регулятивного капіталу» (цитата).

«Висновки ТОВ "Прайсвотерхаускуперс (аудит)" не відображали реальних ризиків роботи ПАТ КБ «Приватбанк», які стали причиною визнання банку неплатоспроможним, його націоналізації та суттєвих витрат держави на капіталізацію», - констатували в НБУ.

Водночас аудиторська група PwC тоді заявила, що має намір домагатися скасування рішення НБУ. "Ми вивчимо всі варіанти скасування цього рішення. Ми зберігаємо рішучість працювати на українському ринку", - підкреслювали в PwC.

У повідомленні компанії також наголошувалося, що "аудит фінансової звітності Приватбанку за 2015 рік був виконаний відповідно до міжнародних стандартів аудиту", в т.ч. щодо правочинів із зацікавленістю.

"Ми неодноразово просили НБУ надати нам конкретні зауваження про якість аудиту. Ми також запитували докладні докази, які є НБУ і демонструють, що ця фінансова звітність була недостовірною. НБУ досі не дав ніякої конкретики", - стверджували в PwC.

Восени 2017 року міністр фінансів Олександр Данилюк в інтерв`ю агентству Reuters не виключав можливості подачі урядом позову проти українського підрозділу PwC для компенсації частини витрат, понесених державою на Приватбанк.

"Наразі я просто не виключаю цього [подачі позову]... Не тому, що ми щось готуємо, а просто я розумію значимість націоналізації і відповідальність, яку ми на себе взяли", - зазначав урядовець.

Незадовго до цього заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance, коментуючи позови держателів євробондів Приватбанку до держави щодо операції bail-in (примусового списання зобов’язань Приватбанку перед низкою інвесторів та вкладників у ході націоналізації банку), натякала, що, можливо, їм (держателям євробондів) варто було б судитися з аудитором Приватбанку.

«Вони робили висновки на основі звітів PwC… Я просто не розумію, чому вони [держателі євробондів] приходять до нас. Ви ж як інвестори взяли на себе цей ризик, він зіграв – ви програли», - зазначала топ-менеджер НБУ.

Екс-глава правління банку «Форум» Ярослав Колесник у коментарі для Finbalance висловлював думку, що в компанії PwC у рамках конфлікту з НБУ більше шансів довести свою правоту.

«В аудитора більше можливостей довести свою правоту, тому що він робив застереження, що висновок базується на основі документів, які надає банк.

Виникає питання: якщо 99% корпоративного портфелю банку – це інсайдерські позики, як каже НБУ, то як НБУ міг видавати Приватбанку настільки значні обсяги рефінансування? Регулятор бачив проблеми, але не звертав на них увагу? Чому?

Нагляд НБУ з 2014 року працює в новому форматі, змінені процедури і т.д. Чому ж тоді не досягнуто згортання кредитного портфелю Приватбанку, якщо в ньому було так багато інсайдерських позик? Тут велике питання до регулятора і велика відповідальність регулятора», - зауважував Я. Колесник.

Керуючий партнер аудиторської компанії Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун влітку 2017 року в коментарі для Finbalance, говорячи про аудит Приватбанку, який робила компанія PwC, теж вказував, що «у висновку до звітності аудитор зробив обмеження, вказавши, що за тодішніх обставин не мав змоги з’ясувати достовірність інформації, що в нього не було достатньо джерел даних, щоб виявити всіх пов’язаних осіб».

«І тут, відверто кажучи, аудитор свою роботу виконав.

До речі, йдеться про звітність за 2015 рік, аудит якої робився в першому півріччі 2016 року. А Нацбанк посилається на дані кінця 2016 – початку 2017 року.

Тобто НБУ дивиться на питання з точки зору сьогоднішнього дня й на основі даних, якими наразі володіє. Які в т.ч. міг отримати на переговорах з екс-власниками банку, а вони, до речі, могли й не надавати таку ж інформацію аудиторам.

Коли кажуть про 97-100% [інсайдерських позик у корпоративному портфелі банку, - ред.], то це судження. Наскільки мені відомо, там до кінця не з’ясовано, яким чином ці компанії пов’язані з екс-власниками [банку, - ред.]. Це є певне судження, яке на сьогодні ще не є твердженням, обґрунтованим якимись документами», - казав О. Почкун.

У звітності Приватбанку за 2016 рік, яку готував державний топ-менеджмент банку, станом на 19.12.2016 було зафіксовано обсяг інсайдерських кредитів на рівні менше 6% корпоративного портфелю, тоді як керівники НБУ та вже екс-глава правління Приватбанку публічно неодноразово заявляли, що "інсайд" сягає 97-100%. Такі дані представники держави пояснювали тим, що міжнародні стандарти фінзвітності не охоплюють весь можливий діапазон операцій, які, по суті, є інсайдерськими.

Аудитор звітності Приватбанку за 2016 рік - компанія EY - ні підтвердила, ні спростувала наведені топ-менеджментом банку в звітності "інсайдерські" дані.

«Ми не змогли отримати прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі щодо розкриття інформації про операції з пов’язаними особами за періо з 1 січня 2016 року до 19 грудня 2016 року (дата зміни акціонерів). Отже, ми не змогли визначити, чи є потреба в будь-яких коригуваннях розкриття інформації щодо операцій з повязаними особами», - йшлося у висновку аудиторів EY.

Керівник аналітичного департамента інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій озвучував думку, що навіть з урахуванням того, що річний звіт Приватбанку за 2016 рік готувався за міжнародними стандартами фінзвітності, держменеджери Приватбанку «могли вказати все, що завгодно».

«І повинні були вказати набагато більшу суму, якщо дійсно були в ній упевнені. Тим більше, що аудитор все одно зняв із себе відповідальність за складання/підтвердження тієї таблички. Відмовки, що табличка складалася попередниками, не витримує жодної критики. Звіт був підписаний новим менеджментом, і вони могли (і повинні були) як мінімум у тексті викласти своє бачення тих цифр.

Поки вони будуть готувати інші документи (якщо вони взагалі будуть здатні їх підготувати), колишні власники банку мають усі шанси через суди визнати сьогоднішній status quo», - констатував О. Паращій.

Про видачу Приватбанком "напівінсайдерських" кредитів і практику "ісламського банкінгу по-українськи" читайте тут і тут.

У січні 2018 року НБУ оприлюднив заяву щодо результатів forensic audit Приватбанку, який здійснювало агентство Kroll. У цій заяві серед іншого зазначалося наступне:

«До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов`язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов`язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5.5 млрд. дол».

У липні 2017 року вже колишній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв про неринкові (занижені) ставки кредитів, які видав Приватбанк восени 2016 року (тобто до націоналізації) в рамках реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів.

Дещо згодом заступниця глави правління НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата).

«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.

Коментуючи історію з реструктуризацією/трансформацією корпоративного портфелю Приватбанку восени 2016 року, юрист Олександр Ярецький саркастично зауважував, що, можливо, з часом постане питання, щоб для аналізу вказаних операцій знову наймати Kroll.

«Ніякі форензіки не замінять нормального повноцінного розслідування доведення банку до неплатоспроможності правоохоронними органами в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством», - вважає фахівець.

На його думку, звіт Kroll фактично вказує на «нездатність державних інститутів провести розслідування і домогтися результату».

О. Ярецький звертає увагу на парадокс: якщо банківський нагляд НБУ міг сам зібрати дані про сумнівні операції в Приватбанку, то навіщо був Kroll, а якщо не міг зібрати – то «навіщо такий нагляд»?

Він нагадував, що інформація про неоднозначні операції в Приватбанку, які потребували увагу регулятора, була ще в 2015 році. «Але тоді НБУ вважав за краще цього не помічати (як впливає з минулих публічних заяв і глави НБУ Валерії Гонтаревої, і її заступниці Катерини Рожкової, - Finbalance). Потім через рік справу все ж порушили, а ще через рік знадобився Kroll», - додав О. Ярецький.

Як писав Finbalance, згідно з судовими матеріалами, НАБУ здійснювало досудове розслідування в кримінальному провадженні №52017000000000153 не лише за фактами можливої розтрати коштів Приватбанку його екс-власниками та екс-менеджментом, але й за фактом зловживання своїм службовим становищем службовими особами НБУ. Як зазначалося, детективи НАБУ вивчають у т.ч. реструктуризацію / трансформацію корпоративних кредитів у Приватбанку, яка відбулася восени 2016-го.

Колишній корпоративний секретар Приватбанку Вікторія Страхова (працювала у фінустанові вже після націоналізації) вказувала на те, що звіт Kroll можна використати в т.ч. як докази злочинної халатності.

«Адже хтось же в нагляді за ці 10 років підписував акти перевірок НБУ і не вживав заходів? Тут же можуть піти і Стельмах (хоча на його каденцію глави НБУ 3 роки "приватних" з 10 пішло), і Арбузов з Соркіним, а їм в набір і постмайданний період.

Крім того, були ж не тільки глави НБУ, а й ті, хто очолював нагляд і входив до правління. І якщо почати копати, то скільки нового можна буде знайти…

ІВК [Ігор Валерійович Коломойський] якщо буде йти на дно, то виключно в галасливій компанії…

Щоправда, очищення Приватом дорого обійшлося і обходиться бюджету. Але все має свою ціну. І очищення теж», - резюмувала В. Страхова.