Economist: нацвалюта Аргентини впала на третину, п’ята за декаду рецесія – неминуча

Все про економіку та фінанси

З початку року аргентинський песо девальвував на понад третину, інфляція в країні пришвидшилася до 26%, центробанк підняв процентну ставку до 40%. П’ята за декаду рецесія в економіці Аргентини виглядає неминучою, пише The Economist.

Як зазначає видання, рік погано почався для Аргентини – найгірша за 50 років посуха вдарила по врожаю кукурудзи та соєвих бобів, важливих для експорту. У травні посилення долара та підвищення дохідності казначейських облігацій США спонукали міжнародних інвесторів виходити з ризикових активів. Як наслідок, постраждали більшість валют країн, що розвиваються, особливо аргентинський песо, над яким тяжіє подвійний дефіцит (фіскальний та поточного рахунку платіжного балансу).

У травні центробанк країни підняв процентну ставку до 40%, щоб підтримати песо. Коли нацвалюта впала, президент Аргентини Маурісіо Макрі домовився з МВФ про кредитну лінію на 50 млрд дол. Проте песо продовжив падати. 14 червня глава центробанку країни пішов у відставку, визнавши, що втратив довіру інвесторів. Після цього з на його посаду був переведений з міністерства фінансів Луіс Капуто – колишній трейдер на Уолл-Стрит. Проте його старт на новому місці був досить жорсткий – песо послабився ще на 4%, а ключовий фондовий індекс Аргентини просів на 8%.

Коли Макрі став президентом у грудні 2015 року, інфляція в Аргентині була на рівні 25%. Він дав можливість песо коливатися, в результаті чого валюта швидко впала на 29%. Тоді глава держави також дав свободу для ЦБ підвищити процентні ставки, що заохотило іноземних інвесторів купувати держоблігації. Проте песо лишався переоціненим, через що імпорт підтримувався на високому рівні та знижувало конкурентоспроможність експорту. Дефіцит поточного рахунку зріс до більш ніж 5% ВВП. При тому, що уряду нарощував валютний борг для покриття дефіциту бюджету. Коли ж настрої інвесторів охололи до ринків, що розвиваються, ці фактори боляче вдарили по Аргентині.

Кредитна лінія МВФ для Аргентини означає, що зовнішні виплати покриті до 2020 року. Але позика прив’язана до жорстких заходів, включаючи скорочення бюджетного дефіциту, який сягнув 3,9% у 2017 році, до 1,3% у 2019 році та нуля в 2020-му. Як очікується, заощадження має бути внаслідок відкладення реалізації інфраструктурних проектів, урізання субсидій і трансфертів провінціям, а також скорочення федерального фонду оплати праці.

Але Макрі не контролює жодну з палат парламенту, а тому інвестори побоюються нестачі підтримки цієї політики. Якщо ж він програє вибори в жовтні 2019 року, угода з МВФ може зірватися.

Валютна криза провокує соціальний неспокій. Аргентинці звикли до міцності песо щодо долара, який широко використовувався для заощаджень та транзакцій з власністю. 25 червня загальний страйк, організований конфередацією профспілок, зупинив країну. Це зрештою може спонукати Макрі піти на поступки в питанні зарплат, що сповільнить прогрес у зниженні інфляції та скороченні бюджетного дефіциту.

Загострює ситуацію в Аргентині не лише девальвація, але й здорожчання нафти. Через що страждає споживання. Процентні ставки якийсь час лишатимуться на високому рівні, що спонукає інвесторів відтермінувати капіталовкладення.

Більшість експертів очікує, що Аргентина впаде в рецесію в третьому кварталі. У червні Світовий банк погіршив прогноз зростання аргентинської економіки в 2019 році до 1,8% (у січні прогнозувалося 3%).

Макрі був обраний на посаду, оскільки аргентиці підтримали його план реформ, покликаний вилікувати державу від популістської економічної політики. Однак відповідно до останніх соцопитувань в Буенос-Айресі, майже половина респондентів сказала, що була щасливішою за часів попереднього президента (популіста).