"Динамо" не задоволене частковою перемогою над НБУ

16.07.2017, 09:00

Відповідно до матеріалів Вищого адмінсуду, ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» подало касаційну скаргу на постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 20.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 27.06.2017, якими частково було задоволено позов ФК «Динамо» та

- визнано протиправним і скасовано рішення Комісії НБУ з питань визначення пов`язаних з банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами від 13.12.2016 року №105 в частині визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з «Приватбанком» особою;

- визнано протиправним та скасовано наказ тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 року №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується ТОВ «ФК «Динамо» Київ» щодо заборони будь-яких видаткових операцій (безготівкових та готівкових) у Приватбанку, та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ».

Зауважимо, що в позовній заяві «Динамо» таким чином формулювалася вимога/проханняв визнати протиправним та скасувати наказ тимчасового адміністратора Приватбанку №22 в частині, що стосується прав та інтересів компанії - «щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за поточними, депозитними, кореспондентськими чи будь-якими іншими рахунками, відкритими у ПАТ «КБ «Приватбанк».

Раніше «Динамо» скаржилося на те, що Приватбанк за вказівкою НБУ перестав видавати кредити, які, за інформацією футбольного клубу, потрібні йому в т.ч. для зарплат футболістам.

Детальніше про судові спори між Суркісами та державою після націоналізації Приватбанку читайте тут.

Старший юрист ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Інна Рудник у коментарі для Finbalance щодо рішень судів про скасування рішень НБУ щодо визнання пов’язаними з Приватбанком особами братів Суркісів, їх «А-Банку» ФК «Динамо» та повернення коштів, які були списані в рамках bail-in зауважила, що попередній аналіз судових рішень дозволяє казати «про їх відповідність вимогам закону та недоопрацьованість позиції НБУ».

«У наведених справах скаржники посилались на порушення НБУ встановленої законом процедури віднесення окремих осіб до пов’язаних із банком. В свою сергу, органи державної влади зобов’язані діяти у спосіб та і порядку, визначеному чинним законодавством України. Порушення процедури може стати підставою для скасування прийнятого рішення, не дивлячись на наявність підстав для його прийняття.

НБУ не зміг під час судових провадженнях довести, що мав належні правові підстави для прийняття рішень про віднесення вказаних компаній до пов’язаних із Приватбанком осіб.

Не виключено, що такі підстави дійсно були, однак тягар доказування лягав у цьому судовому процесі саме на НБУ, позивачам достатньо було підставити під сумнів прийняті регулятором рішення.

Тож не дивлячись на те, чи є якийсь зв`язок між ФК «Динамо», А-Банком та Приватбанком, через недостатнє обґрунтування прийнятих НБУ рішень та неспроможність довести свою правоту в судовому засіданні, ми наразі маємо рішення про визнання протиправними таких дій НБУ», - констатувала І. Рудник.

У цьому ж контексті юрист ЮК «Юскутум» Богдан Шабаровський вказував на те, що чинне законодавство для віднесення до пов’язаних осіб вимагає з’ясувати не лише, ким є ця особа (керівник банку, власник тощо), а й характер взаємовідносин чи операцій між нею та банком.

«Іншими словами, для того, щоб визнати навіть Ігоря Коломойського пов’язаною особою із Приватбанком, недостатньо просто констатувати, що він був одним із ключових акціонерів.

Суди вимушені слідувати позиції законодавця, а на Нацбанк покладено обов’язок ретельно обґрунтувати рішення про визнання певних осіб пов’язаними з банком.

Як на мене, в цій історії Нацбанк та його юристи спрацювали не досить ефективно – ніщо не заважало їм правильно оформити участь Ігоря Суркіса у телеканалі «ТЕТ» та зібрати докази економічної необґрунтованості кредитування ФК «Динамо» Київ».

Звісно, і суд проявив високий рівень «буквоїдства», але це не дає підстав підозрювати його в упередженості», - зауважив Б. Шабаровський.

Керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій в коментарі для Finbalance, також коментуючи згадані рішення судів, зауважив, що на його думку, у випадку «Динамо», «схоже, що пов’язаність була притягнута за вуха»«У випадку Суркісів та «А-Банку» поки що рано говорити про поразку держави. Перше рішення суду, як на мене, не виглядає бездоганним з точки зору логіки», - зазначав фінансист.

Оцінюючи ж можливий вплив вказаних рішень на судові спори держави з держателями єврооблігацій Приватбанку, які також потрапили під bail-in, О. Паращій розповідав таке: 

«Ті держателі, з якими я спілкуюся, впевнені у своїй правовій позиції у британських судах. В українські суди вони йти не збираються, оскільки бояться, що таким кроком вони визнають норми українського права (тому випадок Суркісів їм мало що дає). Вони вважають, що банк/держава порушили норми британського права, застосувавши списання за українським законодавством. На їх думку, списання облігацій було б правомірним лише у випадку ліквідації банку. Позиватися вони, скоріше за все, будуть до банку, який не виконав свої зобов’язання. Але, як на мене, bail-in єврооблігацій відбувся також із порушенням українського законодавства».

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance, коментуючи програші держави в судових спорах з Суркісами та їх структурами, висловлювала думку, що у міжнародних судах будуть звертати увагу на рішення українських судів. При цьому вона зазначила, що в портфелі осіб, пов’язаних з екс-власниками Приватбанку, є папери на понад 70 млн дол. Про яку саме суму йдеться, К. Рожкова не уточнила.

«Вже прийняті [судові] рішення, як мінімум, дивують, оскільки закон чітко визначає, що при націоналізації системного банку всі відповідні зобов’язання повинні бути конвертовані в капітал.

Водночас слід розрізняти інструменти – інвестиції та просто депозит фізособи чи поточний рахунок юрособи, яка обслуговується в банку. Інвестор завжди несе підвищений ризик.

Одна річ, коли ти прийшов на обслуговування в банк і сталася націоналізація. Інша історія – коли ти абсолютно свідомо, оцінюючи ризики, інвестуєш (про субординований борг взагалі немає що говорити).

Інвесторам, як мені здається, треба судитися не з нами. Вони робили висновки на основі звітів PwC…

Я просто не розумію, чому вони приходять до нас. Ви ж як інвестори взяли на себе цей ризик, він зіграв – ви програли. Слід це визнати. Ви могли вийти з цього ризику, ви могли продати папери, але ви цього не зробили, ви залишилися в цьому ризику. Свідомо абсолютно. Ви інвестували в цю країну за її законами, і за її законами ці кошти були спрямовані в капітал під час націоналізації.

Звичайно, що будь-які рішення, які будуть проти націоналізації, вони будуть ускладнювати процес», - констатувала К. Рожкова.