Діамантбанк не спростовує дані про дефіцит капіталу на рівні 2,5 млрд грн

Все про економіку та фінанси

За неофіційними даними джерел ведучого програми «Гроші» (телеканал "1+1") Олександра Дубінського, за результатами стрес-тесту Діамантбанку потрібна докапіталізація на 2,5 млрд грн (див. нижче фрагменти презентації).

Глава правління Діамантбанку Олег Ходачук цю суму не спростовував, зауваживши, що в погодженій з Нацбанком програмі докапіталізації банку до 01 січня 2019 року передбачене внесення в капітал 750 млн грн живими коштами (24 лютого це питання мають розглянути збори акціонерів), а також взяття на баланс заставного майна та продаж непрофільних активів.

Згідно зі згаданими матеріалами, на кінець 2016 року регулятивний капітал в Діамантбанку міг бути глибоко від`ємним, при тому, що згідно зі стандартними вимогами НБУ до учасників ринку, на 01 січня 2017 року Діамантбанк - як представник другої двадцятки банків (за обсягом активів) - повинний був мати як мінімум нульовий показник адекватності капіталу (Платинум Банк був визнаний неплатоспроможним тому, що його капітал на цю дату був від`ємним).

Водночас О. Ходачук запевнив, що в Діамантбанку "немає і не буде негативного капіталу".

Як писав Finbalance, за підсумками 2016 року борг Діамантбанку перед НБУ збільшився на 472,3 млн грн, або в 4 рази – до 631,5 млн грн (у т.ч. в IV кварталі - на 230,3 млн грн).

Залучення рефінансу в регулятора О. Ходачук коментує так: «Ми - маркет-мейкер на ринку міжбанку і беремо гроші, де дешевше, даємо – де дорожче. Дешевше у НБУ - беремо в НБУ і продаємо дорожче на ринку. На цьому і заробляємо. До речі, беремо і даємо під заставу ліквідних ОВДП або валюти».

Нагадаємо, 08 лютого О. Ходачук, коментуючи неофіційну інформацію, що НБУ відніс Діамантбанк до категорії проблемних, запевняв, що «банк не є проблемним».

Водночас він повідомив, що власний капітал Діамантбанку – лише 55 млн грн (за даними АУБ, на 01.12.2016 було 210 млн грн). «Ми ще доформували резерви за методологією НБУ», - зазначив О. Ходачук.

У грудні О. Ходачук у коментарі для Finbalance зазначав, що питання конфлікту між акціонерами Діамантбанку «вичерпане, наразі не існує його, принаймні, щодо Діамантбанку». «Інформацією щодо відносин акціонерів по іншим питанням не володію», - зазначив тоді О. Ходачук. Водночас у січні судові спори в цій історії тривали (детальніше про це – в т.ч. супровідне кримінальне провадження, боротьбу за посаду глави правління, нюанси з докапіталізацією – читайте тут).

Основними кінцевими власниками Діамантбанку вважаються Давид Жванія та Микола Мартиненко – давні бізнес-партнери, які, однак, останнім часом ворогують/ворогували, про що самі публічно заявляли. 

За даними НБУ, на 01 січня 2017 року серед бенефіціарів Діамантбанку офіційно з’явився екс-нардеп М. Мартиненко (Д. Жванія й раніше фігурував в офіційному переліку акціонерів банку).

Збиток Діамантбанку за підсумками 2016 року склав 573 млн грн.

За даними НБУ, на 01 січня статутний капітал Діамантбанку лишився на тому ж рівні, на якому він був на 01 жовтня – 210 млн грн. Така ж сума наразі значиться в держреєстрі юросіб та фізосіб-підприємців. Разом з тим, у статистиці Нацбанку торішній внесок акціонерів Діамантбанку на 300 млн грн - у графі «інший додатковий капітал».

Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку повідомляла, що 29 грудня ухвалила рішення щодо реєстрації звіту про результати приватного розміщення акцій Діамантбанку. Це відбулося після того, як 04 жовтня НКЦПФР відмовила в реєстрації звіту про результати приватного розміщення акцій Діамантбанку. Прес-служба Діамантбанку тоді заявляла, що НБУ зарахував відповідний внесок на 300 млн грн в основний (але не статутний, - ред.) капітал.

Глава правління Діамантбанку Олег Ходачук тоді в коментарі для Finbalance щодо рішення НКЦПФР від 29 грудня зазначав, що воно стосується саме згаданого випуску акцій на 300 млн грн. «Раніше не надали один документ (аудиторський висновок), тому тоді комісія по формальним причинам відмовила. Зараз всі документи повністю дали, і НКЦПФР все зареєструвала», - констатував банкір.

Неофіційно учасники банківського ринку припускали, що рішення НКЦПФР від 04 жовтня могло бути пов’язане зі згаданим конфліктом між акціонерами банку та/або з «нюансами» в походжені коштів, які, можливо, не дозволяли зарахувати відповідні кошти в «статутник».