За даними НБУ, за підсумками січня-серпня дефіцит зведеного платіжного балансу України склав 4,59 млрд дол, тоді як торік був профіцит 1,65 млрд дол.
Основний позитив за 8 місяців – це скорочення дефіциту рахунку поточних операцій в 3,3 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року – з 8,97 млрд дол до 2,69 млрд дол.
Це стало можливим, насамперед, через зменшення дефіциту балансу товарів з 11,68 млрд дол до 3,03 млрд дол. Щоправда, тут тенденції не зовсім однозначні. Так, імпорт товарів дуже суттєво просів – з 53,9 млрд дол до 41,82 млрд дол (результат не лише девальвації, рецесії та падіння споживчого імпорту, але й припинення поставок газу з РФ). Але девальваційний «допінг» суттєво не дозволив експортерам збільшити валютну виручку – як через війну на Донбасі, зупинення там виробництва, торгові обмеження з боку Росії, так і помітне здешевлення на міжнародних ринках зерна та металів (на 20-30%) – основних статей українського експорту. Крім того, слід відзначити, профіцит балансу послуг суттєво зменшився: якщо у січні-серпні-2013 він становив 3,26 млрд дол, то у 2014-му – 391 млн дол (тенденція погіршилася, зокрема, влітку).
На фоні поліпшення стану рахунку поточних операцій кардинально погіршився стан капітального та фінансового рахунку. За 8 місяців 2013 року його профіцит складав 10,62 млрд дол, у той час як у 2014 році сформувався дефіцит на рівні 1,9 млрд дол.
Якщо торік притік прямих іноземних інвестицій становив 3,02 млрд дол, то в поточному спостерігався відтік 594 млн дол. Якщо в 2013-му був притік портфельних інвестицій на рівні 1,9 млрд дол, то в 2014-му – відтік 365 млн дол. Якщо торік обсяг валюти поза банками за 8 місяців зріс на 417 млн дол, то цьогоріч – на 2,15 млрд дол. Але найбільший удар завдало погіршення динаміки по найменш прозорій статті «інший капітал»: при торішньому профіциту за січень-серпень 4,1 млрд дол у поточному році маємо дефіцит 2,18 млрд дол. Серед іншого це може бути зумовлено менш активним придбаннями банками валютних ОВДП. І тенденція виглядає особливо неприємною, з огляду на чималі накопичені борги України за імпорт газу, які мали б поліпшувати дані статті «інший капітал», а значить тут є додаткові «чорні діри».
Як відзначають в НБУ, станом на 01.08.2014 міжнародні резерви становили 15.9 млрд. дол., що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 2.3 місяця (мінімально прийнятним рівнем вважається покриття, принаймні, тримісячного імпорту).
Якою надалі може бути динаміка платіжного балансу, а відповідно й курсу? Чіткі прогнози фінансисти та аналітики не беруться давати, враховуючи залежність ситуації від дюжини чинників, де зберігається висока невизначеність. Основний фактор – наскільки саме неадекватно буде поводитися Кремль – як у військово-політичному плані, так і торгово-економічному (адекватності як такої навряд чи варто очікувати після всього, що було).
Потенціал обмеження українського імпорту в Росію ще зберігається, але добре хоча б те, що він суттєво зменшився, а багатьом вітчизняним товаровиробникам (зокрема, аграріям) вдалося переорієнтуватися частково на ринки третіх країн (зокрема, ЄС завдяки одностороннім преференціям для України).
Не дуже приємний сигнал на тлі ймовірних значних виплат по зовнішнім боргам (передусім, приватного сектору) – істотне зниження в останні місяці рівня рефінансування цих зобов’язань українських позичальників. За даними НБУ, роловер приватного сектору знизився до 90% порівняно з липнем (96%) – в основному за рахунок реального сектору до 61% (з 86% у липні).
Проте якщо ситуація надалі не буде надміру активно нагнітатися Росією, економіка та фінансові ринки поступово заспокояться і все, безумовно, налагодиться. Як мінімум, зменшення передумов для нервовості населення та бізнесу дасть шанс прибрати емоційну «надбавку» у поточній ціні валюти (реальній, а не адміністративно-декларативній). Що одночасно буде деактуалізовувати запроваджені НБУадмінобмеження на валютному ринку (дозволить їх поступово прибирати).
Якщо ж Кремль таки вирішить далі йти на деескалацію конфлікту (а гарантій на 101%, що це відбудеться, поки що об’єктивно немає), про будь-які чіткі прогнози щодо того ж таки курсу навряд чи недоречно говорити. Гіпотетичні сценарії наслідків для гривні відторгнення Росією Донбасу й, можливо, інших територій аналітики банків та інвестиційний компаній відмовляються навіть неофіційно коментувати. Оскільки тоді буде йтися про, будемо відвертими, неконтрольовану девальвацію. «У такому випадку дискусії з приводу фундаментальних економічних показників та рівнів, на яких можна буде курс утримати, виглядатимуть достатньо ефемерними», - зауважив дипломатично один зі співрозмовників FINBALANCE.
Як показує історія в т.ч. сусідніх з Україною держав (агресора зокрема), девальвація в 2-3-4 рази – можлива річ. Хоча, власне, як мінімум, півторакратне ослаблення гривні вже відбулося...
Зовсім не обов’язково, що «апокаліптичні» сценарії в Україні реалізуються (враховуючи хоча б підтримку Заходу, чого та ж таки Росія в 1998 році не мала). Однак у міру можливого до них краще підготуватися, щоб зайве не панікувати, коли «грім гряне» (якщо гряне; знову повторимо – не факт, що це відбудеться). У будь-якому разі варто пам’ятати, що навіть на найглибшій девальвації життя не закінчується. Вона зрештою дає шанс чомусь новому.