Держбюджет - 2015: курсова та інфляційна бомба

Все про економіку та фінанси

Згідно із законом про держкошторис на 2015 рік, який опублікував «Голос України», доходи держказни в поточному році заплановані на рівні 475,9 млрд грн, що на 26% більше від плану на 2014 рік. При цьому обсяг видатків має скласти 527,9 млрд грн. (+19,5%). Граничний обсяг дефіциту держбюджету зафіксований на рівні 63,7 млрд грн. (-7,1%), а граничний держборг – 1,176 трлн грн. (+21,5%).

Наскільки значне зростання доходів держказни на фоні очікуваного урядом падіння ВВП (на рівні -4,3%) зумовлено, насамперед, підвищенням податкового навантаження на економіку та інфляційним ефектом, який може особливо актуалізуватися в разі продовження девальвації гривні. Але навіть з урахуванням цих чинників, далеко не факт, що дохідна частина держбюджету буде виконана. Як зрештою це відбувалося, принаймні, в останні роки. Відповідно зростає і ризик недофінансування запланованих витрат.

Оманливим виглядає номінальне скорочення дефіциту держбюджету, реальний обсяг якого буде в рази більший, беручи до уваги, зокрема, випуск ОВДП для докапіталізації банків (36,5 млрд грн), Фонду гарантування вкладів (20 млрд грн), «Нафтогазу» (31,5 млрд грн).

Одним з ключових джерел підтримки держказни в поточному році буде вже традиційно Нацбанк. І річ не тільки майже в трикратному збільшенні його відрахувань квазіфіскальних платежів (в частині перевищення доходів над витратами) – до 65,4 млрд грн, але, передусім, у монетизації ОВДП (у т.ч. на цілі, зазначені вище). Не виключено, що портфель ОВДП у Нацбанку в поточному році може зрости ще суттєвіше, ніж у 2014 році (торік він збільшився на 171 млрд грн, або майже вдвічі). А це відповідні курсові та інфляційні ризики.

Поки що все складається таким чином, що ледь чи не єдиним запобіжником супроти апокаліптичних сценаріїв (у т.ч. з точки зору поповнення критично схудлих золотовалютних резервів, які за підсумками 2014 року могли впасти нижче 8,5 млрд дол) є підтримка міжнародних фінансових організацій, насамперед, МВФ.

З огляду ж на відтермінування з видачею 3-4 кредитних траншів (які уряд розраховував отримати ще в грудні), стає більш ніж очевидно, що Фонд більше не видаватиме гроші під обіцянки української влади провести необхідні реформи. А те, що вони в Україні будуть йти з величезним скрипом (якщо взагалі будуть йти – через страх влади перед Майданом лівого спрямування), вже продемонструвало, зокрема, складне проходження через парламентську залу законопроекту №1577 щодо урізання частини соцвидатків.

Окрема велика проблема, що незважаючи на декларований проєвропейський та прореформістський характер нинішнього складу Верховної Ради, популістів там під зав’язку. Про це свідчить хоча б незбалансоване рішення парламентарів у частині одностороннього посилення мораторію на звернення стягнення застави за валютними кредитами. Це рішення ще може сильно «аукнутися» не тільки на переговорах з МВФ чи Світовим банком. Воно зрештою відбиває бажання і в реальних, і в потенційних інвесторів мати будь-які справи з Україною. А це удар не лише по банківській системі, але й, звичайно, по економіці, а значить і по тому ж таки держбюджету.

FINBALANCE