Державі не вдалося запобігти арештам рахунків Приватбанку і примусовому списанню коштів

22.11.2017, 09:00

17 листопада Печерський райсуд м. Києва відкрив провадження в цивільній справі №757/67352/17-ц за позовом Валентина Кучерявого до Приватбанку «про зобов`язання вчинити дії» (як третя особа в справі фігурує НБУ).

У цей же день суд відмовився задовольнити заяву позивача про забезпечення позову шляхом (цитата) «заборони державним виконавцям відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та будь-яких інших органів державної виконавчої служби, приватним виконавцям, Національному банку України та всім іншим банкам, в яких Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" відкрито кореспондентські рахунки, вчиняти будь-які дії у виконавчому/их провадженні/ях щодо накладення арешту на рахунки та кошти (грошові кошти) ПАТ КБ "Приватбанк" як боржника у будь-якому виконавчому провадженні, а також будь-яке стягнення, примусове списання коштів (грошових коштів) за платіжними та іншими вимогами державних виконавців відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та будь-яких інших органів державної виконавчої служби, приватних виконавців з будь-яких рахунків ПАТ КБ "Приватбанк", в тому числі кореспондентських, до набрання законної сили рішенням у даній справі».

Як зауважується в судових матеріалах, подана позовна заява про зобов`язання вчинити дії стосується, зокрема, «належного виконання Приватбанком грошових зобов`язань за стабілізаційними кредитами перед НБУ за рахунок коштів, отриманих за результатом розгляду спорів з компаніями, яким в 2014-2016 роках було видано кредити, та з огляду на реальні ризики можливості невиконання банком рішення у даній справі у разі задоволення позову, оскільки отримані за результатами таких спорів кошти можуть бути спрямовані на користь третіх осіб, а не НБУ» (цитата).

Натомість суд констатував, що «на даній стадії, позивачем не доведено, що між сторонами дійсно виник спір, а також не доведено відповідність виду забезпечення позову, який він просить застосувати позовним вимогам». «Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що заява щодо забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню», - резюмується в ухвалі суду.

Звернемо увагу, що на одному із сайтів працевлаштування (в публічному доступі) можна знайти резюме юриста, який має ідентичне прізвище, ім’я та по батькові, що і позивач у вказаній судовій справі (Кучерявий Валентин Олександрович).

З огляду на специфіку заявленого В. Кучерявим клопотання щодо забезпечення позову, можна не виключати, що він фактично діє в інтересах держави, а сам по собі позов – юридичний маневр, покликаний спробувати убезпечити державу від наслідків програшу в судових спорах зі структурами, пов’язаними з екс-власниками Приватбанку, а також у судових спорах з Суркісами та їх родичами. На це може вказувати в т.ч. ремарка суду, що "на даній стадії позивачем не доведено, що між сторонами дійсно виник спір".

Нагадаємо, як писав Finbalance, навесні 2016 року (тобто ще до націоналізації Приватбанку) один з райсудів м. Дніпра задовольнив заяву Приватбанку та заборонив тоді Державній виконавчій службі та будь-яким її правонаступникам, Нацбанку, Укрексімбанку, Ощадбанку, Сітібанку, Укрсоцбанку Ощадбанку, банку «Південний», банку «Розрахунковий центр», Акцент-банку строком на один рік вчиняти "будь-які дії щодо накладення арешту на зазначені нижче рахунки та кошти на рахунках, а також будь-яке стягнення, примусове списання коштів за платіжними та іншими вимогами Державної виконавчої служби та будь-яких її правонаступників" (цитата) з низки кореспондентських рахунків Приватбанку в НБУ, Укрексімбанку, Ощадбанку, Укрсоцбанку, А-банку, банку "Південний", Сітібанку, банку "Розрахунковий центр".

"Приватівці"

На кінець вересня борг Приватбанку перед НБУ по кредитам рефінансування становив 12 млрд грн (зменшившись за три квартали на 6 млрд грн). Раніше в Нацбанку заявляли, що борги Приватбанку по рефінансу забезпечені не лише різними активами «приватівців», але й особистою порукою Ігоря Коломойського. При цьому прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя.

Як писав Finbalance, 09.10.2017 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Акватера» (кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов) до НБУ і Приватбанку та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Приватбанком та НБУ, шляхом перерахування на рахунок Нацбанку коштів у повній сумі боргу. Згідно з судовими матеріалами, в рамках договору НБУ надав кредити для Приватбанку на 7,7 млрд грн. Кінцевим строком повернення коштів було встановлено 23.12.2016. Приватбанк частково погасив заборгованість. На 01.08.2017 його борг перед НБУ становив 4,4 млрд грн.

14.09.2017 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Арлан» (кінцеві бенефіціар – І. Коломойський та Г. Боголюбов) та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість перед НБУ за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом перерахування на рахунок НБУ грошових коштів у "повній сумі заборгованості". ТОВ «Арлан» вказувало на бездіяльність НБУ, яка виразилася у неприйнятті від банку погашення боргів за згаданим вище кредитним договором №19 від 03.03.2009.

Відповідно до матеріалів Госпсуду м. Києва, ПАТ «Дніпроазот» (підконтрольне «приватівцям») звернулося з позовом до НБУ та Приватбанку про

- визнання незаконною бездіяльності НБУ щодо неприйняття від Приватбанку погашення боргу за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеного між НБУ і Приватбанком;
- зобов’язання Приватбанку погасити в повному обсязі заборгованість за кредитним договором, у т.ч. шляхом сплати на користь НБУ коштів в сумі 4,34 млрд грн за основним зобов’язанням та 64,6 млн грн відсотків (всього – 4,4 млрд грн);
- зобов’язання НБУ прийняти від Приватбанку погашення вказаної заборгованості.

Як писав Finbalance, такий же позов до НБУ та Приватбанку – причому теж на 4,4 млрд грн – подало ПрАТ «Аеробуд» (кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов). Водночас ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (теж підконтрольне "приватівцям") у суді вимагає від Нацбанку прийняти платіж від Приватбанку (по рефінансуванню) на 2,6 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, і «Дніпроазот», і ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", і ПрАТ «Аеробуд» були майновими поручителями Приватбанку по кредитам рефінансування, які він залучав у Нацбанку. Наразі ці підприємства – як і низка інших компаній «приватівців» - у судовому порядку домагаються розірвання іпотечних договорів та договорів застави майна. Це на фоні того, що на активи, зокрема, "Дніпроазот" та інших компаній «приватівців» суди накладали арешти за ініціативою Генпрокуратури (деталі див. тут і тут).

НБУ офіційно визнавав, що на 01 жовтня обсяг простроченої заборгованості Приватбанку перед НБУ по кредитам рефінансування становив 11,8 млрд грн.

За словами юристів та фінансистів, проблема для НБУ в цьому випадку полягає в тому, що перед тим, як висувати боргові вимоги до поручителів НБУ мав би визнати Приватбанк проблемним, а то й неплатоспроможним.

Так, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій Олександр Паращій у коментарі для Finbalance констатував, що згідно з постановою №259, «НБУ може стягнути заставу по рефінансу лише після стягнення коштів з коррахунку банку та після того, як тих коштів виявилося недостатньо». «До того ж, щоб задіяти механізм стягнення, потрібно, щоб Приватбанк дефолтнув по рефінансу. А це вже якийсь абсурд – супернадійний банк у дефолті. Можливо, тоді його ще й проблемним треба визнавати», - зазначав О. Паращій.

Банківський юрист, екс-працівник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький уточнював, що відповідно до статті 75 Закону «Про банки і банківську діяльність», НБУ зобов`язаний віднести банк до проблемних, якщо банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п`ять і більше робочих днів тому. Відповідно ж до статті 76 цього ж закону, НБУ так само зобов’язаний визнати банк неплатоспроможним у випадку невиконання банком протягом п’яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами після віднесення банку до категорії проблемних.

«Тобто в обох випадках це зобов’язання, а не право регулятора, хоча на практиці були випадки, коли регулятор нехтував таким зобов’язанням, посилаючись наприклад, на наявність судового спору між банком та клієнтом з цього приводу, або роблячи вигляд, що йому нічого невідомо про наявність заборгованості. Очевидно, що в даному випадку таких підстав не виконувати пряму вимогу закону не має, оскільки сам НБУ і виступає кредитором банку, а наявність боргу сторонами не оскаржується», - зауважував юрист у коментарі для Finbalance.

За словами О. Ярецького, «залишається сподіватись, що банк все ж таки погасив вищевказаний кредит рефінансування в межах строку в десять робочих днів, або сторони домовились про його пролонгацію на наступний строк».

Суркіси

Як писав Finbalance, 10 листопада Вищий адмінсуд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НБУ на постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 06.11.2017, якими було задоволено позов братів Суркісів і їх родичів та скасовано рішення Нацбанку про визнання їх пов’язаними особами з Приватбанком, визнано незаконним списання їх коштів у банку на суму 1,1 млрд грн в процесі націоналізації Приватбанку (т.зв. операція bail-in) та зобов’язано Приватбанк повернути ці кошти позивачам-вкладникам.

10 листопада Вищий адмінсуд відмовився задовольнити клопотання НБУ про зупинення виконання постанови Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017 та ухвали Київського апеляційного адмінсуду від 06.11.2017.

14 листопада НБУ повторно подав це клопотання, вказуючи, що на його думку, виконання цих рішень«можуть призвести до необґрунтованого стягнення з ПАТ «КБ «Приватбанк» коштів у розмірі понад 1 (один) мільярд грн» (цитата).

Натомість Вищий адмінсуд вказав, що «доводи скаржника в обґрунтування клопотання про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, задоволення позовних вимог, в тому числі тих, що не підсудні судам адміністративної юрисдикції, необґрунтованість стягнення з ПАТ «Приватбанк» коштів, не можуть бути прийняті як підстави для зупинення виконання рішень, оскільки питання щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень вирішується судом касаційної інстанції за результатами розгляду справи в касаційному порядку, а не під час підготовки справи до касаційного розгляду».

Приватбанк в рамках касаційного провадження по вказаній справі теж просив Вищий адмінсуд зупинити виконання згаданих рішень судів нижчих інстанцій, проте ВАСУ відмовив і йому.

Раніше видання dubinsky.pro з посиланням на власні джерела повідомляло, що в Привабанк від виконавчої служби надійшли документи по виконавчому провадженню щодо стягнення з націоналізованого банку 1,1 млрд грн на підставі рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017 та постанови Київського апеляційного адмінсуду від 06.11.2017.

Як зазначалося, відповідно до чинного законодавства, у зв’язку з цим на коррахунок Приватбанку може бути накладено арешт для стягнення відповідної суми коштів.

Прес-служба Приватбанку в коментарі агентству "Українські новини" заявила, що банк не отримував документів від ДВС про арешт 1 млрд грн на його коррахунку.

Згодом повідомлялося, що за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при Мін’юсті, виконавча служба 13 листопада відкрила провадження щодо стягнення коштів з Приватбанку на користь братів Суркісів та їх родичів.

Як писав Finbalance, Приватбанку не вдалося в судовому порядку розірвати депозитні договори з братами Суркісами та їх родичами.

Міністерство фінансів в судах теж намагається визнати припиненими депозитні договори Приватбанку з шістьма компаніями, які пов’язували з Суркісами: Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP. За даними ГПУ, ці структури уклали депозитні договори з кіпрською філією Приватбанку на загальну суму понад 300 млн дол.

Згідно зі звітністю Приватбанку, на кінець вересня обсяг його коштів на рахунку в НБУ становив 7,9 млрд грн. Загалом же обсяг грошових коштів та їх еквівалентів був 30,2 млрд грн.

Нагадаємо, в ході націоналізації Приватбанку його зобов’язання на 29,4 млрд грн перед вкладниками, яких НБУ визначив як пов’язаних осіб, а також перед низкою інвесторів (зокрема, держателями єврооблігацій) були примусово конвертовані в капітал (фактично списані).

Про програш Приватбанку в судовому спорі з екс-дружиною Геннадія Боголюбова на 500 млн грн читайте тут.

Про ризики програшу держави в судових спорах з держателями єврооблігацій Приватбанку див. тут.