Держателі євробондів Приватбанку подали позов у Лондонський арбітраж

10.11.2017, 21:00

Новий довіритель держателів єврооблігацій Приватбанку – Madison Pacific Trust Limited – звернувся з позовом у Лондонський арбітражний суд у зв’язку з примусовою конвертацією в акції Приватбанку його зобов’язань у т.ч. по євробондам, які мали б бути погашені в лютому 2018 року (обсяг відповідного випуску цінних паперів становив 175 млн дол).

Текст офіційного повідомлення від 10 листопада, яке оприлюднила Лондонська фондова біржа, див. нижче.

Як писав Finbalance, фінансисти прогнозують, що держава програє судовий спір з держателями єврооблігацій Приватбанку, через що йому знадобиться чергова докапіталізація для виплат інвесторам. Загалом у процесі націоналізації Приватбанку в його акції були конвертовані зобов’язання по євробондам на 555 млн дол.

Іван Угляниця – екс-глава департаменту інвестиційного банкінгу одного з найбільших банків в Азербайджані – PASHA Bank – у коментарі для Finbalance озвучив думку, що держателі євробондів мають «дуже добрі юридичні перспективи» в судових спорах з державою.

«Там [cеред держателів єврооблігацій] багато дрібних власників, і мало хто з них бажає інвестувати в судовий процес із невідомими часовими та грошовими рамками. Але, якщо припустити, що власники облігацій готові йти до завершення процесу, то, я вважаю, що там буде перемога для них.

До речі, подібне рішення нещодавно було прийнято в Лондонському арбітражі по єврооблігаціях «Уралсібу», які були списані в дуже схожих умовах, що просто в черговий раз підтверджує, що саме списання було зроблено, скоріше, для відстрочення дати виплати окремих зобов’язань», - констатував І. Угляниця.

Банківський юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький називав «майже стовідсотковими» шанси держателів євробондів захистити свої права в суді, з огляду на те, що процедура випуску бондів здійснювалась за англійським правом.

Колишній корпоративний секретар Приватбанку Вікторія Страхова теж висловлювала думку, що у власників єврооблігацій Приватбанку «досить високі шанси в суді виграти суперечку з державою».

Вона звертала увагу на BRRD – The Bank Recovery and Resolution Directive – директиву ЄС про відновлення платоспроможності банків, у якій визначено, що для визнання bail-in у третіх країнах українським держорганам потрібно було б отримати погодження в Банку Англії.

«Я не відчуваю великого оптимізму з цього приводу – як щодо суто юридичних аспектів, так і політичних. Боюся, після Brexit Англія не піде на таку шкоду репутації країни з максимальним захистом інвесторів», - зазначала В. Страхова.

«Британські суди розглядають питання за суттю, а не за формою. [Приват]банку потрібно буде довести у суді, що утримувачі єврооблігацій були якось причетні до дефолту Приватбанку у 2016 році», - додавав голова комісії із банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. На його думку, «шанси незалежних власників євробондів виграти суди дуже великі».

Який обсяг єврооблігацій Приватбанку (включно з субординованими паперами на 220 млн дол з погашенням у 2021 році) – у руках незалежних інвесторів, а який – в структур, пов’язаних з «приватівцями»?

Торік у грудні керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій зазначав, що за його інформацією, як мінімум половина єврооблігацій Приватбанку не належала пов`язаним особам. «Достовірно можна стверджувати, що у пов’язаних сторін банку є як мінімум 70 млн доларів у субординованих бондах (які вони купили на розміщенні 2015 року)», - констатував тоді фінансист.

Згодом О. Паращій у коментарі для Finbalance розповідав, що ті держателі єврооблігацій, з якими він спілкується, впевнені у своїй правовій позиції у британських судах.

«В українські суди вони йти не збираються, оскільки бояться, що таким кроком вони визнають норми українського права. Вони вважають, що банк/держава порушили норми британського права, застосувавши списання за українським законодавством. На їх думку, списання облігацій було б правомірним лише у випадку ліквідації банку. Позиватися вони, скоріше за все, будуть до банку, який не виконав свої зобов’язання. Але, як на мене, bail-in єврооблігацій відбувся також із порушенням українського законодавства», - зауважував представник Concorde Capital.

У контексті ж того, хто є держателем єврооблігацій Приватбанку, В. Страхова розповідала, що за чутками І. Коломойський ніби погасив частину зобов’язань перед В. Пінчуком єврооблігаціями, які зрештою потрапили під bail-in…

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance, коментуючи вплив програшів держави в судових спорах з Суркісами в Україні на судові спори з держателями єврооблігацій у міжнародних судах, висловлювала думку, що "будь-які рішення, які будуть проти націоналізації, вони будуть ускладнювати процес".

«Слід розрізняти інструменти – інвестиції та просто депозит фізособи чи поточний рахунок юрособи, яка обслуговується в банку. Інвестор завжди несе підвищений ризик. Одна річ, коли ти прийшов на обслуговування в банк і сталася націоналізація. Інша історія – коли ти абсолютно свідомо, оцінюючи ризики, інвестуєш (про субординований борг взагалі немає що говорити). Інвесторам, як мені здається, треба судитися не з нами. Вони робили висновки на основі звітів PwC», - зазначала К. Рожкова.

Крім програшів Суркісам, для держави є й інші неприємні епізоди, які грають на руку держателям єврооблігацій Приватбанку. Це, зокрема, неоднозначна історія з коштами Cargill у Приватбанку.

Нагадаємо, в січні була інформація, що боргові зобов’язання Приватбанку перед Cargill (називалася сума 70 млн дол) потрапили під примусову конвертацію в капітал під час націоналізації банку. Тоді Приватбанк офіційно повідомив, що «в повному обсязі відновив роботу рахунків американської корпорації Cargill, які обслуговуються банком – після проведення ініційованих банком технологічних операцій і отримання роз`яснень від ФГВФО і НБУ».

За неофіційними ж даними джерел ведучого програми "Гроші" («1+1») Олександра Дубінського, «для цього вистачило заяви корпорації про готовність йти в американські суди та наступного прохання американського посла до міністра фінансів «зайти на чай»…

Тоді ж О. Дубінський та агентство «Інтерфакс-Україна» повідомляли, що юристи бондхолдерів, посилаючись на історію з Cargill, в офіційному листі вимагали в Приватбанку теж відшкодувати їм інвестиції в цінні папери банку. Вони вказували на нерівноправне ставлення банку до зобов`язань перед утримувачами євробондів і зобов`язаннями перед Cargill.

"Ми висловлюємо припущення, що банк і відповідна влада України визнали, що зобов`язань перед Cargill, які конвертовані в акціонерний капітал Приватбанку, не мали законної сили, і з цієї причини були відшкодовані. Водночас, у законодавстві відсутні підстави трактувати по-різному зобов`язання перед Cargill і перед утримувачами євробондів", - зазначалося в листі представників бондхолдерів.

Чи зможе Приватбанк власними силами розрахуватися з держателями єврооблігацій у випадку програшу в судових спорах?

Фінансисти сходяться на тому, що націоналізованому банку, швидше за все, знадобиться чергова докапіталізація, щоб покрити виплати на 555 млн дол (при песимістичному сценарії).

Це при тому, що з грудня 2016 року держава вже витратила 139,3 млрд грн на збільшення статутного капіталу Приватбанку за рахунок випуску держоблігацій. На IV квартал поточного року ще плануються вливання у вигляді ОВДП на 16 млрд грн. При цьому до вказаних сум докапіталізації слід додати ще близько 1 млрд грн щомісячних витрат Мінфіну на виплату відсоткового доходу по облігаціям, які були випущені для докапіталізації Приватбанку.

Нагадаємо, в проекті держбюджету на 2018 рік передбачене право для Мінфіну випускати держоблігації для докапіталізації банків. Конкретний ліміт для випуску держпаперів не встановлений.