Депозити "МТС" в Платинум Банку: мобільний оператор хоче стягнути з держави 350 млн грн

Все про економіку та фінанси

28 лютого Верховний Суд відкрив провадження за заявою ПрАТ «МТС Україна» щодо перегляду постанови Вищого госпсуду від 01.11.2016, якою частково було задоволено касаційну скаргу Платинум Банку, скасовано рішення Госпсуду м. Києва від 24.12.2015 і постанову Київського апеляційного госпсуду від 23.09.2016 (за якими Платинум Банк мав повернути ПрАТ «МТС Україна» депозити на 250 млн грн) і направлено справу на новий розгляд.

Додамо, що ПрАТ «МТС Україна» все ще намагається стягнути з Платинум Банку 91,37 млн грн на основі згаданих депозитних договорів (з них 70,24 млн грн – пеня, 4,88 млн грн - 3% річних, 16,26 млн грн – інфляційне збільшення боргу).

Нагадаємо, 10 січня НБУ визнав Платинум Банк неплатоспроможним, а 23 лютого відправив його на ліквідацію.

Таким чином, якщо «МТС Україна» таки виграє судову війну з Платинум Банком, розраховутися доведеться Фонду гарантування. З огляду ж на низьку якість корпоративної частини кредитного портфелю Платинум Банку (левова частка позик видана пов’язаним особам), є ризик, що за такого сценарію повернення коштів буде здійснюватися за рахунок державних (причому емісійних) коштів.

Враховуючи зв’язки екс-власників Платинум Банку в НБУ, Адміністрації Президента та силових органах, чи буде держава дуже наполегливою в питанні стягнення інсайдерських кредитів, виданих Платинум Банком? Навряд.

Поки відкрите питання, чи надавав Платинум Банк для «МТС Україна» забезпечення під депозити у вигляді, наприклад, частини кредитного портфелю (у звітності банку за ІІІ квартал-2016 зазначалося, що позики на 360 млн грн були передані як забезпечення під кошти клієнтів, але яких саме – не уточнювалося). Якщо так, то між Фондом гарантування та «МТС Україна» з новою силою може спалахнути затяжна (як показує історія Дельта Банку з Ощадбанком, ДІУ тощо) боротьба.

За даними держреєстру, кінцевий бенефіціар ПрАТ «МТС Україна» - російський бізнесмен Володимир Євтушенков.

Довідково

Як писав Finbalance, 02 березня Одеський окружний адмінсуд задовольнив позов державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», визнав протиправною бездіяльність тимчасового адміністратора Платинум Банку та зобов’язав його виконати платіжні доручення порту «Чорноморськ», перерахувавши 108,5 млн грн та 184 тис дол з рахунку в Платинум Банку на рахунок в Укргазбанку.

У постанові суду констатувало, що вказані платіжні доручення були відправлені держпідприємством тимчасовому адміністратору Платинум Банку 12 січня, тоді як Платинум Банк був визнаний неплатоспроможним 10 січня, а 11 січня тимчасовий адміністратор заборонив здійснювати будь-які видаткові операції (чим і мотивував неможливість перерахування коштів).

Фонд гарантування заявив про намір подати апеляційну скаргу за вказане рішення.  

Глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла, що на момент визнання Платинум Банку неплатоспроможним в ньому були зосереджені кошти держпідприємств на 500 млн грн.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян констатував, що в Платинум Банку були кошти двох підприємств з вертикалі Мінфнраструктури. За даними ЗМІ, на кінець 2016 року підприємства Мінінфраструктури (у т.ч. "Украерорух") тримали в Платинум Банку 334 млн грн.

Як писав Finbalance, ще 21 лютого Фонд гарантування констатував, що фізособи, які були вкладниками Платинум Банку, у межах гарантійної суми отримають компенсацї на 4,9 млрд грн, водночас 03 березня Фонд озвучив іншу суму – 4,7 млрд грн.

Деякі вкладники Платинум Банку скаржилися на блокування виплат для них, які Фонд мотивував додатковою перевіркою операцій з 06.01.2017 до 11.01.2017.

До речі, з 1 по 10 січня (тобто перед введенням тимчасової адміністрації) обсяг вкладів фізосіб у Платинум Банку досить різко скоротився - на 680 млн грн, або на 11,2%.

Судячи зі звітності НБУ, на початку березня він монетизував держоблігації на 2,5 млрд грн, які були випущені Мінфіном для Фонду гарантування.