ДПЗКУ звітує про збиток 1,47 млрд грн за 2018 рік і суперечки з китайцями, ДФС, Мінекономіки

Все про економіку та фінанси

Відповідно до звітності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ДПЗКУ), його збиток у 2018 році склав 1,47 млрд грн (за 2017 рік - 1,4 млрд грн).

Торішні доходи від реалізації заявлені на рівні 10,6 млрд грн (за 2017 рік - 10,4 млрд грн), у т.ч. від реалізації зернових - 9,16 млрд грн, від реалізації готової продукції - 880,2 млн грн.

Також ДПЗКУ задекларувала “фінансові доходи” на 1,14 млрд грн (за 2017 рік - 1,5 млрд грн), у т.ч. 795 млн грн - процентний дохід від розміщення коштів на депозит або відсотки по залишках на поточних рахунках, а 344 млн грн - курсові прибутки.

Заявлені ж фінансові витрати (процентні витрати по кредитах) - 2,63 млрд грн (за 2017 рік - 2,98 млрд грн).

За даними ДПЗКУ, на кінець 2018 року її борг перед банками по довгостроковим кредитам становив 40,5 млрд грн (на кінець 2017 року - 33,5 млрд грн), а по короткостроковим кредитам - 1 млрд грн (на кінець 2017 року - 5,35 млрд грн).

ДПЗКУ зауважує, що в січні погасила частину тіла кредиту на 75 млн дол, який був залучений в Експортно-імпортного банку Китаю, “відповідно до умов графіку погашення” (цитата).

Як додається, на кінець 2018 року 16,93 млрд грн, або 611,5 млн дол (на кінець 2017 року - 26,6 млрд грн, або 948,2 млн дол) фінансових інвестицій та грошових коштів держкомпанії були в заставі по кредитному договору з Ексімбанком Китаю.

За даними ДПЗКУ, на кінець 2018 року обсяг її грошових коштів в банках та касі становив 3,4 млрд грн (на кінець 2017 року - 2,2 млрд грн).

Як констатується, до складу її довгострокових фінансових інвестицій включені грошові кошти, які розміщено на депозитних рахунках в українському банку в доларах США під річну ставку по депозитах 4,5% на строк, який перевищує 12 місяців з дати звітності у сумі 5,54 млрд грн, або 200 млн дол (на 31.12.2018 було 0).

До складу ж поточних фінансових інвестицій включені грошові кошти, які розміщено на депозитних рахунках в українському банку, під річну ставку по депозитах 3,9-5,3% в доларах США на строк, який перевищує 3 місяця за дати звітності у сумі 8,83 млрд грн, або 318,8 млн дол (на 31.12.2017 - 25,12 млрд грн, або 895 млн дол під ставку по депозитах 1,5%-6,27%).

Нагадаємо, в 2012 році Кабмін надав ДПЗКУ держгарантії на залучення позик на 3 млрд дол в Експортно-імпортного банку Китаю для фінансування проектів у сфері сільського господарства. При цьому був виданий лише один кредитний транш на 1,5 млрд дол. Як повідомлялося, з цієї суми близько 1 млрд дол було розміщено на депозитному рахунку в Укрексімбанку.

У той же період ДПЗКУ уклала договір про співпрацю з Китайською національною корпорацією машинної промисловості і генеральних підрядів (далі – ССЕС), за яким ДПЗКУ зобов’язалася постачати зернові впродовж 15 років (починаючи з 2013/2014 маркетингового року) в обсязі не менше 4 млн метричних тон і не більше 6 млн метричних тон на рік, з очікуваною загальною кількістю не менше 80 млн метричних тон. Передбачалося, що ДПЗКУ має надавати пріоритет щодо виконання щорічних поставок зернових для ССЕС з урахуванням щорічних експортних можливостей України. Було домовлено, що якщо ДПЗКУ не зможе поставити щорічний мінімальний обсяг по контракту, CCEC матиме право повідомити про це Ексімбанк Китаю, щоб він в свою чергу відкоригував суму надання кредитів відповідно до фактичної щорічної поставки зернових.

Відповідно до договору, ССЕС має право на спеціальну знижку/пільгову маржу, яка застосовується до ринкової ціни у сумі 5 доларів США на тону. Водночас, згідно з юридичною позицією ДПЗКУ, починаючи з березня 2015 року умови додаткової угоди змінили попередні домовленості між ДПЗКУ та ССЕС щодо «ексклюзивності» експорту товару виключно через ССЕС та встановили новий порядок ціноутворення та зобов’язання ДПЗКУ гарантувати спеціальну знижку / пільгову маржу 5 дол. США за тонну на користь ССЕС лише у випадку укладення прямих контрактів між ДПЗКУ та ССЕС.

За даними ДПЗКУ, за підсумками 2018 року вона здійснила постачання зернових культур на користь ССЕС загальним обсягом 835,4 тис тон при наданих пропозиціях у кількості 5,27 млн тон (у 2017 році - відповідно 831 тис тон і 4,46 млн тон).

Спори

За інформацією ДПЗКУ, станом на 31.12.2018 до неї надійшов позив від ССЕС щодо невиконання/порушення наступних умов договору:

- невиконання з боку ДПЗКУ взятих на себе зобов’язань стосовно поставки узгодженого об’єму товару (агропродукції) відповідно до договору та додаткових угод за 2017, 2016, 2015 і 2014 рр.;
- не врахування зі сторони ДПЗКУ передбаченої Генеральним договором спеціальної знижки у розмірі 5 доларів США за кожну метричну тону відповідної продукції, що мала бути поставлена ССЕС;
- порушення з боку ДПЗКУ принципу «ексклюзивності» у взаємовідносинах із ССЕС;
- систематичне відхилення пропозицій щодо поставки відповідної продукції, що надходили зі сторони ССЕС у зазначені періоди часу, а також штучне завищення цінових позицій на запитувану сільськогосподарську продукцію;
- продаж сільськогосподарської продукції в обхід компанії ССЕС, порушення права ССЕС «фінального» (кінцевого) контролю;
- невиконання Договору в цілому, що в свою чергу, за твердженням ССЕС, призвело до понесенням ним збитків в розмірі 81,9 млн дол.

Перед направленням позиву ССЕС спрямувало до ДПЗКУ повідомлення про ініціювання судового позову щодо невиконання вищевказаних умов за 2015-2016 рр. Відповідно до правил ГАФТА №125 ССЕС мало протягом року, від дати подачі повідомлення, подати позов або подовжити строк подачі позова ще на 1 рік. Тим не менш, ССЕС пропустило строки подачі позова, констатує ДПЗКУ. Як зазначається, зовнішні юридичні представники ДПЗКУ повідомили ГАФТА відповідними листами про пропуск ССЕСом строку подачі клопотання про поновлення строків і позову.

ССЕС, у свою чергу, подало позив, який включає невиконання/порушення умов договору за 2017-2016 та 2015-2014 рр. У такий спосіб ССЕС має намір консолідувати дві справи (2017-2016 та 2015-2014 рр.) для подальшого розгляду Арбітражем.

Як констатується, юридичні представники ДПЗКУ повідомили ГАФТА про незгоду на консолідацію арбітражних проваджень в одне. Відповідно до Закону про арбітраж, 1996 (Arbitration Act, 1996) консолідація справ можлива виключно за згодою сторін.

ДПЗКУ оцінює ризик виникнення зобов’язань щодо справи по невиконанню/порушенню умов договору за роки, що закінчилися 31 грудня 2015 та 2014рр. як можливий, оскільки об’єднання справ в єдине провадження залежить від рішення Арбітража.

ДПЗКУ оцінює ризик програшу по справі щодо невиконання/порушення умов договору за роки, що закінчилися 31 грудня 2017 та 2016 рр. також як можливий, оскільки:

1) ССЕС неналежним чином виконує і помилково та однобічно тлумачить умови Договору, що унеможливило виконання узгоджених обсягів поставок зернових культур Товариством;

2) порушення строків відповіді на пропозиції Товариства - ССЕС не надавало своєчасної (протягом 24 годин з моменту отримання) однозначної відповіді на пропозиції Товариства, тим самим унеможливлювала подальше належне виконання умов Генеральної угоди загалом;

3) починаючи з березня 2015 року умови Додаткової угоди змінили попередні домовленості між Товариством та ССЕС щодо «ексклюзивності» експорту товару виключно через ССЕС та встановили новий порядок ціноутворення та зобов’язання Товариства гарантувати спеціальну знижку/пільгову маржу 5 дол. США за тонну на користь ССЕС лише у випадку укладення прямих контрактів між ДПЗКУ та ССЕС.

“Ймовірність звернення ССЕС з позовом щодо компенсації збитків у зв’язку з невиконанням поставок за рік, що закінчився 31 грудня 2018р. Товариство оцінює як низьку, оскільки невиконання об`єму поставок за звітний період обумовлене тим, що ССЕС систематично відмовлявся від вигідних пропозицій, які були запропоновані Товариством, аргументуючи це тим, що цінова позиція по окремим видам товару (сільськогосподарської продукції) не співпадає з їхніми очікуваннями та бізнес-інтересами.

Враховуючи вищевказане, станом на 31 грудня 2018 року товариство не визнало будь-які забезпечення щодо цього судового позиву, оскільки ймовірність вибуття економічних ресурсів оцінюється як низька”, - констатує ДПЗКУ.

Позиція китайської сторони - тут.

Разом з тим, ДПЗКУ зазначає, що на 31.12.2018 вона сформувала забезпечення під судові рішення в сумі 340,6 млн грн "щодо невиконання вимог валютного законодавства України".

"Забезпечення було сформовано за контрактами на постачання зернових, по яким згідно з чинним українським законодавством були порушені строки щодо повернення валютної виручки на строк більш ніж 90 календарних днів від дати оформлення вантажної митної декларації.

У зв`язку з вищевказаним, до Товариства було застосовано спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке обумовлене неповерненням валютної виручки у правовідносинах з нерезидентами.

Протягом звітного періоду Товариство вчиняло всі необхідні дії у відповідності до законодавства України і отримувало відповідні дозволи від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на ведення зовнішньоекономічної діяльності, що давало змогу Товариству виконувати свої зобов`язання по експортним контрактам.

Станом на дату затвердження цієї фінансової звітності дію спеціальної санкції було зупинено до 15 липня 2019 року у відповідності до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 595 від 11 квітня 2019 року", - зауважує ДПЗКУ.

За інформацією держкомпанії, на 31.12.2018 вона також брала участь у судових справах з податковими органами із загальною сумою оскарження 1,27 млрд грн, або 45,8 млн дол (на 31.12.2017 - 1,24 млрд грн, або 44 млн дол).

“Здебільшого, судові позови пов’язані з результатами податкових перевірок за попередні періоди. Керівництво Товариства оцінює вибуття грошових ресурсів внаслідок узгодження даних протиріч з податковими органами як малоймовірну подію, відповідно резерви не були відображені у фінансовій звітності по відношенню до цих судових справ”, - резюмує ДПЗКУ.

P.S.

При цьому аудитор звітності ДПЗКУ за 2018 рік - компанія Baker Tilly - висловила низку зауважень та ремарок до звітності цієї держкомпанії: