ДФС намагається стягнути 486 млн грн податкового боргу з ДП "ВК "Краснолиманська"

Все про економіку та фінанси

28 березня Донецький окружний адмінсуд відмовився задовольнити заяву Офісу великих платників податків ДФС (в справі №200/4394/19-а) про зупинення видаткових операцій держпідприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» та зобов’язання надати до перевірки дані бухгалтерського та податкового обліку для встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків описаного в податкову заставу майна (вугілля).

Згідно з судовими матеріалами, свою заяву податківці обгрунтовували тим, що на 25.03.2019 податковий борг відповідача становив 486,4 млн грн (з податку на додану вартість та податку на прибуток).

Актом опису майна №726 від 11.04.2016 податковий керуючий провів опис майна боржника - вугілля майбутнього видобутку (марка Г) на суму 50 млн грн та вугілля майбутнього видобутку (марка Ж) на суму 50 млн грн. Актом опису майна №3/28-10-47-17/31599557 від 03.11.2017 податковий керуючий провів опис майна вугілля цих же марок на 143,1 млн грн.

Постановою Донецького апеляційного адмінсуду від 27.09.2018 в справі №805/2888/18-а Офісу великих платників ДФС надано дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 206,4 млн грн за рахунок майна ДП «Вугільна компанія Краснолиманська», що перебувало у податковій заставі згідно з актами опису майна №726 та №3/28-10-47-17/31599557.

На підставі цієї судової постанови начальник Запорізького управління офісу великих платників податків ДФС своїм рішенням №2 від 03.10.2018 дав вказівку здійснити погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

За даними ДФС, 25.03.2019 податковий керуючий надав посадовим особам ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» повідомлення №4368/10/28-10-47-12 від 21.03.2019 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі. Але, як стверджується, відповідач відмовився надати відповідні дані бухгалтерського та податкового обліку.

Натомість представник ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» запевняв, що відповідні вимоги були виконані, однак податковий керуючий відмовився отримувати бухгалтерські та податкові документи. Зокрема, в судових матеріалах зауважується, що 25.03.2019 т.в.о. гендиректора ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» спрямував листа №01/11-57/6 до начальника управління офісу великих платників податків ДФС про те, яке майно є в наявності у підприємства.

Донецький окружний адмінсуд констатував, що “як встановлено в ході розгляду справи, всі витребувані документи спрямовано до начальника управління офісу великих платників податків ДФС цінним листом з описом вкладення”, а тому суд “вважає передчасним звернення податкового органу із заявою про зупинення видаткових операцій платника податків, оскільки з фактичних дій підприємства не вбачається перешкод податковому керуючому у виконанні наданих йому функцій та повноважень, визначених Податковим кодексом” (цитата).

Додамо, що 27 лютого Перший апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС та залишив без змін рішення Донецького окружного адмінсуду від 15.11.2018 (в справі №200/12337/18-а), яким податківцям було відмовлено в задоволенні ще однієї заяви до держпідприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків до надання податковому керуючому інформації та документів (облікові реєстри в розрізі контрагентів, номенклатури, договори тощо).

Свої вимоги Офіс великих платників податків ДФС обгрунтовував тим, що, держпідприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" має податковий борг перед бюджетом у сумі 354,5 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, 23.05.2018 на адресу держкомпанії було направлено повідомлення про визнання джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованост,. Як зазначається, податковий керуючий намагався провести перевірку дебіторської заборгованості, проте посадовими особами підприємства було відмовлено у наданні будь-якої інформації. Ці обставини стали підставою для звернення податкового органу до суду із заявою про зупинення видаткових операцій платника податків.

Водночас суд апеляційної інстанції констатував, що “не вбачає повноважень у податкового керуючого щодо витребування первинних документів по дебіторський заборгованості платника” (цитата).

“Податковий орган повинен був звернутися до платника податків із пропозицією укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження складання вказаного договору.

Зупинення видаткових операцій на рахунках підприємства у даному випадку є непропорційним заходом”, - зазначив Перший апеляційний адмінсуд в постанові від 27.02.2019.