Cуд дав ГПУ доступ до даних про рахунки фірм, у яких 127 млрд грн боргу перед Приватом

Все про економіку та фінанси

02 травня Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчого Генпрокуратури та в рамках кримінального провадження №42017000000001823 щодо сумнівних операцій Приватбанку перед націоналізацією надав тимчасовий доступ до документів про рахунки низки компаній, які перебувають у володінні Приватбанку, Ощадбанку, Укргазбанку, банку “Конкорд”, а також Держказначейства (див. документи 1, 2, 3, 4, 5). Серед відповідних компаній - у т.ч. структури, які стали позичальниками Приватбанку за наслідками трансформації/реструктуризації його корпоративного портфелю восени 2016 року.

Згідно з судовими матеріалами, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001823 від 06.06.2017 здійснюється “за фактом створення злочинної організації, а також керівництва такою організацією та участі у ній з метою заволодіння упродовж 2008-2016 років грошовими коштами ПАТ «КБ «ПриватБанк» в особливо великих розмірах колишніми посадовими особами ПАТ «КБ «ПриватБанк» із залученням власників та керівників низки суб’єктів господарювання, а також представників та кінцевих бенефіціарів низки іноземних компаній, що є повязаними з банком особами, за фактом доведення колишніми службовими особами ПАТ КБ «ПриватБанк» банку до неплатоспроможності, тобто вчинення пов’язаною з банком особою будь-яких дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних та за фактом фальсифікації колишніми службовими особами ПАТ КБ «ПриватБанк» фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи” (цитата).

Зокрема, зазначається, що “в ході досудового розслідування встановлено, що у період з 20.10.2016 по 22.11.2016 ПАТ «КБ «ПриватБанк» уклав кредитні договори з 36 юридичними особами та надав останнім кредити у формі відновлюваної кредитної лінії загальною сумою 126 925 790 673 грн. на строк від 8 до 10 років за ставкою 10,5% річних”.

“Протягом одного-двох днів від дати отримання кредитних коштів всі позичальники перерахували їх в загальній сумі 126 925 790 673 грн. на погашення кредитів 193 юридичних осіб, які були надані в попередні роки. Підставою перерахування отриманих кредитних коштів на погашення раніше наданих кредитів 193 субєктам господарювання стали договори поруки, які були підписані Банком з 36 позичальниками в день або за декілька днів до підписання з ними кредитних договорів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час здійснення операцій з надання кредиту у всіх без винятку випадках мали місце системного характеру суттєві порушення банком вимог чинного законодавства та внутрішньо банківських нормативних документів, якими регламентовано основні принципи кредитування та процедури”, - йдеться в судових матеріалах.

Як "трансформаційні" боржники Приватбанку отримали в судах відстрочку 7-9 років на виплату майже 70 млрд грн див. тут.

У рамках вказаного кримінального провадження Печерський райсуд м. Києва 11 квітня також надав для слідчих ГПУ доступ до документів, що знаходяться у володінні ТОВ Аудиторська фірма «ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)» з можливістю вилучення їх засвідчених копій:

- договорів, за якими PwC проведело аудит звітності Приватбанку за 2014 та 2015 роки;
- листування, протоколів нарад, зустрічей, консультацій, завдань, що стосуються аудиту звітності банку за період з 01.01.2015 по 31.12.2016;
- документації щодо оскарження результатів аудитів, його окремих положень, матеріалів проведених службових розслідувань, що стосуються звітності банку за період з 01.01.2015 по 11.04.2018;
- позовних заяв та долучених до них документів, що стосуються аудиту звітності банку, а також судових рішень, винесених за результатами їх розгляду;
.- інших документів, що стосуються проведення аудиту, листування з органами державної влади, Приватбанком з цього приводу з 01.01.2014 року по 11.04.2018.

Про позов Приватбанку до PwC у кіпрський суд на 3 млрд дол - тут.

Як писав Finbalance, в березні-квітні Печерський райсуд м. Києва задовольнив кілька клопотань детективів НАБУ про надання дозволу на виїмку документів у трьох банківських установах щодо низки компаній, які фігурують у матеріалах кримінального провадження №52017000000000153 від 02.03.2017 (за фактами можливого зловживання своїм службовим становищем службовими особами НБУ, а також розтрати коштів Приватбанку в особливо великому розмірі, вчиненої менеджментом та власниками істотної участі вказаного банку).

Так, 06 квітня суд виніс ухвалу про проведення детективами НАБУ виїмки документів у Таскомбанку, 27 березня - в Ощадбанку, 23 березня - в банку “Південний”.

НАБУ пов’язувало з «приватівцями» компанії, які стали позичальниками банку за наслідками трансформації/реструктуризації його корпоративного портфелю в жовтні-листопаді 2016 року.

04 квітня директор НАБУ Артем Ситник під час виступу у Верховній Раді, говорячи про розслідування по Приватбанку, констатував, що не може прогнозувати, "коли будуть підозри, але вони будуть" (цитата).

Нещодавно І. Коломойський в інтерв`ю для "Радіо Свобода" розповідав, що з вересня-жовтня 2017 року детективи НАБУ та слідчі ГПУ провели з ним “три чи чотири допити, і ще планується кілька”. “І ті, й інші [детективи НАБУ та слідчі ГПУ] – усі дуже професійні <...> Вони поки що, слава Богу, не мають до мене претензій. Поки що тільки опитують як свідків. Я сподіваюся, і не матимуть претензій, тому що їх і не повинно бути. Я не хочу коментувати перебіг слідства – є таємниця слідства”, - сказав І. Коломойський.

Бізнесмен назвав націоналізацію Приватбанку “незаконним” кроком, який був “спровокований у тому числі з політичними підтекстами” (цитата). І. Коломойський заявив, що “в Приватбанку був збалансований кредитний портфель, забезпечений заставами за міжнародною звітністю” (теж цитата).

“Застав лежало, наскільки я розбирався у всіх справах, на 250 мільярдів. У портфель [мало входити] мільярдів 130, 140 чи 115 – а він був забезпечений заставами на 250 мільярдів. Якісними заставами у вигляді майна, корпоративних прав, зобов`язань тощо. Тому все це було штучно зроблено”, - запевняв І. Коломойський.