Чи збагатяться кредитори України на деривативах

Все про економіку та фінанси

Виплати по деривативам VRI (Value Recovery Instrument – «Інструмент відновлення вартості»), які будуть випускатися в рамках реструктуризації держборгу України та будуть прив’язані до динаміки ВВП, - чи не найбільш дискусійна складова домовленостей уряду зі спецкомітетом кредиторів. Основне побоювання – влада заради вирішення поточних проблем перекладає на наступне покоління борговий тягар. Чи дійсно це так і є?

17 вересня під час засідання Верховної Ради, коли розглядалися урядові законопроекти щодо реструктуризації держзобов’язань України, нардеп і екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник у своєму виступі зазначив, що робив розрахунки щодо можливих виплат по VRI та бачив розрахунки різних авторитетних організацій, і «залежно від темпів зростання [ВВП], сума зростає дуже критичними темпами».

«Я не хочу озвучувати цифри. Єдине можу сказати, що в деяких варіантах річна сума виплат перевищує загальну суму списання.

Нас запевняють, що українська економіка не буде зростати такими високими темпами. Чи має право на існування така думка? Звичайно, так. Але чи має право на існування інша думка? Хто візьме на себе відповідальність сьогодні в країні передбачати розвиток України на майбутні 25 років? Та ми на 2-5 років вперед не можемо зробити…

Середні темпи зростання української економіки з 2000 року до 2008 року були 6,9%. У цей період були темпи 9,1%, 9,6% і навіть 12%. Скажіть, будь ласка, хто візьме на себе гріх і скаже, що в цей період виплат у нас не буде 12 відсотків зростання? При темпах росту ВВП 3,8% ми досягаємо 450 млрд дол. у 2035 році. Уявіть собі суму, яку ми повинні виплатити…

Я ні кого ні до чого не закликаю. Я розумію відповідальність цього рішення, але я вважав своїм професійним і громадянським обов`язком інформувати вас про укладені угоди», - зазначив В. Пинзеник. За урядові законопроекти він не голосував.

Оцінки Мінфіну

Згідно з домовленостями зі спецкомітетом кредиторів, уряд буде платити по деривативам у 2021-2040 рр. Водночас одна з необхідних умов – щоб український ВВП перевищив 125,4 млрд дол. (зараз – близько 85 млрд дол.). При цьому з 2021 до 2025 року передбачене обмеження, що обсяг платежів не має перевищувати 1% ВВП. І якщо ВВП зростатиме до 3%, платити кредиторам нічого не буде потрібно; якщо на 3-4%, то 15 відсотків від приросту (тобто від 1%); якщо ВВП зростатиме на понад 4%, то 40 відсотків приросту.

За оцінками Мінфіну, навіть якщо ВВП України до 2040 року буде зростати щороку на 4% (базовий сценарій), виплати кредиторам по деривативам будуть меншими від фактичного списання боргу на 1 млрд дол. Так, уряд повинний буде виплатити 8,3 млрд дол., тоді як фактичний обсяг списання складе 9,3 млрд дол. (3,6 млрд дол. – сума «прямого» списання частини основної суми заборгованості та ще 5,7 млрд дол. – сума «непрямого» списання за рахунок відсотків, які слід було б сплатити до 2040 року).

Водночас міністр фінансів Наталія Яресько звертала увагу, що вартість грошей, яка може бути сплачена кредиторам у майбутньому, нижча, аніж вона є сьогодні (враховуючи у т.ч. фактор доларової інфляції, - ред.). Крім того, у випадку зростання української економіки щорічно на 4% упродовж найближчих 25 років, ВВП до 2040 року складе 600 млрд дол., а це рівень сьогоднішньої Швейцарії. У такому випадку ВВП на душу населення збільшиться в 7,5 разів, середня зарплата – в 11 разів, середня пенсія – в 10 разів, валютні резерви НБУ – в 6 разів, обсяг держбюджету – теж у 6 разів. Що знижує для громадян цінність сплати кредиторам боргів.

Якщо ж ВВП зростатиме щорічно на 6%, то до 2040 року ВВП складе 1 трлн дол, а виплати сягнуть 50 млрд дол… Однак враховуючи супутні зміни для держави та громадян при такому зростанні, як запевняла Н. Яресько, і це варіант буде прийнятним для України.

Говорячи ж про теоретичне зростання економіки України на 7-10% (з супровідними значними виплатами кредиторам, які в такому випадку мали б бути, - ред.), Н. Яресько наголошувала, що воно можливо, передусім, у перші 10 років після тривалого та сильного економічного падіння, а коли ефект низької бази буде подолано, говорити про подальшу таку динаміку економіки «майже неможливо». А саме цей перший 10-річний період є фактично пільговим для України, адже перші 5 років (до 2021 року) після реструктуризації, як зазначалося, Україна взагалі не буде платити по деривативам, а від 2021-го до 2025-го є стеля платежів в 1% від ВВП.

Погляд збоку

Коментучи угоду з кредиторами про реструктуризацію боргів України, екс-міністр фінансів США та директор Національної економічної ради у Білому Домі Лоренс Х. Саммерс зауважував, що VRI визначено таким чином, що навіть у випадку відчутного зростання економіки України «левова частка цього зростання залишиться у розпорядженні народу України, а не її кредиторів».

При цьому експерти агентства Moody`s зазначали, що втрати кредиторів України від реструктуризації українського державного боргу в довгостроковій перспективі складуть 30-35% номіналу євробондів «в нинішніх цінах і нинішніх обсягах грошових потоків».

У свою чергу Peter Marber – глава відділу боргів країн, що розвиваються, в Loomis Sayles – висловлював думку, що «скромні» 20% «стрижки» українських зобов’язань «лишають затяжний привід для повернення за стіл переговорів». А Claudia Calich – менеджер фонду в M&G Investments констатувала, що якби вона була чиновником та мала б обирати між сценарієм повторної реструктуризації за кілька років чи боротися у ході поточних переговорів за додаткове полегшення боргового тягаря з ризиком недосягнення угоди та оголошенням мораторію на виплати, то вона б обрала перший варіант.

У горизонті найближчих кількох років (до 2019 року, принаймні,) угода про реструктуризацію боргів України, безумовно, має більше плюсів, аніж мінусів, адже списується частина боргу на 3,6 млрд дол. та відтерміновуються виплати на 11 млрд дол. на 4 роки. Щодо більш віддаленої перспективи однозначно стверджувати щось складніше, оскільки незрозумілою є ця перспектива. Але зрозуміло одне – якщо угода з кредиторами на практиці виявиться занадто несправедливою щодо України, ця тема постійно буде підніматися на політичному рівні та рано чи пізно угода буде переглянута.

Ймовірність повторного "реструктуризаційного" сценарію зрештою не виключала і Н. Яресько. 

Finbalance