Відповідно до звітності банку ПУМБ (кінцевий бенефіціар – Рінат Ахметов), обсяг внутрішніх держоблігацій та депозитних сертифікатів НБУ в його портфелі на продаж за І квартал збільшився з 9,1 до 9,3 млрд грн (реальне зростання, а не переоціночний ефект, оскільки гривня зміцнилася в цей період, - ред.). Водночас на фоні таких значних інвестицій у держпапери ПУМБ за три місяці «заробив» на торгівлі ними лише більш ніж символічні 167 тис грн, пише dubinsky.pro.
Як зауважує видання, причиною настільки незначних заробітків банку могла б бути, наприклад, пасивна поведінка на ринку, коли папери просто лежать «мертвим вантажем» і приносять тільки дохід від купонів. Однак, як зазначається, з початку року ПУМБ посів друге місце за обсягом торгів ОВДП на найбільшій фондовій біржі «Перспектива». Це при тому, що на першій позиції – ICU, співвласницею якої до призначення главою НБУ була В. Гонтарева, а нині її контролюють її як мінімум колишні бізнес-партнери Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко.
Чи торгують держпаперами між собою ПУМБ та ICU?
Як зауважує dubinsky.pro, у банку ухиляються від відповіді на питання, наскільки активно ПУМБ торгував ЦБ з компанією «Інвестиційний капітал Україна» і банком «Авангард» (входить до групи ICU) в 2016 році і в І кварталі 2017 роки?», зазначаючи лише, що «ПУМБ є активним учасником фондового ринку від дня його заснування в Україні» (цитата).
Водночас учасники ринку в неофіційних бесідах констатують, що подібні угоди можуть використовуватися в т.ч. для виведення/перерозподілу доходу та/або мінімізації оподаткування, констатує видання.
Разом з тим, фінансисти зауважують, що частина банків обирає консервативну поведінку на ринку і для них основним є не торговий, а саме процентний дохід при роботі з ЦП.
Контекст
Як писав Finbalance, у 2016 році обсяг держоблігацій у портфелі ПУМБ збільшився на 6,37 млрд грн, або в 15,7 разів - до 6,8 млрд грн (обсяг же депсертифікатів НБУ зріс на 460 млн грн, або на 21,5% до 2,6 млрд грн).
Це може розглядатися не лише як наслідок обмеженої кількості якісних позичальників на ринку, але і як індикатор політичного зближення Ріната Ахметова з владою.
У червні 2016 року глава НБУ В. Гонтарева заявляла, що «цілковито не проти», якщо, «пан Ахметов сьогодні прийде і захоче купити» одну з «дочок» російських держбанків.
У грудні В. Гонтарева, говорячи про банк ПУМБ, зауважувала, що «там немає моделі олігархічного бізнесу» і це «окремий бізнес для акціонерів». За даними ж ПУМБ, на 01.04.2017 обсяг кредитів, виданих ним для пов’язаних осіб, становив 3,8 млрд грн (на 01.01.2017 – 1,7 млрд грн), або 15,4% кредитного портфелю корпоративних клієнтів.
Торік ПУМБ був одним з підписантів звернення Незалежної асоціації банків України (НАБУ) на підтримку В. Гонтаревої під час публічних скандалів довкола неї. Крім того, телеканал «Україна» Р. Ахметова надав В. Гонтаревій медійну підтримку під час відповідних політичних перипетій.
В енергохолдингу ДТЕК Р. Ахметова публічно підтверджували, що група ICU, як мінімум, була тримачем євробондів ДТЕК, а тому, відповідно, могла отримати користь завдяки здорожчанню цих цінних паперів на тлі введення держорганами формули «Ротердаму+».