Чи продовжиться восени девальвація гривні

Все про економіку та фінанси

Певне поліпшення стану платіжного балансу після майже 50-відсоткової девальвації гривні та залучення урядом позик від західних партнерів дещо стабілізували ситуацію на валютному ринку. Водночас передумов для суттєвого укріплення гривні в короткій перспективі явно не проглядається. Навіть у разі стабілізації ситуації на Донбасі. Передусім, через очікуване розгортання повномасштабної торгово-економічної війни з боку Російської Федерації проти України. Чи означає це, що гривню та вітчизняну економіку очікує чергова шокова терапія?

За даними НБУ, у травні вперше з початку року сальдо зведеного платіжного балансу було додатним – 1 млрд. дол. (без врахування окупованих АР Крим та Севастополя). Водночас за 5 місяців дефіцит ПБ склав 3,496 млрд. дол. (торік у січні-травні був профіцит 3,262 млрд. дол.).

У травні експорт товарів зріс на 1,7% у річному вимірі (5,2 млрд. дол.) в результаті поступового відновлення металургійних поставок (на 8,3% через сезонне збільшення попиту на сталь у країнах Близького Сходу) та аграрної (на 34.5% внаслідок зростання поставок зернових та насіння олійних, олії й жирів за рахунок рекордного урожаю в 2013 році). Експорт же хімпродукції впав на 26,4% (добрив на 45,2% та неорганічної хімії на 42,6%) через зупинку виробництва на найбільших підприємствах Донецької  та Луганської області, а машинобудування – скоротився на 14,6% в результаті скорочення поставок залізничного транспорту до Росії в 2,3 рази.

Річні темпи падіння імпорту товарів у травні знизились до 4,8% з 30% у квітні (5.4 млрд. дол). Це відбулося через зростання фізичних обсягів поставок природного газу в 2,9 рази порівняно з травнем 2013 року. Водночас неенергетичний імпорт скоротився на 22,9% внаслідок зниження купівельної спроможності населення та низького внутрішнього попиту.

Профіцит фінансового рахунку (1,2 млрд. дол.) у травні забезпечило переважно розміщення урядом єврооблігацій під гарантії США й отримання кредитів від Світового банку та ЄС. Важливо також, що в позаминулому місяці вперше з початку року був додатним чистий приплив прямих іноземних інвестицій (7 млн. дол.) унаслідок скорочення обсягів відпливу акціонерного капіталу. А ще скоротився відтік валюти населення з банків – до 78 млн. дол. з 186 млн. дол. у квітні.

За підсумками всього І півріччя навряд чи діра в платіжному балансу змогла суттєво звузитися (офіційні дані поки що не оприлюднені). На експорт тут надміру сподіватися не було можливості навіть після девальвації, перш за все – з огляду на бойові дії на Донбасі в червні. Щоправда, тенденція зменшення імпорту, швидше за все, збереглася – як за рахунок енергетичної складової (скорочення поставок російського блакитного палива в першій половину минулого місяця та його повна зупинка з другої), так і енергетичної (зменшення попиту населення, зокрема, на споживчі товари через їх здорожчання після ослаблення гривні). Що ж до фінансового рахунку, то за підсумками червня втішити він не зможе, хоча б з огляду на те, що ЗВР скоротилися на 815 млн. дол. - до 17,083 млрд дол.

Що буде з платіжним балансом та курсом до кінця року? Будь-які більш-менш конкретні прогнози наразі – це не більше, ніж гадання на кавовій гущі. Водночас різні фінансисти не виключають, що в разі збереження напруги на Сході із супровідними економічними наслідками гривня в горизонті 2-4 місяці ще може ослабнути. Хтось говорить про 10-15%, а хтось не виключає і 20-25%.

Ймовірність того чи іншого сценарію залежить, насамперед, від жорсткості дій Росії на торгово-економічному фронті. У довокополітичних колах є очікування, що на осінь Кремль спробує застосувати всі важелі, щоб максимально дестабілізувати економічну ситуацію в Україні та представити це в т.ч. як наслідок підписання офіційним Києвом Угоди про асоціацію з ЄС.

Пропаганда, звичайно, буде замовчувати те, що блискавичне зростання європейського імпорту в Україну не може відбутися не тільки через такі «технічні» речі як ратифікація та імплементація Угоди, підготовка необхідної підзаконної нормативної бази й т.д., але й враховуючи той же девальваційний ефект (ослаблення гривні помітно знизило конкурентоспроможність європейських товарів на вітчизняному ринку й «завалити» нашу економіку вони просто не зможуть). Страждати ж від економічних атак Москви будуть, передусім, жителі Сходу, яких Росія нібито «захищає». Хоча вони насправді потребують саме захисту від такого квазізахисту РФ.

FINBALANCE