Банк «Надра» опинився в підвішеному стані. Як мінімум, до моменту, поки ЦВК не підведе остаточні підсумки парламентських перегонів. Тоді зрештою стане зрозуміло, чи отримав основний акціонер фінустанови (Д. Фірташ) заповітну «золоту акцію» в парламенті (враховуючи наявність його представників у різних політичних силах) та наскільки активно матиме змогу далі розвивати бізнес в Україні в постмайданних умовах (і, відповідно, підтримувати свій банк). Або ж спонукати державу надати (за потреби) необхідну фінпідтримку.
Водночас якщо абстрагуватися від «фактору Фірташа», є сенс зрозуміти – а наскільки держава в принципі може бути зацікавлена (при реалізації песимістичних сценаріїв) у входженні в капітал «Надра» (вимушено, з огляду в т.ч. на перебування фінустанови у ТОП-10 ринку)? Як показує практика, з політичної точки зору наріжним каменем за подібних обставин стає, насамперед, обсяг депозитів населення.
Маємо ж такий розклад: у порівнянні, наприклад, з 2009 роком частка «Надра» на «фізично-депозитному» ринку суттєво скоротилася. Якщо на 01.01.09 вона складала 4,4%, то на 01.07.14 – 1,3%. Принагідно ще один штрих: на 01 липня обсяг депозитного портфелю фізосіб «Надра» становив 5,6 млрд грн. – фактично стільки ж, скільки було в банку «Форум» (5,5 млрд грн. на 01 квітня), який держава наважилася пустити під «ніж».
З іншого боку, не слід забувати про знову ж таки «не оптимальний» фінансовий стан Фонду гарантування вкладів, який уже потребує грошових вливань з боку держави для виконання тих зобов’язань, які довелося взяти на себе по іншим банкам. Додатковий «геморой» владі навряд чи потрібний. Варіант, який за умов скрутної бюджетної ситуації мав би влаштувати уряд, НБУ і платників податків – щоб власник банку власними силами «розрулив» ті виклики, які наразі мають місце. Хоча серед чиновників, можуть знайтися бажаючі, наприклад, «попиляти» «надрівсько-фірташівські» активи, якщо справу таки доведуть, скажімо, до ліквідації...
Фінансово-звітна діагностика
Ознакою того, що з фінустановою не все гаразд, є не тільки сигнали про «нюанси» з поверненням, насамперед, валютних депозитів (такими історіями зараз не здивуєш і вкладників багатьох інших банків). Зрештою більш ніж недвозначною ознакою того, що «могло бути й краще» є безпосередньо фінансова звітність банку «Надра» за ІІІ квартал. У ній він «чорним по білому» зізнається – на 01 жовтня він порушував, принаймні, два нормативи Нацбанку.
Так, значення нормативу поточної ліквідності (йдеться про спроможність банку виконувати вчасно свої поточні зобов’язання (до 31 дня) перед клієнтами) становило 20,87% при мінімально необхідних 40%, визначених НБУ. А норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, який має бути не більше 25%, складав 28,65%.
При цьому досить еклектично виглядає те, що фінустанова далі працює в «плюсі» з точки зору фінансового результату. Прибуток «Надра» в липні-вересні склав 1,1 млн грн., а за січень-вересень – 3,14 млн грн. Така вона «сила» фінансової звітності по-українськи…
Якщо серйозно, то ще один тривожний симптом, що за підсумками січня-вересня поточного року процентні витрати банку перевищили процентні доходи на 210 млн грн. (у ІІІ кварталі – на 75,2 млн грн). Крім того, привертає увагу негативний результат банку від операцій з цінними паперами у торговому портфелі за ІІІ квартал на 423,2 млн грн.; збільшення за 9 місяців адміністративних та інших операційних витрати банку на 43,5% у порівнянні з цим же періодом 2013 року і т.д.
Водночас багато дір «Надра» на папері закрила девальвація. За ІІІ квартал його позитивний результат від переоцінки іноземної валюти становив 790,83 млн грн., а за січень-вересень – 2,5 млрд грн. Не в останню чергу це могло бути зумовлено його довгою валютною позицією (на 01.10 валютні активи перевищували валютні пасиви на 9,63 млрд грн). Нагадаємо, за підсумками 1-го півріччя «Надра» мав найбільшу довгу валютну позицію серед ТОП-банків.
Щодо депозитів. З огляду на динаміку офіційного курсу гривні, портфель валютних вкладів населення у фінустанові за 9 місяців міг скоротитися (у доларовому еквіваленті) на суму біля 36,7 млн дол. (-47,6%), в ІІІ кварталі – на 37,3 млн дол (-12,5%). Це гірші показники, ніж загалом по системі (-33,6% і 10,3% відповідно). По гривневим вкладам фізосіб: якщо по системі відповідний портфель за три квартали стиснувся на 18%, то в «Надра» - на 21,7% (-556,2 млн грн). Правда, в липні-вересні динаміка була дещо кращою (-6,5% та -4,2%, або 86,9 млн грн відповідно).
Дещо оптимістичніша ситуація по депозитному портфелю юросіб, але лише в його валютній частині. Враховуючи зміну офіційного курсу гривні, обсяг валютних вкладів юросіб у банку в січні-вересні міг зрости на суму біля 25,5 млн дол (+15,2%), у липні-вересні – на 2,1 млн дол (+1,1%). А от по гривневим вкладам юросіб фіксувався відтік. За 9 місяців цей портфель зменшився на 1,035 млрд грн. (-20%), у ІІІ кварталі – на 667,7 млн грн. (-13,9%).
Неоднозначним виглядає ймовірне зростання портфель валютних позик фізосіб у банку в ІІІ кварталі-2014 на суму біля 15,4 млн дол (+1,5%), при тому, що за 9 місяців відповідний портфель міг зменшитися на суму біля 62,3 млн дол (-5,7%). Якщо «вірити в краще» (а не в певні схемні речі), можна припустити, це було пов’язано зі скасуванням Нацбанком в першій декаді вересня заборони на валютне кредитування юросіб та фізосіб-підприємців при використанні валюти на внутрішньому ринку. Зрештою, висхідна динаміка була і по гривневих кредитах фізосіб: у ІІІ кварталі вони їх обсяг зріс на 109,1 млн грн. (+5,6%), за 9 місяців – на 209,8 млн грн. (+11,3%).
Нагадаємо, за даними НБУ, обсяг валютних позик населенню у доларовому еквіваленті в банківській системі в липні-вересні зменшився на 3,5%, у січні-вересні – на 16,9%. Обсяг гривневих кредитів фізосіб за ІІІ квартал скоротився на 1,5%, за три квартали – на 6,8%.
Ще один цікавий "кульбіт". З урахуванням динаміки офіційного курсу гривні, в ІІІ кварталі портфель валютних кредитів юросіб у банку «Надра» міг зменшитися на суму близько 76 млн дол (-15,7%), тоді як практично на таку ж суму він збільшився в 1-му півріччі… Обсяг гривневих кредитів юросіб у фінустанові за 9 місяців зменшився на 861,9 млн грн. (-7,7%), у ІІІ кварталі – на 257,7 млн грн. (-2,4%). Нагадаємо, портфель гривневих кредитів юрособам у банківському секторі в ІІІ кварталі скоротився на 0,9%, а за 9 місяців - на 8,7%. Обсяг валютних кредитів юросіб у липні-вересні в доларовому еквіваленті зменшився на 5,4%, за січень-вересень – на 10,4%.
І на десерт. У ІІІ кварталі резерви банк «Надра» під кредити фізосіб зменшилися на 256,3 млн грн., тоді як у 1-му півріччі вони зросли на 1,095 млрд грн. На 01 жовтня вони покривали 18,7% кредитного портфелю населення (на 01 липня – 22,5%, на 01 січня – 19,3%). Далеко не найвищий показник по банківській системі, слід відзначити. Резерви ж під кредити юросіб у ІІІ кварталі збільшилися на 542,6 млн грн. (у 1-му півріччі – на 363,6 млн грн), покриваючи на 01 жовтня 19,2% відповідного портфелю (на 01 липня – 15,0%, на 01 січня – 14,5%). Знову ж таки «не космос», водночас у багатьох банків і по менше буде.
"Капітальне" резюме
Принаймні, наразі співати «заупокійну» банку «Надра» було б, як видається, дещо передчасно, попри не зовсім просту ситуацію в ньому. Як мінімум з огляду на те, що банк має хоч і дуже гіркий, але в поточний реаліях корисний досвід 2008-2009 рр., коли хоч і зі скрипом, але він вирулив зі скрутної ситуації.
Один з варіантів підтримки, який фактично на законодавчому рівні лобіював партнер Д. Фірташа – І. Фурсін – це конвертація довгострокового рефінансування НБУ в субборг, що має підвищити рівень капіталізації (у «Надра» чималий портфель рефінанса ще від кризи 2008-2009 рр.).
З одного боку, наче привабливий варіант з точки зору «невливання» нових держкоштів. З іншого боку, такий варіант може суттєво дестимулювати власників інших банків докапіталізовувати їх, з огляду на наявність у системі величезних масивів рефінансування. Як наслідок, реальний рівень капіталізації банківського сектору буде знижуватися. Уже не кажучи, що не вирішується питання з насиченням ринку реальною ліквідністю (передусім, валютною) – йдеться по факту про «паперове» поліпшення виконання тих-таки нормативів.
При тому, наголосимо, що це деталі «держсценарію» підтримки банку, який сам по собі апріорі небажаний. З точки зору інтересів банківської системи та держави (в особі, передусім, платників податків) все-таки краще було б, повторимося, аби приватні акціонери банку «Надра» самі вирішили всі питання. Тим паче, що наразі немає явних підстав сумніватися в їх спроможності це зробити.
P.S. Після виходу цього матеріалу в прес-службі банку "Надра" повідомили FINBALANCE, що 19 листопада на позачергових загальних зборах акціонерів буде розглядатися питання про збільшення статутного капіталу фінустанови шляхом приватного розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків. Про яку суму може йти мова й за рахунок кого може бути збільшений капітал (існуючих акціонерів чи й нових) у банку на поточний момент уточнити не змогли.
При цьому звернемо увагу, що в порядку денному позачергових загальних зборів акціонерів "Надра" значиться також питання про дострокове припинення повноважень голови та членів наглядової ради банку й обрання нового складу (у т.ч. голови).
Досить часто подібні ротації відбуваються тоді, коли в банку змінюється склад акціонерів. Звичайно, не факт, що це відбудеться у випадку з "Надра", як і не факт, що не відбудеться. Зачекаємо розв`язку інтриги.
Про фінансовий стан UniCredit Bank читайте тут.
Про фінансовий стан «Ощадбанку» читайте тут.
Про фінансовий стан «Сбербанку Росії» читайте тут.
Про фінансовий стан банку «Фінанси та кредит» читайте тут.
Про фінансовий стан «Приватбанку» читайте тут.