Чи є економічні передумови для подальшої девальвації

Все про економіку та фінанси

Ймовірне загострення військової агресії Путіна проти України – ключовий на сьогодні ризик для гривні. Особливо в разі спроби поширення зони бойових дій інші регіони держави. Разом з тим, судячи з офіційної статистики НБУ, крім військово-політичних, є низка суто економічних чинників, які наразі тиснуть і надалі будуть тиснути на національну грошову одиницю.

Узагальнюючим індикатором цього слугує те, що за підсумками січня-квітня зведений платіжний баланс України мав дефіцит 2,1 млрд дол (торік у цей період – 4,5 млрд дол). Причому негативне сальдо фіксувалося в кожному з місяців поточного року. Щоправда, позитивним сигналом можна вважати те, що має місце нисхідна динаміка: у січні -890 млн дол, у лютому -743 млн дол, у березні -305 млн дол, у квітні -168 млн дол.

Основний внесок у формування дефіциту платіжного балансу за перші 4 місяці поточного року зробив дефіцит рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій (-1,84 млрд дол) через значний «мінус» по сальдо виплат/надходжень за кредитами та облігаціями (-4,27 млрд дол). У принципі такий результат не особливо дивний, з огляду як на збереження військової напруги на Донбасі, так і падіння української економіки (-17,6% у І кварталі) й напружені переговори з кредиторами щодо реструктуризації боргів, які наразі не вселяють інвесторам впевненість у «безхмарності» фінансового майбутнього України.

Водночас особливо прикро виглядає те, що на фоні гіперглибокої девальвації гривні 2014-2015 рр., яка мала дати більш ніж потужний імпульс для стимулювання експорту та скорочення імпорту, зберігається дефіцит поточного рахунку: за січень-квітень він становив -265 млн дол (хоча, правда, в березні й квітні був «плюс», що можна вважати стримано позитивним сигналом).

За даними НБУ, скорочення експорту товарів у квітні прискорилося до 39.1% в річному вимірі (32.2% в березні). Погіршення показників експорту відбулося майже за всіма товарними групами та було обумовлене:

- подальшим зниженням світових цін на чорні метали – зниження вартісних обсягів експорту чорних металів у квітні прискорилося до 40.1% в річному вимірі. У квітні 2015 року ціни на метали на світових ринках продовжували знижуватися – так індекс цін на метали знизився за місяць на 0.7% до 134 п., у річному вимірі – на 29.8%. Основною причиною падіння залишався слабкий світовий попит, на що впливало уповільнення економічного зростання Китаю та послаблення попиту з боку країн СНД; Водночас світове виробництво сталі в березні зменшилося на 2.7% у річному вимірі, здебільшого за рахунок зменшення обсягів виробництва в Китаї (на 1.2% у річному вимірі до 69.5 млн. тон), Японії (на 4.5% відповідно до 9.3 млн. т), США (на 12.7% до 6.6 млн. т), Бразилії (на 7.4% до 2.8 млн. т) та Україні (на 35.6% до 1.7 млн. т);

- падінням світових цін на олію та зернові культури, унаслідок чого вартісні обсяги їх експорту зменшилися на 37.8% та 8.2% в річному вимірі відповідно. Ціни на продовольчі товари у квітні продовжили зниження: індекс продовольчих товарів FAO знизився на 2.1% за місяць або на 19.2% у річному вимірі до 171 п. Така динаміка була здебільшого пов’язана з високою пропозицією на світових ринках більшості включених в індекс товарів. Найбільше знизилися ціни на молочні товари, цукор та олію. Ціни на м’ясо (особливо на яловичину і баранину) навпаки зросли, чому сприяв високий попит у Китаї, Японії та США.

- складними торговельними відносинами з Росією, що спричинило скорочення експорту машинобудування вдвічі.

У квітні внаслідок низького внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, а також введення додаткового імпортного мита імпорт товарів продовжував знижуватися високими темпами – на 40.6% в річному вимірі. Серед позитивний тенденцій в НБУ називають те, що на фоні стабілізації виробництва окремих внутрішньо-орієнтованих галузей промисловості (зокрема, текстильної та деяких видів харчової промисловості) прискорення падіння імпорту може свідчити й про початок процесів імпортозаміщення. Крім того, у центробанку зауважують, що скороченню імпорту на початку 2015 року сприяло також зменшення “сірого” імпорту внаслідок зниження купівельної спроможності населення.

Якщо говорити про курсові перспективи, то слід зважати, що окрім вище перелічених факторів, динаміку валютного ринку України будуть також визначати зміни в глобальній фінансовій системі. Передусім, очікуване рішення Федеральної резервної системи США щодо підвищення ставок. Це матиме наслідком пожвавлення відтоку капіталу з ринків, що розвиваються, до яких належить і Україна.

P.S. Як повідомляв Finbalance, у середині квітня експерти австрійського Raiffeisen Bank International (мажоритарний акціонер «Райффайзен Банку Аваль») прогнозували, що до кінця грудня 2015 року гривня може девальвувати до 30 грн/дол і 28,5 грн/євро.

Згідно з песимістичним прогнозом уряду (що передбачає падіння ВВП у 2015 році на 11,9% та інфляцію 42,8%), на кінець грудня-2015 курс гривні щодо долара може скласти 32 грн/дол.

Водночас у минулому місяці керівник аналітичного підрозділу групи ICU ("Інвестиційний Капітал Україна") Олександр Вальчишен висловлював думку, що гривня передевальвована на 20%.

За оцінками ж фахівців інвестиційної компанії SP Advisors, прогноз МВФ та НБУ щодо дефіциту зовнішнього фінансування України в 2015 році на рівні 11,3 млрд дол є занадто оптимістичним. Реальний показник може скласти 16,6 млрд дол. І за таких умов Нацбанк матиме два варіанти:

- дозволити гривні ще девальвувати (можливо, до 25-27 грн/дол) з поточною рівня біля 23,4 грн/дол, що має поліпшити торговий баланс;
- використовувати валютні резерви для покриття дефіциту, що призвело б до порушення виконання цільового «маяка» МВФ щодо зростання валютних резервів НБУ на кінець року до 18,3 млрд дол.

Експерти SP Advisors вважають більш ймовірним другий варіант, з огляду на те, що резерви на кінець 2015 року на рівні 13 млрд дол. були б прийнятним показником (покриває 2,9 місяці імпорту).