Через Путіна «Райффайзен Банк Аваль» впадає в «зимову сплячку»

Все про економіку та фінанси

За даними FT, у березні Raiffeisen Bank International вирішив призупинити переговори про продаж «Райффайзен Банку Аваль». Як зазначалося, з огляду на ситуацію, що склалася в Україні.

Якщо це рішення було продиктоване надією на позитивні трансформації в нашій державі (з точки зору посилення прав кредиторів, судової реформи і т.д.), то на жаль, доводиться визнати, що наразі очікування австрійців не виправдалися (принаймні, поки що). Економічні ж катаклізми в Україні в ІІ та ІІІ кварталі, спровоковані, насамперед, військовою агресією Путіна, могли відродити й навіть посилити «валізні» настрої Raiffeisen Bank International. Як мінімум тому, що за три квартали їх «Аваль» зафіксував один з найбільших збитків у банківській системі – 1,37 млрд грн. (у ІІІ кварталі – 365,9 млн грн).

Це сталося не тому, що він фінустанова принципово гірше спрацювала, ніж інші учасники ринку. Вочевидь, просто було ухвалено рішення більш адекватно сформувати резерви під проблемні борги (виникли головно через кримські та донбаські «обставини»), аніж це роблять конкуренти. По суті кажучи, менше брехати (не робити гарну міну при поганій грі). Зрештою у західних фінансових груп на чорне казати біле – не настільки заведено, як у банків з українським чи російським капіталом. Принаймні, здебільшого.

Так, за 9 місяців відрахування банку під знецінення кредитів та коштів в інших банках становили майже 3,4 млрд грн (1,57 млрд грн – у липні-вересні). Завдяки цьому рівень покриття резервами кредитного портфелю юросіб підвищився до 20,4% (на 01.07 – 17,6%, на 01.01 – 15,4%), а фізосіб – до 118,5% (на 01.07 – 103,7%, на 01.01 – 75,3%).

На фінансовий результат «Райффайзен Банку Аваль» також тиснув, зокрема, негативний результат від переоцінки валюти – «мінус» 1,6 млрд грн. за 9 місяців (у ІІІ кварталі – «мінус» 397,6 млн грн). Його зрештою не перекрив і позитивний результат від операцій з іноземною валютою на рівні 402,2 млн грн за три квартали (у ІІІ кварталі – 178 млн грн). Від’ємний результат від переоцінки валюти міг бути зумовлений, зокрема, короткою валютною позицією банку на фоні девальвації (на 01 жовтня валютні зобов’язання перевищували валютні активи на 3,75 млрд грн).

Фіксування збитків призвело до зменшення власного капіталу «Аваля» на 1,36 млрд грн (-18,8%) за 9 місяців, а також до погіршення рівня виконання «капітальних» нормативів НБУ. Так, якщо на 01.01 норматив Н2 (достатність регулятивного капіталу) в банку становив 20,62% (має бути не менше 10%), то на 01.10 – 15,72%. Норматив Н3 (співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів, має бути не менше 9%), який на 01.01 складав 16,12%, до 01.10 скоротився до 11,04%. Упродовж цього часу статутний капітал банку лишався незмінним, а от, зокрема, субординований борг збільшився на 1,48 млрд грн. (+62,3%).

При цьому з урахуванням динаміки офіційного курсу гривні, можна стверджувати, що хоча відтік валютних вкладів з «Райффайзен Банку Аваль» по портфелю юросіб за 9 місяців був інтенсивніший, ніж загалом по ринку (197,4 млн дол, або -46,7%) й достатньо високим по портфелю фізосіб (-154, млн дол, або -27,4%), однак, не виключено, що екстрена значна фінансова підтримка материнської чи пов’язаних структур банку не знадобилася.

Принаймні, обсяг валютної заборгованості перед іншими банками за січень-вересень в "Аваля" не те, що не збільшився, але навіть міг скоротитися на суму близько 183,7 млн дол (-28,7%). Зрештою по фінансовій звітності виглядає так, що скорочення валютних депозитів майже один в один було зіставне зі скороченням обсягу валютних кредитів фізосіб та юросіб (за три квартали відповідно -114,5 млн дол, або -27,7% та 238,6 млн дол, або -27,5%).

Щодо гривневої складової пасивів та активів. За 9 місяців портфель гривневих депозитів фізосіб у «Райффайзен Банку Аваль» зменшився на 1,56 млрд грн. (-15,7%), що не суттєво, але менше ніж в середньому по ринку. З іншого боку, слід звернути увагу, що левова частка відтоку припала на ІІІ квартал (-1,18 млрд грн). Щоправда, судячи з депозитних ставок банку (які відчутно нижчі, ніж  по ринку), очевидно, що банк, як мінімум, не особливо пручався цьому. Тим паче, що і його гривневі позики в інших банках скорочувалися (на 294 млн грн. в ІІІ кварталі та на 665 млн грн. за три квартали). Зрештою це відбувалося на фоні скорочення портфелю гривневих позик населенню (-180,2 млн грн в ІІІ кварталі та -364 млн грн за січень-вересень).

Окремої уваги заслуговує портфель гривневих позик юрособам. За 9 місяців вони скоротилися, але на досить символічні 19,55 млн грн. (-0,2%). Передусім, за рахунок того, що в ІІІ кварталі відповідний портфель збільшився відразу на 711,6 млн грн. (+6,2%).

Зрештою, це може давати надію для ринку, що акціонери найбільшого банку із західним капіталом в Україні, скорочуючи в цілому його пасиви та активи, не надто злякалися кремлівського ведмедя, а лише тимчасово переходять в стан «зимової сплячки» до врегулювання політекономічних проблем у державі. «Підкредитовуючи» паралельно (хоч і не гіперактивно) бізнес, який потребує фінансового підживлення. Що загалом також має сприяти стабілізації фінансово-економічної ситуації в Україні.