У держбюджеті на 2017 рік передбачене здійснення запозичень на суму 190,8 млрд грн, що на 27,2 млрд грн, або на 12,5% менше, ніж заплановано на 2016 рік (218 млрд грн). При цьому внутрішні запозичення мають зрости на 5,5 млрд грн, або на 5,6% - до 103,9 млрд грн, а зовнішні – скоротитися на 32,7 млрд грн, або на 27,3% - до 86,9 млрд грн.
На погашення держборгів у наступному році має бути спрямовано 129,6 млрд грн, що на 5,6 млрд грн, або на 4,1% менше, ніж планується в поточному році. При цьому на погашення внутрішніх боргів має бути витрачено 98,6 млрд грн (-22,7 млрд грн, або-18,7%), а на погашення зовнішніх боргів – 30,9 млрд грн (+17 млрд грн, або +122,3%).
У пояснювальній записці до урядового проекту держбюджету на 2017 рік, який оприлюднювався у вересні, зазначалося, що обсяг платежів держави з обслуговування держборгу (відсоткові платежі) на наступний рік прогнозувався в обсязі 111,3 млрд грн (на 12,3 млрд грн більше плану на 2016 рік), у т.ч. внутрішнього – 70 млрд грн, зовнішнього – 41,3 млрд грн.
Водночас у держкошторисі-2017 визначено, що граничний обсяг державного і гарантованого державою боргу на 31.12.2017 не має перевищити 2,296 трлн грн, що на 350 млрд грн, або на 18% більше, ніж заплановано на 31.12.2016. Якщо ж порівнювати з фактичним показником на 01.11.2016 (1,742 трлн грн), це +550 млрд грн, або +31,6%...
Звідки ж беруться вказані 350-550 млрд грн нових держборгів, які уряд не то маскує, не то приховує?
По-перше, в держкошторисі передбачене надання держгарантій на 31,7 млрд грн (у 2016 році – 28,2 млрд грн).
По-друге, в держбюджеті не вказаний конкретний обсяг внутрішніх держоблігацій, які можуть бути випущені для підтримки Фонду гарантування вкладів та для докапіталізації банків (лише зазначено, що це може бути зроблено понад обсяги, визначені законом про держбюджет).
Нагадаємо, згідно з оголошеними Кабміном планами, на докапіталізацію вже державного Приватбанку можуть бути випущені ОВДП на 116,8 млрд грн (щоправда, перший випуск – на 43 млрд грн – може бути здійснений ще до кінця грудня-2016). Але не слід забувати, що додаткова докапіталізація буде потрібнаОщадбанку та Укрексімбанку – не лише з огляду на результатами стрес-тесту, але й враховуючи нові – більш жорсткі - правила оцінки кредитних ризиків, що вступають в силу на початку січня (поки що вони діють в тестовому режимі).
По-третє, слід враховувати негативний досвід 2016 року в частині неотримання держбюджетом запланованих надходжень від приватизації та спецконфіскації. Якщо ця ж історія повториться й у 2017 році, держбюджет ризикує недоотримати відповідно 17 млрд грн та 11,6 млрд грн. Й відповідно, «дірку» доведеться закривати, не виключено, знову ж таки за рахунок запозичень (як це було в поточному році).
По-четверте, як писав Finbalance, додатковим фактором зростання держборгів у 2017 році може стати не лише сам по собі випуск держоблігацій для підтримки Приватбанку: в разі, якщо його позичальники (а йдеться, передусім, про структури, пов’язані з колишніми власниками) не будуть повертати кредити, Нацбанку доведеться монетизовувати ОВДП для того, щоб банк міг розрахуватися з вкладниками. Тобто – здійснювати емісію, що «відповідним чином» вплине на курс. Девальвація гривні зумовить переоцінку в гривневому еквіваленті валютної складової держборгу (від третини якого якраз номіновані саме у валюті).
Нагадаємо, нещодавно фахівці Bank of America Merrill Lynch не виключали ймовірність того, що Україні знадобиться повторна реструктуризація боргів по деяким випускам єврооблігацій у разі зриву співпраці з МВФ. В уряді та НБУ запевняли, що наступний транш кредиту офіційний Київ може отримати від Фонду вже в січні. У т.ч. – за наслідками націоналізації Приватбанку (питання земельної та пенсійної реформи може бути відкладено на пізніше, "підв`язавшись" під наступні транші МВФ - якщо, звичайно, на це буде воля Фонду).