Bloomberg: Путін намагається зберегти владу, поглинувши Білорусь

Все про економіку та фінанси

Президент РФ Володимир Путін, якому при владі залишилося не більше 5 років, шукає шляхи забезпечення свого подальшого впливу шляхом створення більш тісного союзу з сусідньою Білоруссю, пише Bloomberg, констатує "Українська правда".

У виданні стверджують, що оскільки перехід між російськими лідерами рідко буває гладким, Путін шукає шляхи збереження власної влади, зокрема, шляхом об`єднання з Білоруссю.

Повідомляється, що просто вийти на пенсію в 2024 році російський президент не може, оскільки не впевнений в будь-яких гарантіях особистої безпеки, які міг би надати його наступник, тому це робить білоруську угоду особливо привабливою.

Відзначається, що ще в 1997 році попередник Путіна Борис Єльцин і білоруський президент Олександр Лукашенко підписали рамковий союзний договір.

У виданні додають, що версія документа 1999 року по суті описує федерацію двох держав з єдиною валютою, прапором і емблемою, загальним ринком і єдиною судовою системою.

Зокрема, передбачається, що ним буде керувати Вища державна рада, очолювана президентами двох країн на основі ротації, "якщо вони не погодяться інакше".

Повідомляється, що Лукашенко очолює цей орган з 2000 року, але у нього не так багато реальної влади, тому що договір ніколи не був повністю чинним.

Автори публікації підкреслюють, що Лукашенко хотів отримати тільки економічні вигоди від більш тісного союзу з Росією, такі як дешева нафта і газ, але не втрату суверенітету, яка настає в результаті реалізації союзного договору.

У виданні додають, що Росії було дешевше дати йому те, що він хотів, ніж домагатися більшого, але тепер об`єднання є політично привабливим для Путіна.

Зокрема тому, що він зможе взяти на себе значно посилену Вищу державну раду в 2024 році, зберігши значну частину своєї влади на все життя без зміни конституції.

Крім того, на думку журналістів, мирне возз`єднання з білорусами також може бути використано як компенсація росіянам за недавній розрив з дружньою Україною.

У виданні додали, що зараз у Путіна є можливість "неагресивно" тиснути на Білорусь завдяки податковій реформі, яку проводять в РФ. Зокрема, Білорусі, яка безмитно купує російську нафту і експортує більшу її частину, стягуючи свої власні мита, доведеться платити більше.

Повідомляється, що в цьому році, за даними білоруського Мінфіну, країна втратить 300 мільйонів доларів через російський "податковий маневр", що дуже багато для країни з економічним обсягом виробництва близько 55 мільярдів доларів, і втрати будуть рости в міру зникнення російських експортних мит.

Відзначається, що хоча Лукашенко публічно застеріг Росію від спроб поглинути Білорусь, а офіційний представник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що злиття Росії і Білорусі не є предметом обговорення, заперечення стосуються лише повного поглинання, а не більш глибокого сценарію інтеграції з Білоруссю.

На думку журналістів, РФ приваблює цей сценарій, проте під час двох зустрічей з Лукашенком в кінці грудня Путін не зміг його переконати піти по шляху об`єднання.

Відзначається, що проти такого сценарію і більшість білорусів.

У виданні додають, що Лукашенко може шукати допомоги на Заході, але це, в певному сенсі, менш привабливий варіант для нього: він підозрює, що США і Європейський союз хочуть підірвати його майже абсолютну владу.

Автори публікації вважають, що вирішення питання об`єднання двох країн залежить від того, чи знайде Путін інші способи вирішення своїх політичних проблем.

Нагадаємо, 19 грудня президент РФ схвалив військову доктрину Союзної держави, в яку входять РФ і Білорусь.

21 грудня в РФ заявили про завершення підготовки проекту Концепції зближення законодавств Росії та Білорусі.

Зустріч Путіна та Лукашенка - 12-та протягом поточного року - відбулася у Кремлі 25 грудня. Президенти домовилися ро нову зустріч, яка мала відбутися до Нового року.

28 грудня прем`єр-міністр РФ Дмитро Медведєв створив робочу групу з інтеграції Росії та Білорусі.

30 грудня президенти РФ і Білорусі Володимир Путін і Олександр Лукашенко провели чергові переговори у Кремлі, під час яких обговорили подальший розвиток відносин між країнами.