У другому «Звіті про фінансову стабільність», підготовленому Нацбанком, констатується, що збитки банків у 2016 році значно зменшилися, незважаючи на скорочення операційного прибутку. Основний фактор – зниження відрахувань у резерви під проблемні активи.
НБУ нагадує, що в травні банківська система вийшла на прибуток уперше за багато місяців. Проте це не переросло у стійку тенденцію. Прибутки по системі поки що дуже волатильні через те, що окремі великі банки формують резерви під проблемні кредити, перебуваючи на останньому етапі цього процесу. Формування резервів значно зросло у вересні, тож у підсумку за 9 місяців банки отримали збитки на суму 11.6 млрд. грн.
«Подібні перепади можливі до кінця І кварталу 2017 року. По-перше, банки другої двадцятки, які пройшли діагностику, активно займатимуться резервуванням. По-друге, з наступного року починають діяти нові правила оцінки кредитного ризику, тому деякі банки можуть сформувати додаткові резерви. Визнання додаткового кредитного ризику не зобов’язує доформувати резерви за МСФЗ, але окремі банки намагаються вирівнювати резерви та обсяг визнаного кредитного ризику», - зауважують експерти НБУ.
За результатами 9 місяців поточного року 35 зі 100 платоспроможних банків були збитковими. У 2015 році таких банків було 46 серед 117. Удвічі скоротилася кількість банків, що отримали операційний збиток до формування резервів. Кількість банків, що показали негативний чистий процентний дохід, упродовж року зменшилася з 7 до 4.
«Наступного року очікується вихід банківського сектору на прибутковий рівень Формування резервів найбільшими банками практично завершено. Отже, переважну більшість негативних ефектів нинішньої кризи вже відображено у фінансовій звітності. Поступове зростання кредитних портфелів збільшить чистий процентний дохід. Окремі банки ще матимуть проблеми з операційною ефективністю, а їхні відрахування до резервів часом можуть перевищувати операційний прибуток. Тим не менше сектор у цілому в 2017 році має стати прибутковим», - прогнозують в НБУ.
Загалом діагностичне обстеження протягом 2015 – 2016 років пройшли банки, які сукупно займають більше 98% активів сектору. Результати цьогорічної діагностики, як і минулорічної, виявили неадекватне відображення банками реальної якості кредитного портфеля та визнання кредитних ризиків.
У 2016 році банки за підсумками діагностичного обстеження мали дефіцит капіталу, проводили капіталізацію відповідно до програм, узгоджених із Національним банком. Статутний капітал із початку року зріс майже на чверть, зокрема в результаті конвертації субординованого боргу. Обсяг останнього, що враховується в регулятивному капіталі, за 9 місяців 2016 року зменшився на 46%, а питома вага в ньому скоротилася вдвічі – з 38% до 19%. Показник адекватності капіталу почав зростати. Капітал наразі розподілений нерівномірно: на ринку є банки, що потребують додаткового капіталу, і такі, які мають його надлишок.
«Найімовірніше, показник адекватності капіталу по системі дещо знизиться в першій половині 2017 року після того, як банки другої та третьої двадцяток приведуть резерви у відповідність до результатів діагностичного обстеження, а оцінку кредитного ризику – до вимог нового Положення, - очікують в НБУ. – В цілому ситуація з якістю кредитного портфеля стабілізувалася, і протягом 2017 року очікується поступове зниження частки проблемних кредитів».
Від початку 2017 року запроваджуються нові правила оцінки банками кредитного ризику. Новий документ розроблено з метою усунення ряду суттєвих прогалин у поточних регуляціях, які давали змогу банкам суттєво занижувати частку проблемних кредитів та обсяги кредитного ризику за активами. За попередніми оцінками НБУ, ефект нової постанови буде максимально близьким до результатів діагностичного обстеження 60-ти банків, проведеного протягом 2015 та 2016 років. Наведені оцінки кредитного ризику за новими правилами несуттєво зменшаться, оскільки НБУ внесе до остаточної версії Постанови № 351 ряд змін за результатами консультацій із банками, проведених після публікації документа.
«Таким чином, запровадження нових правил не викличе необхідності додаткового залучення капіталу майже для всіх банків, які докапіталізувалися за результатами діагностичного обстеження. Малим банкам, які ще не проходили діагностичного обстеження та не мають затверджених програм капіталізації, буде надано перехідний період для докапіталізації, якщо перехід на нові правила виявить потребу в додатковому капіталі», - прогнозують в НБУ (див. нижче таблицю).
Як констатують в НБУ, у зобов’язаннях банків збільшується частка внутрішніх ресурсів, передусім депозитів корпорацій, які за обсягом практично наздогнали вклади домогосподарств. Свої депозити в банках населення розміщує на короткі терміни, хоча вони і повільно зростають. Банки продовжують конвертувати зовнішній субординований борг та міжбанківські кредити в капітал, задовольняючи вимоги докапіталізації. Зовнішні зобов’язання втрачають свою вагу в ресурсах українських банків, і ця тенденція триватиме. Наступного року темпи приросту депозитної бази дещо прискоряться
Із початку року обсяги депозитів юридичних та фізичних осіб зросли на 7.4% у гривні та на 7.2% в іноземних валютах у доларовому еквіваленті (у банках, які були платоспроможні на 01.10.2016, з урахуванням ощадних сертифікатів). Кошти населення й бізнесу становлять 74% сукупних зобов’язань банків. Структура зобов’язань повернулася до показників, які склалися на 2006 рік, коли почалася експансія в Україну західних банків, що забезпечили приплив у систему іноземного капіталу.
Основна тенденція цього року – значне збільшення обсягів депозитів корпорацій у пасивах банків. Оздоровлення фінансів державних підприємств та відновлення діяльності експортерів у другій половині року привело до зростання вкладів бізнесу в іноземній валюті. Його темп за перші три квартали становив 12%, перевищивши гривневі депозити, обсяги яких збільшилися на 8%. Водночас населення надає перевагу гривневим вкладам.
На початок жовтня питома вага коштів нефінансових корпорацій у депозитах в українських банках була найвищою серед європейських країн. Частки суб’єктів господарювання та фізичних осіб у зобов’язаннях майже зрівнялися.
Короткострокові вклади досі домінують у структурі зобов’язань банків. 68% коштів населення становлять депозити на вимогу і терміном до одного року. Поступово середній термін дії вкладів населення зростає. Частка нових депозитів терміном понад 6 місяців зросла з 23% у грудні 2015 року до 29% у вересні нинішнього.
На кінець ІІІ кварталу частка коштів НБУ у банківських пасивах становила 2.5%.
Зовнішнє фінансування перестає бути істотним фактором у фондуванні українських банків. Найбільші фінустанови, що мали потребу в докапіталізації, протягом 2015 – 2016 років нерідко конвертували в капітал зобов’язання перед материнськими структурами, а саме субординований борг та міжбанківські кредити. Валовий зовнішній борг банків із початку 2016 року скоротився на 2.3 млрд. дол. США до 10.5 млрд. дол. США, питома вага субординованого боргу у зобов’язаннях банків скоротилася майже вдвічі до 3%.
«Очікується, що за наступний рік депозитна база зросте на 10%. Якщо макроекономічна стабільність збережеться, то варто очікувати збільшення терміну дії вкладів. Зовнішнє фондування залишатиметься обмеженим», - зауважують в НБУ.
У 2016 році кредитування було млявим і нерівномірним попри те, що банки мали чималу ліквідність. У цілому кредитний портфель скоротився, але завдяки масштабній реструктуризації гривневі кредити підприємствам зросли, а валютні – прискорили зниження. Банки систематично видають нові кредити лише агрокомпаніям. Портфель кредитів, виданих домогосподарствам, продовжує знижуватися. Наступного року ступінь активізації кредитування залежатиме, у першу чергу, від темпів відновлення платоспроможності підприємств та прогресу в посиленні захисту прав кредиторів.
За січень – вересень залишок кредитів, виданих підприємствам та домогосподарствам платоспроможними банками, скоротився на 2.6% за фіксованим курсом (на 01.01.2016 – 24,0 грн/дол). Причини – повільне відновлення економіки, закредитованість бізнесу та високі відсоткові ставки. Основна тенденція поточного року – зміна валюти кредитів на гривню в процесі реструктуризації зобов’язань. За три квартали гривневі кредити зросли на 10%, особливо помітним став стрибок у ІІІ кварталі. Водночас валютні кредити в доларовому еквіваленті знизилися на 11%. Кредитний портфель виріс тільки в державних банків – на 2.0% з початку року, в інших груп зафіксовано падіння. Здешевлення фінансового ресурсу призвело до зниження кредитних ставок. Великий вплив на вартість гривневих кредитів для бізнесу мала масштабна реструктуризація, в рамках якої нові гривневі ставки були ближче до доларових, ніж до гривневих.
Портфель кредитів значно зростає лише в сільському господарстві. За дев’ять місяців приріст у цілому по галузі за фіксованим курсом становив 16%. Показники галузі дають усі підстави сподіватися на те, що тенденція триватиме. Номінально кредитування галузі постачання електроенергії суттєво зросло. Однак єдиний його фактор – розблокування фінансової діяльності НАЕК “Енергоатом” у червні, завдяки чому компанія змогла залучити кредити на купівлю палива.
Консолідація Укрзалізниці, яку супроводжувала реструктуризація боргів компанії, лягла в основу високого приросту гривневих кредитів у транспорті та помітного зниження валютної частини кредитного портфеля. Кредитні зобов’язання домогосподарств і далі скорочуються
За січень-вересень кредити домогосподарствам на споживання та на нерухомість скоротилися за фіксованим курсом на 5% та 17% відповідно. Високі відсоткові ставки та низька платоспроможність населення стримують кредитування домогосподарств. Унаслідок цього частка фізичних осіб у кредитному портфелі банків скоротилася з 21% у 2013 році до 16.2% на кінець ІІІ кварталу. Майже всі нові кредити банки видають на поточні потреби.
Знецінення гривні зумовило погіршення фінансового становища багатьох компаній та значне зростання боргового навантаження. У 2014 – 2015 роках у більшості галузей показник “Чистий борг/EBITDA” перевищив прийнятний рівень 2.5 – 3.0. Завдяки пожвавленню економіки фінансові показники покращилися: у сільському господарстві, транспорті, добувній та легкій промисловості боргові метрики уже повернулися до прийнятних рівнів. Проте в більшості секторів рівень боргового навантаження дотепер залишається високим, що обмежує кредитування.
Населення та бізнес. Ці два сегменти мають низьке чи помірне боргове навантаження і створюють потенціал для значної кредитної експансії банків у довгостроковій перспективі. Після кредитного буму 2006 – 2008 років залишилися мільйони позичальників – фізичних осіб, які повністю погасили свої іпотечні, автомобільні та споживчі кредити навіть у складний час. Такі позичальники мають гарну кредитну історію й можуть знову стати клієнтами банків. Малий бізнес є найбільш привабливим сегментом корпоративного кредитування, тому що зазвичай фінансувався із внутрішніх джерел, зауважують в Нацбанку.
«Основним ризиком для фінансової стабільності у короткостроковій перспективі є невиконання окремими великими банками програм капіталізації за результатами діагностичного обстеження. Реалізація цього ризику потребуватиме негайних жорстких скоординованих дій НБУ та уряду. Вирішення проблем дефіциту капіталу значних за розміром банків необхідне для забезпечення стабільності фінансового сектору в довгостроковому періоді», - резюмують в НБУ.
Рейтинг найбільш збиткових і прибуткових банків за 9 місяців див. тут, у т.ч. в ІІІ кварталі - тут. У яких банків у ІІІ кварталі був найбільший відтік коштів фізосіб читайте тут, а юросіб - тут; а за 9 місяців - тут. У яких банків найбільше безнадійних кредитів - тут, у яких найбільше інсайдерських кредитів - тут. Які банки - у найбільш "делікатному" стані див. тут.
Читайте детально про фінансовий стан Приватбанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Промінвестбанку, Сбербанку, Укрсоцбанку, Альфа-Банку, Райффайзен Банку Аваль, ВТБ Банку, ПУМБ, Укрсиббанку, Укргазбанку.
Також див. про стан Платинум Банку, Діамантбанку, Кредит Дніпро, Траст, Південний, Банку інвестицій та заощаджень, Восток, Мегабанку, МІБ, Глобус, Фінбанку, Місто Банку, БМ Банку, Таскомбанку, Індустріалбанку, А-банку, Кліринговий дім, Артем-Банку, Авангард, Апекс-Банку, Фортуна-Банку.