Банкіри: жорсткий підхід НБУ до оцінки кредитних ризиків стримує кредитування

17.07.2017, 09:00

Finbalance публікує коментарі трьої банків про піврічні підсумки роботи в повноцінному режимі постанови НБУ №351 про посилення вимог до оцінки кредитних ризиків та, зокрема, її вплив на кредитну активність банків.

Прес-служба банку "Кредит Дніпро":

«За півроку дії постанови НБУ №351 учасники банківського ринку змогли на практиці виявити деякі «вузькі місця» у цьому нормативному акті. Незважаючи на те, що в цілому постанова спрямовано на зміцнення банківської системи країни, збільшення капіталізації фінансових установ і зниження рівня непокритого кредитного ризику, наразі між банківським співтовариством і регулятором ведуться перемовини й консультації щодо усунення деяких пробілів та пом’якшення низки обмежень, які гальмують розвиток кредитування реального сектора економіки.

Доволі показовий приклад такого стримування – робота банків у трендовому нині напрямку АПК. Згідно з постановою №351 банки наразі не можуть у якості застави приймати майнові права на майбутній врожай. Тобто такий інструмент, як аграрні розписки, які почали розвивати банки, втрачає свою актуальність. Це одна з недосконалостей, що є у постанові й щодо якої банківське співтовариство, зокрема й із міжнародними фінансовими інститутами та Нацбанком, намагається дійти згоди. Тож наразі фінустанови, які займаються фінансуванням агровиробників, повинні обмежуватися лише видачею кредитів під заставу реального майна, що робить недоступними кредити для багатьох малих підприємств агросектора. В результаті у програші як український АПК, так і фінансовий сектор. Водночас важливо зазначити, що НБУ готовий до конструктивного діалогу з учасниками банківського сектора.

Адаптація фінсектора до нових більш жорстких правил продовжуватиметься й надалі. При цьому варто вказати, що регулятор іде назустріч банкам і, розуміючи складність цього процесу адаптації, вносить деякі зміни в чинні нормативні документи, що встановлюють вимоги щодо реалізації положень постанови №351. Зокрема, Національний банк переніс вимоги щодо досягнення банками мінімального рівня адекватності капіталу. Тобто за фактом НБУ дозволив банкам, які перестали виконувати вимоги щодо дотримання нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) через збільшення розміру кредитного ризику (пов’язаного з упровадженням постанови НБУ №351 від 30.06.2016 р.), подовжити дедлайн, якщо у банку є план досягнення Н2 на мінімальному рівні 7% на кінець 2017 року.

У нашому банку також переглянули обсяги кредитного ризику та сформованого резерву під кредитні операції на підставі оновлення суджень банку щодо порядку використання заставного майна в процесі розрахунку резерву та оцінки кредитного ризику з метою максимального наближення до вимог постанови №351. Наслідком більш консервативного підходу стало збільшення рівня кредитного ризику, на який наражається банк, та відповідно виникла загроза зниження показника розміру регулятивного капіталу. Беручи до уваги ці обставини, акціонер банку «Кредит Дніпро» надав 30 млн доларів для забезпечення проблемних кредитів і нівелювання збільшення кредитного ризику.

Із метою подальшої підтримки фінансового стану банку акціонер ухвалив рішення про збільшення статутного капіталу за допомогою приватного розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у розмірі 1,2 млрд грн, або на 78%, – до 2,745 млрд грн. Отже, буде достроково виконано усі зобов’язання банку згідно з Планом реструктуризації, а також збалансовано усіх необхідні нормативні показники.

Підбиваючи підсумки, на наш погляд, важливо підкреслити, що в цілому постанова №351 є важливим і радше позитивним чинником для банківської системи країни у напрямку, який стосується збільшення капіталів фінустанов, та при цьому певні моменти ще потребують роз’яснення та вдосконалення».

Анатолій Боротюк, заступник директора департаменту кредитного ризику "Кредобанку":

"До впровадження постанови №351 банки мали 6 місяців. З одного боку, це надто короткий строк для впровадження таких істотних змін та максимальної автоматизації процесу розрахунку кредитного ризику. З іншого - загальний обсяг необхідних змін у банківському секторі не дозволяє розтягувати реформи в часі. Тому перших півроку після впровадження постанови №351 банки продовжили адаптацію та оптимізацію процесу розрахунку кредитного ризику, удосконалення автоматизації процесу розрахунку та встановлення контролів. Загалом з цим завданням банки впоралися.

Очевидно, що для впровадження 351-ї постанови банки були вимушені мобілізувати певні додаткові ресурси. Для деяких банків, в яких резерви згідно МСФЗ є істотно меншими від розрахованого кредитного ризику відповідно до вимог 351-ї постанови, впровадження цього документу спричинило потребу у додатковому капіталі та могло обмежити кредитну діяльність.

Натомість для інших банків, серед яких і «Кредобанк», впровадження постанови №351 потребувало адаптації внутрішніх нормативних документів банку та не вплинуло ні на капітал банку, ні на його кредитну діяльність.

Серед труднощів відзначив би можливість неоднозначного трактування або неправильного розуміння окремих норм цієї постанови банком. Це спричиняло внутрішні дискусії та стримувало впровадження. Вирішували цю проблему запитами до НБУ та обговореннями в банківських асоціаціях, між фахівцями різних банків. Труднощами є ще накопичення та підготовка відповідних статистик за минулі роки для визначення параметрів розрахунку кредитного ризику.

На мою думку, ефект впливу 351-ї постанови на кредитування економіки нейтральний. Банки з адекватним капіталом та об’єктивними резервами жодних обмежень у кредитуванні не зазнали. Такі обмеження могли стосуватись банків з недостатнім капіталом чи недостатніми резервами, яким, перш ніж кредитувати, необхідно вирішити ці питання, щоб не створювати додаткові ризики для своїх вкладників та для банківської системи загалом. Адже такі ризики можуть вилитися у відтік вкладів, а, отже, ресурсів для кредитування економіки.

Оцінити фактичне підвищення стійкості банківської системи від впровадження 351-ї постанови можна буде за 1-2 роки. Недостатньо капіталізованим банкам потрібен час для залучення капіталів. НБУ запровадив цією постановою жорсткіші вимоги до оцінки кредитного ризику. За вказаний час він оцінить дотримання усіма банками нових вимог".

Алла Ванецьянц, глава правління банку "Південний":

«За півроку роботи постанови НБУ №351 можна сказати, що адаптація пройшла. Банкам довелося збільшити рівень резервів під кредитні ризики, що обумовлено двома аспектами – це вимоги НБУ , які визначені у цій постанові, та підготовка до переходу на більш жорсткий формат МСФЗ 9 з 2018 року.

Найскладніше було банкам з ризиковим кредитним портфелем (незабезпечені кредити, кредити підприємствам з слабким фінансовим станом).

Серед основних викликів – автоматизація розрахунків, вимоги документувати кожний крок (судження), робота зі старими позичальниками щодо отримання додаткової інформації (звітів аудиторів, які акредитовані НБУ, отримання додаткових звітів для консолідації звітності групи позичальників) тощо.

Водночас, на мій погляд на процес відновлення кредитування впливають не стільки вимоги регулятора, скільки пожвавлення економіки. Якщо підприємство збільшує обсяги виробництва, зростає попит на його продукцію, то, звичайно, такому підприємству необхідні додаткові кошти для розвитку.

Щоправда, деякі вимоги постанови НБУ №351 не об’єктивно обмежують можливість кредитування ринкових клієнтів деяких галузей економіки країни. Зокрема, в контексті фінансування інвестиційного проекту.

Наприклад, компанія має власний діючий бізнес з виробничими приміщеннями та обладнанням. Якщо для розширення планує залучити фінансування на будівництво аналогічного бізнесу в іншій області або на будівництво додаткових виробничих [потужностей], то згідно з вимогами цієї постанови, позичальнику необхідно створити нову компанію спеціального призначення (SPE), виконувати бізнес-план з максимальним відхиленням 10% та укласти договори на виконання будівельних робіт за фіксованою ціною. Тоді як, скажімо, індекс цін на будівельно-монтажні роботи з 2015 по 2017 рік складав 122,8-09,9-106% відповідно. Тобто вимоги не враховують інфляційні процеси та реалії бізнесу. А за оцінками ці кредити будуть мати ознаки кредитного ризику та потребують додаткових резервів, на що банки в нинішніх умовах просто не готові.

Ці проблеми можна вирішити через пом’якшення критеріїв оцінки інвестиційних проектів та розширення переліку прийнятних застав. Наприклад, враховувати заставу незавершеного будівництва. Маю на увазі не занедбані будівництва, а нові сучасні проекти).

Зауважу, що нові правила регулятора не спричинили для нашого банку потреби суттєвого збільшення резервів та відповідної потреби у докапіталізації. Ми завжди проводили виважену політику управління ризиками, резерви за активними операціями сформовані в повному обсязі».
 

comments powered by Disqus