У п’ятницю Незалежна асоціація банків України (НАБУ) презентувала концепцію нового законопроекту про реструктуризацію валютних кредитів фізосіб, який може стати альтернативою контроверсійному №1558-1 (встановлював вимогу до банків конвертувати кредити по курсу на момент видачі позик; прийнятий парламентом у третьому читанні з порушенням процедури й досі не завізований спікером ВР та не спрямований на підпис Президенту, який неодноразово називав законопроект популістським).
НАБУ пропонує поширити дію нового законопроекту виключно на позичальників, які мають зобов’язання за валютним іпотечним кредитом на придбання єдиного житла.
При цьому передбачаються такі вимоги до кредиту, який може бути реструктуризований:
- на 01.01.2015 року не перевищує 2,5 млн. грн.;
- наданий на придбання єдиного, єдиного соціального житла (квартира до 60 кв.м. або будинок до 120 кв.м.) або придбання земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який є або стане у майбутньому єдиним житлом позичальника,
- станом на 01.01.2014 року відсутня прострочена заборгованість або ця заборгованість погашена до дати реструктуризації;
- станом на 01.07.2015р. існувала непогашена прострочена заборгованість тривалістю більше ніж 30 (тридцять) днів.
Механізм реструктуризації – заміна валюти зобов’язань по курсу НБУ на дату реструктуризації + прощення частини боргу:
- позичальникам з єдиним житлом – не менше 25%;
- позичальникам з єдиним соціальним житлом (квартири – 60 кв.м., будинки 120 кв.м) - не менше 50%;
- інвалідам 1 групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи, з єдиним житлом - не менше 50%;
- інвалідам 1 групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним; сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи, з єдиним соціальним житлом - не менше 70%;
- учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність 1 групи з єдиним житлом - не менше 80%, з єдиним соціальним житлом - 100%;
- спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО - 100%.
Щодо ставки: пропонується зафіксувати її на 3 роки у розмірі не більшому, ніж зазначеному в договорі про надання кредиту в іноземній валюті на момент його видачі, далі - на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3 %.
Також передбачається можливість для банку здійснити реструктуризацію кредиту із застосовуванням додаткових фінансових інструментів:
- заміна валюти зобов’язань за кредитом по курсу, нижчому, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на дату проведення реструктуризації;
- встановлення по кредиту відсоткової ставки на рівні нижчому, ніж передбачено хаконом;
- зміна форми погашення та ін.
За кредитами фізичних осіб в іноземній валюті, які не відповідають вимогам закону, банк має право пропонувати позичальнику здійснення реструктуризації на підставі власних програм.
Штрафні санкції, які виникли через неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань з 01.01.2014 року, визнаються банком безнадійними та підлягають списанню (прощенню).
Мораторій втрачає чинність через 6 місяців після набрання законом чинності (позичальники мають 3 місяці для подання заяв до банків (крім позичальників-учасників АТО, на яких обмеження строку подання заяви не поширюється. Банки зобов’язані забезпечити реструктуризацію протягом 3 місяців на умовах, визначених законом).
За словами директора департаменту банківського нагляду НБУ Катерини Рожкової, законопроектом пропонується уніфікувати підходи, які банки застосовують у своїх програмах реструктуризації.
«Представлена сьогодні редакція найбільш повно охоплює всі соціально незахищені верстви населення. І це дуже важливо. Адже на велику частину кредитів не поширюється дія чинних меморандумів. По-перше, це кредити, продані факторинговим компаніям, по-друге, – кредити, які знаходяться в ліквідованих банках і банках, де запроваджено тимчасові адміністрації. У таких установах неможливий процес реструктуризації. Стосовно Міжнародного валютного фонду, то його позиція незмінна: всі питання взаємин банків і позичальників мають бути врегульовані з доброї волі банків. Але оскільки ініціаторами законопроекту стали самі банки, вони, таким чином, самостійно висловлюють своє бажання вирішувати проблему валютних кредитів фізичних осіб саме в такій спосіб. Ґрунтуючись на цій позиції, Національний банк України готовий провести переговори з МВФ щодо необхідності прийняття даного законопроекту", – констатувала К. Рожкова.