Банкіри: НБУ вважає інсайдерами осіб, які, по суті, не завжди такими є

17.07.2017, 09:00

Finbalance публікує точки зору трьох банків щодо нинішньої системи контролю НБУ за інсайдерським кредитуванням, а також вплив цього регулювання на процес відновлення кредитування економіки.

Алла Ванецьянц, голова правління банку "Південний":

«Боротьба НБУ з прихованим кредитуванням пов’язаних осіб – це правильний напрямок розвитку цивілізованої банківської системи. Відповідний контроль змушує банки працювати на ринкових умовах та значно знижує ризики втрати платоспроможності.

Водночас система регулювання і контролю НБУ за кредитуванням банками пов’язаних осіб – достатньо жорстка, власне, жорсткіша, ніж вимоги міжнародних стандартів.

Вона має значний компонент певного суб’єктивного судження з боку регулятора.

Ті критерії, які застосовуються для визначення пов’язаності, часом суперечливі та дають можливість різного роду трактувань.

Банки витрачають дуже багато часу на роботу з перевірки клієнтів щодо критеріїв пов’язаності замість повної концентрації на оцінці бізнес-показників (платоспроможності, фінансових показників тощо).

Безумовно, регулюванням і контролем питання кредитування банками пов’язаних осіб потрібно займатися, це важлива робота, оскільки захищає банківську систему від додаткових ризиків. Але в частині реалізації цього завдання, на мою думку, є певна недостатня конкретність критеріїв визначення пов`язаності.

Регулювання має бути побудовано на більш об’єктивних критеріях.

Наприклад, за ознаками пов’язаних осіб (винятковість) можливо пов’язати з банком позичальника, який обслуговується виключно в банку та має кредитні відносини тільки з одним банком. Але такі позичальники існують, оскільки сервіс, наданий банком, повністю задовольняє вимоги цих клієнтів, а метою банку є залучення таких клієнтів .

Можуть бути питання щодо застосування критеріїв пов’язаності, адже вони є досить широкими та недостатньо конкретними, в результаті чого формується «презумпція пов’язаності», коли пов’язані всі, хто навіть віддалено нагадує ці критерії та саме банк має довести протилежне.

Крім того, ця «презумпція пов’язаності» більшою мірою стосується саме банків з українським капіталом, ніж банків державних чи іноземних.

Можливо, не зовсім рівні умови для всіх учасників банківського ринку в оцінці інсайдерського кредитування історично склалися у зв’язку з наявністю великої кількості «кишенькових» банків, які були присутні в системі до моменту очищення банківської системи країни.

Для більшості банків строк у три роки, визначений НБУ для приведення нормативів кредитування пов’язаних осіб до нормативних значень, є достатнім. За цей період банки, які націлені на розвиток та мають реальну бізнес-модель, можуть нормалізувати значення вказаних нормативів. Безумовно, є винятки та конкретні випадки, коли банки об’єктивно незгодні з віднесенням певних позичальників до інсайдерів.

Більшість банків намагаються працювати з НБУ у площині конструктивного діалогу та не доводити до розгляду питань віднесення до інсайдерів у судовому режимі».

Орест Кореновський, виконавчий директор напрямку ризиків та реструктуризації "Кредобанку":

"За останні роки система контролю з боку НБУ в питаннях кредитування банками пов’язаних осіб стала значно жорсткішою, що цілком виправдано, враховуючи, що кредитування пов’язаних осіб може відбуватись на неринкових умовах та нести значні ризики для банків.

Однак перелік критеріїв, що застосовуються, є досить широким та часто дозволяє пов’язати клієнтів, ознаки пов’язаності яких до банку носять формальний характер. Тому такий контроль на якісному рівні потребує значних затрат часу як збоку регулятора, так і зі сторони банку, оскільки не всі ознаки є об’єктивними і потребують пояснень зі сторони банку та узгодження із регулятором скасування пов’язаності.

Для забезпечення ефективної роботи банків та запобігання зловживань у питаннях пов’язаності необхідно забезпечити швидку реакцію регулятора на запити банків в межах визначення пов’язаних до банку осіб.

Кредитування пов’язаних осіб в межах встановлених нормативних значень є можливим (норматив Н9 Нацбанку). Тому впровадження жорсткішого контролю певною мірою стимулює клієнтів до розгляду пропозицій різних банків та конкурентних умов на банківському ринку і тим самим опосередковано стимулює розвиток корпоративного кредитування для клієнтів, які реально користуються кредитами та ведуть позитивну фінансову діяльність.

З іншого боку, наявність окремих критеріїв, таких наприклад як «відсутність кредитної історії клієнта в інших фінансових установах», на нашу думку, не є достатньою ознакою пов’язаності до банку, оскільки вибір банку для кредитування – це свідоме рішення клієнта на підставі аналізу різних ринкових умов. Тому регулятору слід враховувати здорові пропозиції та зауваження банківської спільноти щодо окремих вимог та діяти в інтересах всіх сторін - і держави, і банків, і клієнтів.

Підхід до встановлення графіку [скорочення частки інсайдерських кредитів у банків] повинен бути індивідуальним в кожному окремому випадку і, звичайно, адекватним з точки зору навантаження на капітал, тому графік має передбачати певний період адаптації. Найкращий варіант для забезпечення прозорості діяльності - проведення адаптації частки інсайдерських кредитів на балансі банку до закриття фінансового року, оскільки такі зміни вже знайдуть відображення в річному звіті банку».

Прес-служба банку "Кредит Дніпро":

"Якщо розглядати питання про систему контролю інсайдерського кредитування регулятором у цілому, то на тлі останніх змін у банківському регулюванні нові більш жорсткі вимоги виглядають досить зрозумілими. Усе це має на меті посилити фінансову систему за рахунок нівелювання непрозорих та неринкових угод, зниження частки неліквідних активів – усього, що вбиває конкуренцію на ринку й по суті перетворює українську банківську систему на піраміду. Посилення контролю за кредитуванням пов’язаних осіб мало відбутись. Звісно, нові правила покликані захистити систему, адже ще одну кризу наш банківський ринок навряд чи пережив би.

Проте має пройти ще якийсь час для того, щоб і регулятор, і всі учасники ринку змогли дійти консенсусу щодо універсалізації підходів до визначення пов’язаних осіб за суб’єктивними чинниками.

Занадто велика пересторога зі сторони НБУ під час визначення потенційно пов’язаних із фінансовими установами осіб є доволі суттєвим стримувальним чинником для розвитку кредитування реального сектора економіки.

Дуже часто у процесі прийняття рішення щодо кредитування потенційного позичальника виникають поряд із питаннями його плато- та кредитоспроможності також питання ризику визнання його пов’язаним із банком за рахунок неоднозначного трактування норм законів та підзаконних актів.

Щодо графіків і умов скорочення частки кредитів пов’язаним особам, для банку «Кредит Дніпро» це питання не актуальне, адже на сьогодні наш банк є однією з небагатьох українських приватних фінустанов, яка майже не пов’язана інсайдерським кредитуванням з активами власника. Частка кредитів пов’язаним особам у кредитному портфелі банку складає 3,6%».

Контекст

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance в контексті інсайдерських кредитів зауважувала, що «банки жаліються, кажуть, що ми не даємо їм працювати, весь час контролюємо». «Щомісяця наш підрозділ, який займається пов’язаними особами, аналізує всі нові кредити, які з’являються на балансі банків – на предмет власників істотної участі, на предмет пов`язаності чи потенційної пов’язаності», - розповідала топ-менеджер НБУ.

Про інсайдерські кредити в банку ПУМБ Р. Ахметова читайте тут, "Таскомбанку" та "Універсал Банку" С. Тігіпка - тут і тутв "А-Банку" братів Суркісів - тут; у "МІБ" П. Порошенка - тутв "Банку інвестицій та заощаджень" групи "Континіум" - тут; в банку "Восток" з Fozzy Group - тутв банку "Кліринговий дім" і "Місто Банку" І. Фурсіна - тут; в "Індустріалбанку" та "Експрес-Банку" родини Дворецьких - тут; в Мегабанку В. Суботіна - тут; в "Акордбанку" Д. Волинця і А. Гулея - тутв PINbank Є. Гінера (з VS Energy) - тут; в "Юнекс-Банку" В. Новинського - тутПро інсайдерську проблематику Приватбанку див. тут 

У лютому НБУ повідомив, що виконав вимоги Меморандуму з МВФ і завершив у 2016 році процедуру діагностичного обстеження операцій пов’язаних із банками осіб. За минулий рік було проведено діагностику 81 банку, ще 18 банків регулятор перевірив у 2015 році.

За результатами проведеної діагностики було ідентифіковано перевищення нормативу максимального розміру кредитного ризику щодо заборгованості із пов’язаними особами в 44 банків. На початок 2017 року чотири банки з їх числа було виведено з ринку, ще чотири привели норматив у відповідність вимогам НБУ.

На кінець 2016 року регулятором погоджено трирічні графіки зниження обсягу заборгованості пов’язаних осіб восьми банківських установ. Як зазначалося, на розгляді перебували 15 планів-заходів, що надані банками 2-ої та 3-ої двадцятки. Протягом 2017 року очікується отримання останніх тринадцяти графіків приведення нормативу максимального розміру кредитного ризику за заборгованістю з пов’язаними із банками особами протягом наступних трьох років.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», пов`язаними з банком особами (є: 1) контролери банку, 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких вони здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку, 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку, 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи, 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку, 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб, 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цього визначення, 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі, 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.