За підсумками І кварталу 2016 року «А-банк» (кінцеві бенефіціари – брати Суркіси) задекларував прибуток 82,9 млн грн (за аналогічний період минулого року – 4,9 млн грн), тоді як за весь 2015 рік – 51,5 млн грн (у 2014 році – 10,6 млн грн).
Процентні витрати банку в І кварталі в порівнянні з січне-березнем-2015 зросли майже вдвічі (до 129,3 млн грн), тоді як процентні доходи – приблизно в 1,5 рази (до 214,7 млн грн). Торік чистий процентний дохід банку склав 240 млн грн. (у 2014 році – 271,3 млн грн).
Відрахування банку до резерву під знецінення кредитів та заборгованості клієнтів, коштів в інших банкам у І кварталі зменшилися до 32,7 млн грн з 55,5 млн грн (у 2015 році – 163,74 млн грн; у 2014 році – 129,9 млн грн).
На кінець березня «А-банк» декларував показник достатності регулятивного капіталу на рівні 10,55% (на кінець 2015 року – 10,67%; на кінець 2014 року – 15,6%).
В аудиторському висновку компанії «Ален Аудит» до звітності «А-банку» за 2015 рік констатується, що в звітному періоді банк при розрахунку резервів за кредитами не повною мірою врахував вимоги Міжнародних стандартів фінансової звітності. Як наслідок, за окремим кредитами резерв мав би бути збільшений на 18,8 млн грн., що «відповідно призведе до зменшення фінансового результату та капіталу банку».
Крім того, «А-банк» зізнався, що за результатами інспектування НБУ він одержав рекомендації щодо доформування резервів за кредитними операціями у термін до 1 лютого 2016 року. Водночас фіну станова запевнила, що рекомендації регулятора були виконані.
22 квітня на зборах акціонерів було прийнято рішення збільшити статутний капітал на 87,4 млн грн. шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок спрямування до статутного капіталу частини прибутку за 2008-2015 рр.
Щодо кредитного портфелю «А-банку» (див. нижче таблицю). Основний масив позик – це кредити населенню (на кінець 2015 року – 1,5 млрд грн без врахування резервів). Водночас якщо говорити про позики юрособам, то в галузевому розрізі найбільше кредитів банк видав представникам сфери в сферу «виробництва та розподілення електроенергії, газу та води» (446,64 млн грн. без врахування резервів), в якій, як відомо, мають значні бізнес-інтереси брати Суркіси.
Разом з тим у звітності «А-банк» запевняє, що його значення нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительство, наданих пов’язаним із банком особам, було лише 0,05% при нормативі НБУ не більше 10% (як для банку, в якого обсяг зобов’язань перед фізособами перевищує 50% пасивів).
Якщо припустити, що «А-банк» справді не порушує інсайдерський норматив НБУ, виходить, що фінустанова кредитує компанії, які на відповідному ринку є конкурентами структур власників «А-банку»?..
Про такий парадокс Finbalance уже неодноразово писав. Зокрема, в контексті Приватбанку та зосередження левової частки його кредитного портфелю в галузях, в яких представлена група «Приват». Щоправда, Приватбанк зізнався в порушенні інсайдерського нормативу НБУ. Інша справа, що за неофіційними оцінками банкірів, реальна частка «інсайду» в портфелі Приватбанка значно вища…
Про Приватбанк ми згадали не випадково. В останні роки «А-банк» (він же «Акцент-банк») вважався пов’язаним з Приватбанком (читайте Коломойським-Боголюбовим), ледь не його неформальною («позашлюбною») «дочкою».
Влітку 2015 року було оголошено про придбання родиною Суркісів цієї фінустанови. Щоправда, в самому банку визнавали, що Суркіси були їм нечужими й раніше.
Як у такому разі «суміщаються» Коломойський-Боголюбов з Суркісами? А досить навіть зручно, якщо врахувати їх бізнес-зв’язки. Причому як в енергетичній сфері, так, зокрема, і в медійній (Коломойський – основний контролер телеканалу «1+1», Ігор Суркіс – власник істотної участі).
Сьогодні братам Суркісам приписують значний вплив на енергосферу, в т.ч. через їх зв’язки з Ігорем Кононенком, близьким до Петра Порошенка.