Банк Пінчука порушує дюжину нормативів НБУ, проте декларує прибуток за 2015 рік

Все про економіку та фінанси

28 квітня правління НБУ затвердило підготовлений банком «Кредит Дніпро» (кінцевий бенефіціар - Віктор Пінчук) План заходів щодо усунення порушень економічних нормативів до 01 січня 2019 року (який включає в т.ч. план реструктуризації активів), а також План заходів щодо приведення нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами, йдеться в звітності банку "Кредит Дніпро" за І квартал 2016 року.

Водночас як констатується в звітності банку за 2015 рік, економічна та політична ситуація в Україні разом зі значним доформуванням резерву під знецінення кредитів призвели до порушення ним низки економічних нормативів, встановлених Нацбанком, а саме:

- мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1);
- адекватності регулятивного капіталу (Н2);
- максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);
- великих кредитних ризиків (Н8);
- максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов`язаними особами (Н9);
- ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції (Л13-2).

Водночас фінустанова нагадує, що НБУ відповідно до постанов від 24 лютого 2015 р. №129 та постанови Правління від 12 травня 2015 р. №314 не застосовує заходи впливу до банків за порушення вказаних вище економічних нормативів. Зокрема, на період до 1 січня 2019 р. НБУ встановив графік збільшення мінімального рівня адекватності регулятивного капіталу, а саме: на 1 жовтня 2016 р. не менше 5%, на 1 січня 2018 р. не менше 7% та на 1 січня 2019 р. не менше 10%.

Як констатує банк «Кредит Дніпро», 24 лютого 2015 року наглядова рада банку затвердила програму фінансового оздоровлення на 2015-2017 роки разом із програмою капіталізації, яка передбачала збільшення акціонером статутного капіталу в 2015-2016 рр. на 35,9 млн дол. шляхом конвертації заборгованості за субординованим боргом до статутного капіталу.

Відповідно до цієї програми, 09 квітня 2015 року акціонер ухвалив рішення про збільшення «статутника» на 250 млн грн., а 18 грудня – на 686 млн грн, які станом на 28 квітня 2016 року повністю сплачені. «За оцінками керівництва банку, послідовна фінансова підтримка акціонером та виконання затвердженої Програми капіталізації забезпечать достатню впевненість щодо спроможності банку продовжувати подальшу безперервну діяльність», - йдеться в документі.

Фінансові показники

Відповідно до звітності банку «Кредит Дніпро», за підсумками 2015 року він задекларував прибуток 282,6 млн грн., тоді як у 2014 році був збиток 1,23 млрд грн.

Щоправда, звернемо увагу, що Асоціація українських банків наводила зовсім інший фінрезультат банку «Кредит Дніпро» за минулий рік – збиток 629,8 млн грн (можливо, різниця в показниках зумовлено різними стандартами звітності, - ред.).

У звітності банк «Кредит Дніпро» зазначив, що торік він отримав дохід 25,5 млн грн. за рахунок розформування резервів, тоді як у 2014 році відповідні видатки становили 1,233 млрд грн.

Відповідно до звітності банку, на кінець 2015 року його власний капітал становив лише 31,8 млн грн. Що однак краще, ніж було на кінець 2014 року, коли взагалі було «мінус» 501,8 млн грн.

Конкретне значення регулятивного капіталу за вимогами НБУ на кінець 2015 року банк «Кредит Дніпро» не наводить. Разом з тим зазначає, що норматив достатності капіталу банку, розрахований згідно з вимогами Базельської угоди з урахуванням подальших поправок на ринковий ризик на основі фінансових показників, становив «мінус» 64,65 млн грн. (на кінець 2014 року було «мінус» 597,3 млн грн).

Нагадаємо, як писав Finbalance, у січні-березні 2016 року банк «Кредит Дніпро» зафіксував збиток 202,6 млн грн. Водночас його процентні витрати перевищили процентні доходи на 30,7 млн грн. (тоді як у І кварталі-2015 був чистий процентний дохід 28,8 млн грн).

На такому фоні відрахування банку до резерву під знецінення кредитів і коштів в інших банках у І кварталі зменшилися в понад 2 рази – до 144 млн грн (з 318 млн грн у І кварталі-2015).

На кінець березня співвідношення резервів до кредитів юрособам (а це 96,4% всього кредитного портфелю) становило 35,9%.

До речі, станом на 31.12.2015 банк «Кредит Дніпро» оцінював кумулятивний розрив у ліквідності до кінця 2016 року на суму 2,39 млрд грн. (див. нижче таблицю).

Разом з тим, як зазначено в звітності, банк розраховує, що багато клієнтів не вимагатимуть виплат одразу ж після настання дати, коли банк мав би здійснити виплату згідно з договором, і нижче наведена таблиця не відображає очікувані грошові потоки, визначені на основі сум депозитів, утримуваних у минулі періоди.

«Крім того, значна частина залишків на поточних рахунках оцінюється керівництвом, як умовно стабільні залишки. Аналіз за строками погашення не відображає стабільності поточних зобов’язань у минулому. Раніше їх реалізація відбувалась протягом періоду, що є більшим, ніж зазначено в таблиці. Ці залишки відображені в таблиці вище у складі сум, належних до виплати в період до 3 місяців. Управління ризиком ліквідності банку включає оцінку залишків на поточних рахунках, а саме стабільної частини коштів. Станом на 31 грудня 2015 р. стабільна частина коштів клієнтів складає 2 867 872 тис. грн. Станом на 31 грудня 2015 р. перевищення короткострокових активів банку над короткостроковими зобов`язаннями банку, розраховане з врахуванням стабільної частини коштів клієнтів, як зобов`язань, фактичний строк повернення яких вважається невизначеним, становить 105 135 тис. грн.», - констатував банк. 

Ще один клопіт банку "Кредит Дніпро" - коротка валютна позиція (перевищення валютних зобов`язань над валютними активами - див. нижче таблиця). Девальвація гривні щодо долара на 10% за оцінками на 31.12.2015 загрожувала банку збитками на 66,5 млн грн, а щодо євро на ті ж 10% - 6,66 млн грн.

Борг перед НБУ

З огляду на фінансовий стан банку "Кредит Дніпро", у березні 2015 року правління НБУ ухвалило рішення про надання йому стабілізаційного кредиту (виділяється під програму фінансового оздоровлення на термін від 2 до 5 років) на 357 млн грн для «забезпечення зобов’язань перед вкладниками – фізичними особами».

За даними банку «Кредит Дніпро» як забезпечення за цим кредитом надано нерухоме майно, що належить банку заставною вартістю 177,65 млн грн та майновому поручителю заставною вартістю 610,25 млн грн. «Оцінку ринкової вартості застави здійснила одна з провідних міжнародних аудиторських компаній, що відповідає критеріям, установленим нормативно-правовими актами Національного банку України», - констатує банк.

Вказана угода з НБУ також передбачала виконання банком «Кредит Дніпро» певних ковенантів, зокрема погашення за графіком коштів в одному банку країни Європи, що не входить до складу ОЕСР, в розмірі 18,1 млн дол. та 10,1 млн євро (разом – 699,2 млн грн.). Станом на 31 грудня 2015 року банк виконував ці ковенанти. Відповідно до графіку станом на 28 квітня 2016 року банк здійснив повернення коштів у повному обсязі.

В грудні 2014 р. банк залучив від НБУ короткостроковий кредит в рамках операції прямого «репо» в сумі 116,2 млн грн. 13 січня 2015 р. кредит був погашений в повному обсязі.

Дефолт "Інтерпайпа" та війни Пінчука з групою "Приват" і Альфа-банком

За даними компанії "Інтерпайп" (кінцевий бенефіціар - В. Пінчук), за підсумками 2015 року обсяги її виробництва (реалізації) трубної і колісної продукції знизилися на 29% щодо 2014 року і склали 600 тис. т. Трубної продукції було реалізовано 507 тис. т., колісної - 93 тис. т. Частка експорту склала 80%.

Структура продажів трубної продукції в 2015 році істотно змінилася в порівнянні з 2014 роком. Основними ринками стали європейський (22%), близькосхідний (17%), ринок СНД (20%) і України (21%). Традиційний в минулому ринок РФ спожив лише 10% вироблених труб (в 2014 - 27%), американський - 10% (в 2014 - 15%). Як зазначали в компанії, зниження обсягів реалізації трубної продукції відбулося під впливом негативних зовнішніх чинників: різкого падіння продажів труб на ринку РФ; скорочення попиту на трубну продукцію в США внаслідок низьких цін на нафту і зменшення видобутку нафти; дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку України.

У колісному бізнесі практично вдвічі зросла частка європейських поставок, яка склала за підсумками 2015 року 31% (2014 року - 18%). Розпочаті в позаторік поставки на ринок США склали 8% в структурі продажів коліс. Російський ринок втратив своє домінувальне становище, хоча й залишився істотним з часткою 35% (2014 року - 48%). Український ринок спожив 17% вироблених коліс (в 2014 - 27%). На продажі колісної продукції поряд з дефіцитом металобрухту негативний вплив мала фактична зупинка вагонобудівній галузі України, а також відсутність коштів на модернізацію вагонного парку в «Укрзалізниці», констатували в компанії.

Наприкінці жовтня агентство Fitch підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) "Інтерпайп" на рівні "RD" (обмежений дефолт), який був знижений до вказаного рівня після допущеного дефолту по платежах. Як зазначали в агентстві, процентні виплати за боргом більше не здійснюються. Компанія продовжує переговори з групою кредиторів про реструктуризацію боргів. Згідно з графіком переговорів, Interpipe Limited мала зробити офіційну пропозицію банкам і власникам облігацій до кінця 2015 року. Фахівці Fitch очікували, що виручка Interpipe Limited за підсумками 2015 року складе 700-800 млн. дол, а EBITDA - 60-75 млн дол. «Інтерпайп» допустив дефолт, зокрема, по євробондам обсягом випуску 200 млн дол. та з погашенням у лютому 2017 року.

У січні поточного року повідомлялося, що Віктор Пінчук з одного боку та Ігор Коломойський з Геннадієм Боголюбовим з іншого домовилися про врегулювання ділової суперечки без розгляду її у Високому суді Лондона. За даними джерел "Української правди", Коломойський погодився виплатити Пінчуку 500 мільйонів доларів у розстрочку.

Пінчук звинувачував Коломойського та Боголюбова в порушенні контракту під час приватизації Криворізького залізорудного комбінату і, за даними BBC, вимагав відшкодування у розмірі двох мільярдів фунтів збитків та 90 млн фунтів його первинних інвестицій у підприємство.

У жовтні 2015 року також стало відомо, що Коломойський і Пінчук уклали мирову угоду у рамках ще одного свого спору – щодо феросплавного бізнесу. За неофіційними даним, Коломойський та Боголюбов мають виплатити Пінчуку чи то 500 млн дол., чи то 250 млн дол.

Про спроби «Альфа-банку» відсудити 1,3 млрд грн. в «Інтерпайпа» читайте тут