Банк «Надра» падає в кому

Все про економіку та фінанси

03 лютого мали відбутися позачергові збори акціонерів банку «Надра», де мало розглядатися питання про затвердження результатів приватного розміщення акцій на 5,5 млрд грн. Офіційної інформації з цього приводу досі немає. Якби відповідне рішення ухвалили, про таке «Надра», як і будь-який інший банк, звичайно, трубив би на весь ринок, враховуючи його непростий фінансовий стан і потребу заспокоїти клієнтів. І тому через інформаційний вакуум все більше вірогідними видаються неформальні сигнали, що остаточного рішення про докапіталізацію немає, а ризик «проанонсованого» введення тимчасової адміністрації в банк – зростає.

Фінансові проблеми «Надра» давно ні для кого не новина. І справа навіть не в численних повідомленнях клієнтів про затримки з поверненням депозитів і проведенням платежів. У звітності за 4 квартал-2014 банк зрештою сам зізнався, що на кінець грудня він порушував норматив поточної ліквідності, який становив 33,96%, хоча має бути не менше 40%. І це при всій «гнучкості» системи звітування, яку банки нещадно експлуатують, щоб забити баки клієнтам і партнерам. Ситуація, очевидно, така, що жодна фінансова «креативність» не допоможе…

До слова, потребу докапіталізації «Надра» спробував замаскувати, вказавши, що адекватність (достатність) його регулятивного капіталу (повинна бути не менше 10%) складала 13,2%. Однак ймовірний оманливий «фінт вухами» бухгалтерів видає невисокий рівень резервування під кредитний портфель фізосіб, який у «Надра» валютизований (а відповідно, в нинішніх реаліях проблемний), що називається, по самі помідори (валютні позики складали на кінець грудня 88% відповідного портфелю). Для порівняння: в інших ТОП-банків з теж дуже валютизованими портфелями рівень покриття їх резервами сягає від 50% до понад 100%.

Тобто «Надра», швидше за все, недоформував резерви, щоб уникнути ще більших збитків, які торік і так склали 1,04 млрд грн, а значить і скорочення капіталу та ще більшого порушення нормативів НБУ. Причому слід врахувати, що фінрезультат міг бути ще гіршим, аби не великий «плюс» для балансу у вигляді переоцінки валюти на 4,5 млрд грн (завдяки довгій валютній позиції банку – перевищенню його валютних активів над валютними пасивами на 9,87 млрд грн).

Судячи зі звітності банку, темпи погашення його позичальниками кредитів відставали від динаміки відтоку депозитів, який у цілому був більш інтенсивним, ніж загалом по банківській системі (портфель валютних вкладів фізосіб у «Надра» торік скоротився на 50,6%, гривневих – на 32,4%; обсяг гривневих вкладів юросіб зменшився на 46,6%, а валютних, щоправда, лише на 0,5%). Високий рівень проблемності кредитного портфелю «Надра» видає, зокрема, й торішнє перевищення його процентних витрат над процентними доходами на 475 млн грн.

Утворену в балансі діру доводилося закривати рефінансуванням Нацбанку. За даними НБУ, ще в березні-квітні він надав «Надра» позик на 3,3 млрд грн., причому 2,5 млрд грн. – це були стабілізаційні кредити (надаються під програму фінансового оздоровлення на 2-5 років). Якщо ж згадати ще рефінансування, отримане в 2008-2009 рр., вимальовується сума заборгованості «Надра» перед НБУ майже під 10 млрд грн. 

Доля банку має вирішитися в найближчі дні. І вирішальне слово тут – навіть не за урядом, НБУ чи існуючими акціонерами (які все одно сподіваються на підтримку держави). А за МВФ. 

У будь-якому разі незалежно від того, як розвиватиметься ситуація, інформація про викуп акцій телеканалу «Інтер» бенефіціарами банку «Надра» має це бути адекватно оцінена не лише вкладниками, суспільством, але й держорганами. Тільки й тут свої ризики: традиційно може або виявитися «затонка кишка», або ж це може бути використано як привід для зведення рахунків одного олігархічного клану з іншим (-и).